Постанова № 28076388, 13.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 грудня 2012 р. Справа № 2-а-12952/12/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду, Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт "Будівельний альянс" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт "Будівельний альянс" (надалі за текстом - ТОВ "Моноліт "Будівельний альянс", відповідач), в якому просить суд: стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт "Будівельний альянс " до Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 28935,48 грн., (реквізити Одержувача: УДКСУ у Київському районі міста Харкова, код ЄДРПОУ одержувача 37999675, банк одержувача: ГУДКСУ в Харківський області, МФО: 851011, р/р 33214812700004, призначення платежу: орендна плата з юридичних осіб).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 12.11.2012 року ТОВ "Моноліт "Будівельний альянс" має податковий борг перед бюджетом у сумі 28935,48 грн., в т. ч. пеня 5951,40 грн.. Право керівника державної податкової служби щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу передбачено в п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Крім того зазначено, що однією із функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій є подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна - п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями на адресу, що внесена до відповідного державного реєстру.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України зазначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає, що адміністративна справа повинна бути розглянута в порядку письмового провадження, а не прибуття в судове засідання належним чином повідомленого відповідача не є перешкодою для розгляду адміністративної справи.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, колегія суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ТОВ "Моноліт "Будівельний альянс", місцезнаходження: 61052, м. Харків, пров. Малопанасівський, б. 4/7, ЄДРПОУ 32436574, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради від 24.03.2003 року за № 0028632 та перебуває на обліку в ДПІ Київського району м. Харкова Харківської області ДПС як платник орендної плати з юридичних осіб, платник податків за неосновним місцем обліку з 16.05.2005 року.

Згідно п. п. 49.1, 49.2 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано податкову декларацію зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 2211 від 15.02.2012 року, якою відповідачем самостійно нараховано земельний податок в розмірі 3830,68 грн. щомісячно за період з 30.05.2012 року по 30.10.2012 року на загальну суму 22984,08 грн..

На виконання вимог п. 6.2.3 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", стосовно ТОВ "Моноліт "Будівельний альянс" були винесені податкові вимоги від 05.10.2010 року за № 1/1376 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковим зобов'язаннями у розмірі 2012,17 грн., та друга податкова вимога від 11.11.2010 року за № 2/1576 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковим зобов'язаннями у розмірі 4842,85 грн., які направлялись відповідачу поштовим відправленням та повернуто відправникові у зв'язку з відсутністю адресата за місцезнаходженням, про що складено відповідні акти № 3566 від 11.10.2010 року та № 3934 від 17.11.2010 року відповідно.

Рішенням № 962 від 17.12.2010 року податковим органом податковий орган вирішив здійснити стягнення коштів та інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків. Зазначене рішення внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 10369236.

Відповідно до положень ч. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином суд приходить до висновку, що Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС наділена правом щодо звернення до суду, однак порядок такого звернення визначений безпосередньо Податковим кодексом України, з огляду на те, що позивач звернувся до суду 21.11.2012 року, тобто під час дії саме Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 20.1.18, п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 95.1 та 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, позивачем не надано доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу шляхом стягнення коштів безпосередньо з юридичної особи.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавець з 01.01.2011 року встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень, і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи неповідомлення з боку відповідача своє позиції відносно позовних вимог та не надання заперечень проти адміністративного позову суд приходить до висновку, що відповідач не заперечує проти позовних вимог, враховуючи зміст ч. 2 ст. 72 КАС України.

З огляду на позовні вимоги та встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у спосіб, не передбачений чинним законодавством України.

Таким чином, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт "Будівельний альянс" про стягнення податкового боргу - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.О.Супрун