Постанова № 28075313, 30.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2012 р. 09:35 Справа №2а-11614/12/0170/23

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі судового засідання Ходус Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Керченського міського центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення 1376,77 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

відповідач - не з'явився

Обставини справи. Керченський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення 1376,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 в період находження на обліку в Керченському міському центру зайнятості, у якості безробітного, знаходився в трудових відносинах з ТОВ «Компанія «Простор» та безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період 09.12.2010 р. по 07.03.2011 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, будь яких клопотань суду не надав у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС та ч.4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Таким чином позивач, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органами виконавчої влади та, відповідно, є суб'єктом владних повноважень.

Також встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Пунктом 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 встановлено, що у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

У відповідності до ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний у Керченському міському центрі зайнятості у період з 09.12.2010 р. по 07.03.2011 р., був знятий з обліку у зв'язку з самостійним працевлаштуванням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за період з 16.12.2010 р. по 06.03.2011 р. отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 1376,77 грн.

Як встановлено судом, в результаті обміну інформацією, позивачем було отримано інформацію від органу Державної податкової служби згідно якої, відповідач мав укладений договір з ТОВ «Компанія» «Простор» та отримував доходи в період знаходження на обліку в Керченському міському центрі зайнятості (а саме у першому кварталі 2011 р.).

Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №136 громадянин ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до ТОВ «Компанія «Простор» згідно наказу від 01.10.2010 р. №13-к 19.04.2011 р. та був звільнений згідно наказу від 19.04.2011 р. за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. Згідно з розрахунково-платіжними відомостями відповідачу була нарахована та сплачена заробітна плата за січень, лютий та березень 2011 р., що було відображено у формі №1ДФ з 1 кв. 2011 р.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 1 п.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ж із п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

За таких обставин, відповідачем безпідставно отримано матеріально забезпечення на випадок безробіття у розмірі 1376,77 грн.

Судом встановлено, що нарахована та отримана відповідачем допомога по безробіттю в розмірі 1376,77 грн., останнім не повернута.

Відповідно до положень ч.1,2 ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Керченського міського центру зайнятості (вул. Кірова, 5, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300, р/р 37171001000358, ОКПО20708617, МФО 824026 в ГУДК в АР Крим м. Сімферополь) суму в розмірі 1376,77 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Суддя Алексєєва Т.В.