Постанова № 28075272, 17.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р. Справа № 5004/1144/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Саврій В.А. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак" на рішення господарського суду Волинської області від 06.11.2012 р. у справі №5004/1144/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дацюка Бориса Михайловича

про стягнення 14 990 грн. 28 коп.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дацюк Борис Михайлович про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 14990,28 грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.11.2012 року (суддя Вороняк А.С.) вказаний позов задоволено повністю.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що відповідачем не було повідомлено позивача про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 13.02.2010р. на 2230 м. біля об'їзної дороги м. Новомосковськ автодороги Харків-Сімферополь, у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", доказів протилежного відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача суду не надали.

Враховуючи приписи п. 5 ст. 989 Цивільного кодексу України, суд відхилив посилання представника відповідача на поважність несвоєчасного повідомлення про страховий випадок.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 06.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Посилаючись на наказ № 82 від 24.09.2009 року, договір з працівником від 12.09.2003 року, подорожній лист № 293446 від 09.02.2010 року та посвідчення про відрядження від 02.02.2010 року, апелянт вказує на те, що дані документи підтвердили факт поважності причин пропуску встановленого 3-денного терміну на повідомлення страхової компанії про скоєння ДТП. З огляду на викладене, вважає, що суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин абз. 2 пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Дацюк Б.М. надав письмові пояснення, в яких підтримує апеляційну скаргу та вказав, що про вчинення ДТП він повідомив страхову компанію із запізненням у 6 днів внаслідок того, що складні погодні умови перешкоджали доїзду інших транспортних засобів та у нього був пошкоджених телефон.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Представник ТОВ "Спартак" надіслав до суду заяву, в якій вказує на те, що подану апеляційну скаргу підтримує та просить задоволити її в повному обсязі.

Враховуючи, що нез'явлення сторін не перешкоджає вирішенню спору, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності їх представників.

Розглянувши апеляційну скаргу, письмові пояснення третьої особи, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 06.11.2012 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28.09.2009 року між ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" та ТОВ "Спартак" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу №8487484 (поліс), за яким забезпечено цивільно-правову відповідальність страхувальника та Дацюка Бориса Михайловича, пов'язану з експлуатацією транспортного засобу "ДАФ", номерний знак АС4684АХ.

Строк дії зазначеного полісу визначено до 27.09.2010 року включно.

Відповідно до довідки Новомосковського РДПС ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про дорожньо - транспортну пригоду (а.с. 25-26) та постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області №3-544/10 від 25.03.2010 року (а.с. 27-28) вбачається, що 13.02.2010 року о 18 год. 20 хв. на 2230 м біля об'їзної дороги м.Новомосковськ автодороги Харків - Сімферополь, водій Дацюк Б.М., керуючи автомобілем "ДАФ", державний номерний знак АС4684АХ з напівпричепом, державний номерний знак АА06462ВО, не врахував дорожню обстановку під час вибору безпечної швидкості руху, погодні умови, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "МАЗ", державний номерний знак АО1240АЕ з напівпричепом, державний номерний знак АО2388ХХ, під керуванням Велегана Івана Михайловича.

Зазначеною постановою встановлено, що причиною ДТП стало невиконання водієм Дацюком Б.М. пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, у зв"язку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Колегією суддів встановлено, що власником транспортного засобу, марки "МАЗ", державний номерний знак АО1240АЕ з напівпричепом, державний номерний знак АО2388ХХ є ПП фірма "Єврофойл", що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу РСА № 404686 та РСА № 404687 (а.с. 8).

Експертом Закарпатської філії ЗАТ Український центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" на замовлення ПП фірма "Єврофойл" проведено огляд напівпричепа SHMITZ SCS 24, держномер АО2388ХХ, зафіксовано назви деталей, опис пошкоджень та тип ремонтних операцій, про що складено протокол огляду транспортного засобу від 24.02.2010 року (а.с. 39-40).

