Ухвала суду № 28077750, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2012 р. м. Київ К-14802/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010

у справі № 2-а-6495/09

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю»

до 1. Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області,

2. Управління державного казначейства у місті Кременчуці,

3. Головного управління державного казначейства України в Полтавській області

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»звернулося до суду з позовом про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2004 року на загальну суму 40437 грн. та нараховані на бюджетну заборгованість відсотки за період з березня по червень 2005 року на загальну суму 1137, 78 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010 скасовано постанову суду першої інстанції та задоволено позов повністю.

Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права: абз. 5 п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 9, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

19.01.2005 ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2004 року, згідно із якою визначило до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 368 343 грн.

Згідно із довідкою Кременчуцької ОДПІ від 21.02.2005 № 22/23-312/00152299 «Про результати позапланової документальної перевірки правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»за грудень 2004 року»розрахунок суми бюджетного відшкодування за грудень 2004 року підприємством зроблено у відповідності до норм податкового законодавства.

22.02.2005 на розрахунковий рахунок підприємства перераховано 180274 грн., а 29.06.2005 -147586 грн.

Таким чином, бюджетна заборгованість зі сплати податку на додану вартість ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»за грудень 2004 року на суму 40437 грн. виникла перед позивачем 01.03.2005 року, по закінченню місяця наступного після подачі декларації.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що суд надав правову оцінку встановленим обставинам на підставі норми законодавства, що підлягала застосуванню при вирішенні даного спору.

Відповідно до абз. 5 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Виходячи із вказаної норми Закону, а також із достовірно встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо підтвердження заявленого позивачем за грудень 2004 року бюджетного відшкодування на загальну суму 40437 грн. та щодо прострочення такого відшкодування, суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення за період з березня по червень 2005 року процентів у сумі 1137, 78 грн., нарахованих на бюджетну заборгованість.

Суд апеляційної інстанції правильно застосував п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР до правовідносин, які виникли на час його дії.

Наведені податковим органом у касаційній скарзі доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, а також щодо зміни позивачем напрямку відшкодування у рахунок майбутніх платежів були також предметом дослідження судом апеляційної інстанції, в результаті чого обґрунтовано спростовані.

Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло