Постанова № 28075267, 12.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5023/3018/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі - Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

прокурора -Волик О.В.

позивача -не з'явилися

треті особи -не з'явилися

відповідача -Макаренко М.І., довіреність б/н, від 19.07.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу -відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмідь -М.А.", м. Лозова (вх. № 3141Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2012 року по справі №5023/3018/12

за позовом Заступника військового прокурора Харківського гарнізону , м. Харків в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України м. Київ

3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Квартирно -експлуатаційний відділ м. Харкова, м. Харків

3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Новомосковський військовий лісгосп, с. Вільне

3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державно архітектурно-будівельна інспекція у Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмідь -М.А.", м. Лозова

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Заступник військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив зобов'язати ТОВ "Ведмідь -М.А." припинити незаконне будівництво на земельній ділянці лісового масиву Новомосковського військового лісгоспу Міністерства оборони України; зобов'язати ТОВ "Ведмідь -М.А." за власний рахунок звільнити земельну ділянку від збудованих будівель, які розташовані на території 22 обходу 23 квартала лісового масиву Новомосковського військового лісгоспу Міністерства оборони України впродовж 1 місяця з дня набрання законної сили рішення суду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 вересня 2012 року (суддя Добреля Н.С.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ведмідь - М.А." припинити незаконне будівництво на земельній ділянці лісового масиву Новомосковського військового лісгоспу Міністерства оборони України. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ведмідь - М.А." за власний рахунок звільнити земельну ділянку від збудованих будівель, які розташовані та території 22 обходу 23 квартала лісового масиву Новомосковського військового лісгоспу Міністерства оборони України. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмідь -М.А." на користь Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ведмідь-М.А.", з рішенням господарського суду від 18.09.2012 р. у справі № 5023/3018/12 не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 18.09.2012 р. у справі № 5023/3018/12 скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі. Також відповідач просить судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування викладених вимог заявник скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в клопотанні про припинення провадження у справі; вказує на те, що на спірній території ТОВ "Ведмідь -М.А." було здійснено будівництво, що узгоджується з умовами договору про ведення мисливського господарства на експериментальній ділянці Чугуївських угідь, укладеного 15.02.08 р. з Харківською гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, та яке згідно технічного висновку ПП "Спецбудпроект-1" не належить до капітального будівництва, а є зведенням щитових конструкцій; вважає, що прокурором подано позов в інтересах неналежних позивачів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про приналежність вказаної земельної ділянки жодному з позивачів. Також, на думку відповідача, судом першої інстанції невірно застосовано до даних правовідносин норми ст. 376 ЦК України, вважає Акт Інспекції ДАБК у Харківській області № 1726 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних, будівельних норм, стандартів і правил, неналежним доказом по справі через дефектність його складання та допущені порушення в оформленні акту, посилаючись на те, що нормами діючого законодавства не передбачено повноваження інспекції щодо визначення капітальності об'єктів будівництва, тому зазначає про відсутність належних доказів наявності капітальних будівель на спірній території.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 р. за клопотанням військового прокурора Харківського гарнізону розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.11.2012 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 р. розгляд справи відкладено для надання відповідачу можливості надати уточнені вимоги апеляційної скарги.

Позивач, Міністерство оборони України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. оскаржуване рішення -без змін.

21 листопада 2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмідь -М.А." через канцелярію суду надійшли доповнення та уточнення до апеляційної скарги. В апеляційній скарзі Вих. № 624/25 від 16 листопада 2012 року апелянт просить закрити провадження у справі № 5023/3018/12. У разі розгляду справи по суті, рішення від 18 вересня 2012 року Господарського суду Харківської області по справі №5023/3018/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 05.12.2012 р.

Позивач, треті особи своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги відповідача не скористалися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні відповідач та прокурор підтвердили свої позиції по справі.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 05.12.2012 року за відсутності представників позивача та 3-х осіб.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, постановою Чугуївської районної ради від 30 травня 1945 року № 426, Постановою Ради Міністрів СРСР № 2907, № 852 від 16 листопада 1945 року, а також згідно відомості наявності та використання земельних ділянок Чугуївського гарнізону закріплена земельна ділянка за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Калугіно - Башкирівка, загальною площею 1670га для постійного користування.

Державним актом № 57 від 1982 року на право постійного користування земельною ділянкою зазначена земельна ділянка надана Чугуївській КЕЧ (органу в структурі Міністерства оборони України), яка є складовою частиною земель Чугуївського військового полігону та відноситься до земель оборони, тобто має спеціальний статус (т.1 а. с.28). Директивою Міністерства оборони України від 18.01.2008 р. за №Д-322/1/01 "Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2008 році" розформовано Чугуївську квартирно-експлуатаційну частину, визначено її правонаступником квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова.

29 вересня 1998 року рішенням Харківської обласної ради № 111 від 29.09.98 року "Про надання в користування мисливських угідь" Товариству військових мисливців і рибалок Східного регіону України надано в користування мисливські угіддя Харківської області загальною площею 88813 га. в межах полігону Харківського інституту Танкових військ на території Чугуївського району терміном на 15 років для ведення мисливського господарства.

У 2008 році Харківська організація Товариства мисливців та рибалок Збройних Сил України уклала договір про ведення мисливського господарства з товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕДМІДЬ-М.А.", згідно якого до 29 вересня 2013 року останньому надано право на території Чугуївських угідь здійснювати охорону та відтворення тваринного світу.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки діяльності ТОВ "Ведмідь М.А." на спірній земельній ділянці, проведеної в листопаді 2010 року із залученням відповідних спеціалістів відділу Держкомзему в м. Чугуєві та Чугуївському районі Харківської області, а також Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства підтверджені виявлені факти самочинного будівництва та встановлено, що відповідачем фактично здійснюється господарська діяльність на відміну від мисливського господарства та грубо порушуються умови укладеного договору про ведення мисливського господарства від 29 вересня 2008 року, а також вимоги діючого законодавства.

Протоколом огляду місця події від 20 квітня 2012 року встановлено, що на земельній ділянці загальною площею 0,36 га розташовані наступні споруди: споруда збудована з шлакоблока та цегли без фундаменту загальною площею 462 м.; земельна ділянка площею 788 м. кв. огороджена дерев'яним парканом та використовується в якості вольєру для тварин; колодязь збудований з цегли на бетонній основі загальною площею 6,16 м. кв.

Таким чином, як вказує позивач, на земельній ділянці Міністерства оборони України, яка має особливий режим використання і призначена для розміщення та постійної діяльності військових об'єктів незаконно побудовано капітальні споруди ТОВ "ВЕДМІДЬ-М.А.", чим завдано шкоду та порушуються економічні та оборонні інтереси України, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

При цьому на підтвердження факту зведення відповідачем на спірній земельній ділянці капітальної споруди прокурором до матеріалів справи надано акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. З Закону України "Про Збройні Сили України" організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Судом першої інстанції встановлено, що органом в системі Міністерства оборони України є квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова і Новомосковський військовий лісгосп.

Відповідно до довідки №5729 від 18.09.12р. квартирно - експлуатаційного відділу міста Харкова станом на 01.01.2012 року на обліку КЕВ м. Харкова перебувають земельна ділянка військового містечка №5 площею 3653,91га, за адресою Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Малинівка. Земельні ділянки виділені в постійне користування Міністерству оборони Постановою РМ СРСР № 2907-852 від 16.11.45 року, Державний акт Б № 047222 від 1982 року.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Статтею 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено, що мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Так, ст. 77 Земельного кодексу України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 115 Земельного кодексу України зазначені землі мають особливий режим використання і призначені для розміщення та постійної діяльності військових частин.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна в Збройних Силах України" передбачено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Відповідно до вимог ст. З Закону України "Про правовий режим майна в Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна, яке використовується лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Згідно п. 45 "Положення про порядок надання в користування земель для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.97 р., передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державний акт на землю не скасовувався, згода на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою Міністром оборони України чи будь - яким іншим органом військового управління не надавалась, відповідних рішень органів місцевої влади щодо передачі спірної земельної ділянки до земель запасу чи надання її в користування іншим особам не приймалось.

Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

Однак, як встановлено під час судового розгляду, договори позивачами з відповідачем не укладено, будь - які інші документи, що свідчили б про право користування саме земельною ділянкою у відповідача відсутні.

Згідно пункту 3 статті 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно статті 376 Цивільного кодексу України, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу.

Таким чином, з урахуванням таких встановлених обставин справи, та у відповідності до вказаних норм права, суд першої інстанції дійшов висновку, що на земельній ділянці Міністерства оборони України, яка має особливий режим використання і призначена для розміщення та постійної діяльності військових об'єктів незаконно побудовано споруди ТОВ "ВЕДМІДЬ-М.А.", чим завдано шкоду та порушуються економічні та оборонні інтереси України.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що ТОВ "ВІДМІДЬ-М.А." в порушення норм. ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" побудував без згоди власника або користувача спірні об'єкти на земельній ділянці Міністерства оборони України, яка має особливий режим використання і призначена для розміщення та постійної діяльності військових об'єктів, місцевий господарський суд визнав, що позовна вимога прокурора та позивача щодо зобов'язання ТОВ "ВЕДМІДЬ-М.А." припинити незаконне будівництво на земельній ділянці лісового масиву Новомосковського лісного лісгоспу Міністерства оборони України обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо похідної вимоги прокурора про зобов'язання ТОВ "ВЕДМІДЬ-М.А." за власний рахунок звільнити земельну ділянку від збудованих будівель, які розташовані на території 22 обходу 23 квартала лісового масиву Новомосковського лісного лісгоспу Міністерства оборони України, то суд першої інстанції дійшов висновку що вона також обґрунтована та підлягає задоволенню.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на наявність підстав для припинення провадження у справі в зв'язку з тим, що спір між Військовим прокурором Харківського гарнізону та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ведмідь - М.А." про заборону будівництва та звільнення земельної ділянки вже вирішувався у господарському суді, між тими самими сторонами і щодо того ж предмету спору, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський спір по справі №5023/1418/11 розглядався за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону м. Харків в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова та Новомосковського військового лісгоспу до ТОВ "Ведмідь-М.А.", м. Лозова, 3-я особа - Харківська гарнізонна організація товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України, м. Харків про припинення незаконного будівництва, а по справі № 5023/3018/12 - спір за позовом Заступника військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м. Київ, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова, м. Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Новомосковський військовий лісгосп, с. Вільне, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державно архітектурно - будівельна інспекція у Харківській області, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмідь-М.А.", м. Лозова про зобов'язання вчинити певні дії.

