Ухвала суду № 28077308, 09.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2012 р. м. Київ К-5238/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року в справі за позовом комунального підприємства охорони здоров'я «Центральна районна аптека № 63» до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а :

У січні 2008 року комунальне підприємство охорони здоров'я «Центральна районна аптека № 63»звернулося в суд з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001332310/0 від 14 грудня 2007 року та №0001322310/0 від 14 грудня 2007 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області №0001332310/0 та № 0001322310/0 від 14 грудня 2007 року.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку комунального підприємства охорони здоров'я «Центральна районна аптека №63»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт №1720/23-01974520 від 05 грудня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001322310/0 від 14 грудня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 133 867 грн. (88 452 грн. -основний платіж та 45 415 грн. -штрафні (фінансові) санкції), та №0001332310/0 від 14 грудня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 810 грн. (2 540 грн. -основний платіж та 1 270 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат вартості юридичних послуг та послуг з інформаційного, консультаційно-довідкового, абонементного обслуговування, не пов'язаних з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності комунального підприємства охорони здоров'я «Центральна районна аптека № 63», а також не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Також, встановлено порушення комунальним підприємством охорони здоров'я «Центральна районна аптека № 63»підпунктів 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 в ціні придбаних юридичних послуг.

Крім того, судами встановлено, що між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір № 2 від 07 квітня 2006 року про надання послуг з інформаційного, консультаційно-довідкового, абонементного обслуговування.

Фактичне виконання умов вказаних договорів підтверджується актами виконаних робіт (послуг) та звітами про виконані роботи, а оплата -належним чином оформленими платіжними дорученнями.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат в охоплений перевіркою період вартості юридичних послуг та послуг з інформаційного, консультаційно-довідкового, абонементного обслуговування з огляду на їх придбання для подальшого використання в межах власної господарської діяльності комунального підприємства охорони здоров'я «Центральна районна аптека №63», а також підтвердження належним чином оформленими первинними та платіжними документами.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, оскільки, придбання юридичних послуг здійснювалось комунальним підприємством охорони здоров'я «Центральна районна аптека № 63» з метою їх подальшого використання в межах власної господарської діяльності, то позивачем правомірно включено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні таких послуг, до складу податкового кредиту.

Рішення судів попередній інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для їх скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/