Відповідно до звіту № 25 від 10.03.2010 року вартість матеріального збитку завданого власнику напівпричепа SHMITZ SCS 24, держномер АО2388ХХ, в результаті пошкодження в ДТП, станом на дату оцінки складала 19616,20 грн. (а.с. 29-37).

21.04.2010 року ПП фірма "Єврофойл" звернулася до ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" із заявою про виплату страхового відшкодування за заподіяну транспортному засобу шкоду (а.с. 7).

Зазначена вище ДТП відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визнана позивачем страховим випадком, про що складено страховий акт № 9410000874 (3046/а), згідно якого збитки, яких зазнала потерпіла сторона підлягають відшкодуванню в сумі 14990,28 грн., яка визначена в розрахунку суми страхового відшкодування (а.с. 54, 55).

ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" здійснила страхове відшкодування ПП фірма "Єврофойл" в розмірі 14990,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16580 від 20.09.2010 року (а.с. 56).

26.08.2010 року позивач посилаючись на ч. 1 ст. 1172 ЦК України, ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із вимогою про сплату 14990,28 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, яка отримана останнім 31.08.2010 року.

ТОВ "Спартак" залишило вказану вимогу без відповіді та реагування, внаслідок чого виник даний спір.

Згідно із ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За приписами ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Підпунктом 33.1.2 ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди) передбачено, що учасники дорожньо - транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з договору від 10.03.2003 року про прийняття на посаду водія вантажного автомобіля (а.с. 21-22) та подорожнього листа № 293446 серії 02 АЖЧ (а.с. 18-19), на момент скоєння ДТП - 13.02.2010 року, водій Дацюк Б.М. працював на посаді водія в ТОВ "Спартак" та керував транспортним засобом під час виконання своїх трудових обов'язків.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в силу вимог ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 ЦК України, в даному випадку особою, відповідальність за шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, покладається на ТОВ "Спартак".

Підпунктом "ґ" п.38.1. ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Колегією суддів встановлено, що Дацюк Б.М. повідомив ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" про страховий випадок, який стався 13.02.2010 року лише 19.02.2010 року, тобто з пропуском строку, визначеного підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (а.с. 10-11).

Таким чином, до ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу №8487484 від 28.09.2009 року, в силу приписів ст. ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 ЦК України, пп. "ґ" п.38.1. ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", перейшло право регресної вимоги до ТОВ "Спартак", як особи, на яку законом покладено обов'язок відшкодувати завдані збитки.

Враховуючи, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 14990,28 грн., місцевий господарський суд правильно визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на поважність причин пропуску встановленого 3-денного терміну на повідомлення страхової компанії про скоєння ДТП, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Згідно приписів абз. 2 пп. 33.1.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо учасники дорожньо-транспортної пригоди з поважних причин не мали змоги протягом трьох робочих днів повідомити страховика про настання пригоди, вони мають підтвердити це документально.

В обґрунтування поважності причин пропуску даного строку відповідач надав наказ № 82 від 24.09.2009 року про закріплення автомобіля за Дацюком Б.М., договір з працівником від 12.09.2003 року, за яким водій зобов'язувався відповідати за збереження вантажу, подорожній лист № 293446 від 09.02.2010 року та посвідчення про відрядження від 02.02.2010 року.

Поряд з тим, відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів зауважує, що надані ТОВ "Спартак" документи підтверджують факт того, що під час скоєння ДТП водій Дацюк Б.М керував транспортним засобом під час виконання ним своїх трудових обов'язків та був відповідальним за збереження вантажу, однак не є належними та допустимими доказами поважності причин пропуску строку на повідомлення страхової компанії про скоєння ДТП.

Підстав для переоцінки після суду першої інстнції наявних у справі доказів колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та надання останнім достатньо доказів в підтвердження позовних вимог.

Заперечення позивача в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 06.11.2012 р. у справі №5004/1144/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Грязнов В.В.