Ухвала суду № 28077290, 29.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2012 р. м. Київ К-19361/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Борисенко І.В.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Олександрівського сільського споживчого товариства на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009

у справі № 2а-37864/09/2070

за позовом Олександрівського сільського споживчого товариства

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у

Харківській області

про скасування податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Олександрівське сільськогосподарське споживче товариство звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення -рішення № 0001211501/1 від 25.12.2008.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2009 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, скасовано податкове повідомлення -рішення № 0001211501/1 від 25.12.2008.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2009 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2009 скасовано, прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка позивача з питань виявлення методологічних помилок у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року та складено акт № 204/1501/30344959 від 03.10.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001221501/1 від 25.12.2008, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 5344 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 267, 20 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003, вартість запасів на початок звітного періоду позивачем не може бути відображена, оскільки запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку не беруть участь в перерахунку як такі, що не були включені до складу валових витрат.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що у позивача обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку та підприємство понесло витрати на придбання цього товару.

Також, що строк проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, передбачений п. 2.1 5 наказу ДПА від 05.12.2008 року N 761 „Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток", вже минув та жодною нормою діючого законодавства не передбачена процедура продовження строків.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що витрати на придбання запасів, придбаних та оприбуткованих у період знаходження на спрощеній системі оподаткування не включаються до складу валових витрат, вартість таких запасів не підлягає відображенню в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток та відповідно не може бути врахований при подальшому перерахунку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п .5.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" у відповідності до якого платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Так, відповідно до абзацу першого цього пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Отже відповідно до Закону в перерахунку беруть участь лише ті запаси, виграти на придбання понесло підприємство та віднесло до складу валових витрат.

В разі не зазначення в рядку А6 графи 3 додатку К1/І залишку товарів на початок податкового періоду, в перерахунку приймуть участь ті запаси витрати на придбання яких не включалися до складу валових витрат, що призведе до обкладення 25 % податку валових доходів організації замість прибутку, як того вимагає п. 3 ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства".

У процесі розгляду справи відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним рішень, а суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну Олександрівського сільського споживчого товариства на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 у справі № 2а-37864/09/2070 слід задовольнити, постанову суду апеляції інстанції скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2009 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Олександрівського сільського споживчого товариства задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 у справі № 2а-37864/09/2070 скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2009 у справі № 2а-37864/09/2070 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді І.В. Борисенко О.І. Степашко