Постанова № 28075883, 03.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року (11 год. 44 хв.) Справа № 0870/10195/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Ткаченко А.П.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Вільнянському районі Запорізької області

до Кам'янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101), смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області

про стягнення недоїмки та пені по страховим внескам

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Вільнянському районі Запорізької області (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Кам'янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101) (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму недоїмки по страховим внескам у розмірі 11 427,23 грн. та пені у розмірі 3 601,89 коп.

Позов обґрунтований тим, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 11 427,23 грн. та пені у розмірі 3 601,89 коп., яка виникла на підставі несплати страхувальником сум донарахованих страхових внесків та донарахованої пені згідно акту перевірки правильності нарахування повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідачем за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 (акт №141 від 30.08.2012).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 03.12.2012 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, з незалежних від них обставин, а також в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків страхувальників.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР, є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням колітів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням тощо.

Відповідно до приписів ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999 (далі -Закон №1105-XIV), Кам'янська виправна колонія Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101) є платником страхових внесків до Фонду.

Статтею 45 Закону №1105-XIV передбачено обов'язок страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності до п. 7 розділу VIІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI) суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року» підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

До 1 січня 2011 року порядок та строки здійснення страхових внесків був визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена Постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36 та зареєстрована в Міністерстві Юстиції 01.08.2007 за № 867/14134 (надалі - Інструкція №36). У відповідності до п. 4.12 Інструкції №36, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У відповідності до п. 4.12 Інструкції №36, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

З 28.08.2012 по 30.08.2012 посадовими особами позивача проведено перевірку Кам'янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 01.01.2008 по 30.08.2012, про що 30.08.2012 складено акт №141.

Перевіркою встановлено, що заробітна плата виплачена за період з 01.01.2008 по 31.12.201. На рахунок Фонду у зазначеному періоді перераховано страхових внесків 5 006,28 грн. Перевіркою виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нараховано пені 3 601,89 грн. та донараховано страхових внесків 11 427,23 грн.

Відповідач отримав Акт перевірки від 30.08.2012 №141, що підтверджується підписом В.о. головного бухгалтера Дайлідоніс Н.В. на Акті перевірки. Акт перевірки підписаний відповідачем із запереченнями, а саме зазначено що «…заробітна плата осіб засуджених до позбавлення волі не відповідає визначенню заробітної плати згідно чинного законодавства і вказані особи не є найманими працівниками відповідно до трудового законодавства, тому підстави для нарахування внесків соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відсутні…».

У зв'язку з викладеним, слід зазначити наступне.

Зазначені правовідносини врегульовані Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 №2272-III (далі - Закон №2272-III), Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV), Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 №VIII від 10.12.1971 (із змінами та доповненнями), Кримінально-виконавчим кодексом України від 11.07.2003 року № 1129-IV.

Принципи виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків визначено Кримінально-виконавчим кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, передбачено, що засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 8 Закону №2272-III обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Статтею 118 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Статтею 120 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.

У відповідності до ст. 13 Закону №2713-IV трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства.

Статтею 254 Кодексу законів про працю України передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів чи фізичної особи, працівників.

Питання оплати праці та визначення порядку й умов оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі регулюються Інструкцією з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 191 від 04.10.2004.

Відповідно до пп.1.1 Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі засуджені до обмеження волі залучаються до праці на виробництві (підприємствах або в майстернях) виправних центрів або на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності на підставі укладених письмових угод між установою та замовником за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.

У пп. 1.4. Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі зазначено, що праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю

Засуджені до позбавлення волі мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом (пп.. 1.8 Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі).

Підпункт 1.9. Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі встановлює, що засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.

Згідно із пп. 3.1. Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Департаменту. Підприємства установ розраховують тарифні ставки, посадові оклади для диференціації оплати праці залежно від професії і кваліфікації засуджених, складності й умов виконуваних ними робіт. Заробітна плата, нарахована засудженим, за умов виконання ними встановленої норми виробітку (денної, тижневої, місячної) або тривалості робочого часу, не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати.

Сума донарахованих страхових внесків та пені відповідачем у встановлені строки сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Згідно з п. 5.1 Інструкції №36, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 5.8. Інструкції №36 передбачено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач під час розгляду справи доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Вільнянському районі Запорізької області - задовольнити.

Стягнути з Кам'янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101) (код ЄДРПОУ 08563560) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Вільнянському районі Запорізької області (р/р 37179403900079 в ГУ ДКСУ Запорізької області, МФО 813015, ЄДРПОУ 25919879) суму донарахованих страхових внесків в розмірі - 11 427,23 коп. (одинадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень 23 копійки) недоїмки по страховим внескам, та 3 601,89 грн. (три тисячі шістсот одну гривню 89 копійок) - пені.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Шара