Таким чином, позивачі по справі № 5023/1418/11 та по справі № 5023/3018/12 різні.

Також як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду справи № 5023/1418/11 є позовна вимоги про зобов'язання ТОВ "ВЕДМІДЬ-М.А." припинити незаконне будівництво на земельній ділянці площею 0,3 га Міністерства оборони України та зобов'язання ТОВ "ВЕДМІДЬ-М.А." привести земельну ділянку площею 0,3 га до попереднього стану.

Тоді як предметом розгляду справи № 5023/3018/18 є позовна вимоги про зобов'язання ТОВ " ВЕДМІДЬ-М.А." припинити незаконне будівництво на земельній ділянці лісового масиву Новомосковського лісного лісгоспу Міністерства оборони України та зобов'язання ТОВ "ВЕДМІДЬ-М.А." за власний рахунок звільнити земельну ділянку від збудованих будівель, які розташовані на території 22 обходу 23 квартала лісового масиву Новомосковського лісного лісгоспу Міністерства оборони України впродовж 1 місяця з дня набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те що по справі 5023/1418/11 та по справі № 5023/3018/12 різні позивачі та різні предмети спору, а у відповідності до приписів ч.1 п.2 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, колегія суддів зазначає про відсутність в даному випадку правових підстав для припинення провадження у справі на підставі ч.1 п.2 ст. 80 ГПК України, про що обґрунтовано було відмовлено відповідачу в задоволенні його клопотання про припинення провадження у справі з вищенаведених обставин.

Твердження заявника скарги про те, що на спірній території ТОВ "Ведмідь -М.А." було здійснено будівництво, що узгоджується з умовами договору про ведення мисливського господарства на експериментальній ділянці Чугуївських угідь, укладеного 15.02.08 р. з Харківською гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, та яке згідно технічного висновку ПП "Спецбудпроект-1" не належить до капітального будівництва, а є зведенням щитових конструкцій, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Згідно довідки Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 10.11.2010 року пункт 2.4.1 договору, яким передбачено право ТОВ "Ведмідь" у встановленому порядку зводити у мисливських угіддях необхідні будівлі та споруди, є такою, що не може бути використана ТОВ "Ведмідь" для зведення споруд, оскільки в договорі чітко зазначено, що споруду можуть зводитись лише у встановленому порядку.

Пунктом 3 ст. 1, ст.ст. 21, 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" вищезгадане право передбачено лише для користувачів мисливських угідь, яким ТОВ "Ведмідь" не є і ніколи не був. Крім того, для зведення споруд необхідно згода власника або користувача земельної ділянки і ці дії повинні бути такими, що не суперечать закону та інтересам власників і користувачів земельної ділянки. Тобто, на даний час земельна ділянка використовується для розміщення військового полігону та має категорію земель оборони, будь-який дозвіл від законного землекористувача на використання земельної ділянки ТОВ "Ведмідь" не надавався. Згідно довідок відділу Держкомзему Чугуївському районі Харківської області, КП "Чугуївське міжміське БИ". КЕВ м. Харкова, дозволи на відчуження земельної ділянки або на будівництво ТОВ "Ведмідь-М.А." не надавалось.

Крім того, згідно акту № 1726 від 03.05.2012 р., складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, який є чинним та не скасований в установленому законом порядку, визначено, що на земельній ділянці зайнятій ТОВ "Ведмідь -М.А." розміщено дві капітальні споруди площею 300 та 60 кв.м.

Відповідачем, на заперечення щодо зазначеного акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил надано лист інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області відповідно до якого зазначено, що чинними нормами діючого законодавства не передбачені окремі функції (повноваження) інспекції щодо визначення критеріїв капітальності об`єктів будівництва. З приводу наведених заперечень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" не передбачено, які саме будівлі мають право зводити користувачі зазначених земельних ділянок.

Колегія суддів також звертає увагу на позицію Пленуму Вищого господарського суду України, викладену у постанові від 17.05.2011 р. № 6, відповідно до якої, у разі відсутності доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належить до земель оборони в порядку визначеному ст. 20 Земельного кодексу України, така ділянка не може використовуватись у господарських цілях, в тому числі для житлової забудови, у зв'язку з чим укладені договори, об'єктами яких є землі оборони, підлягають визнанню недійсними.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки ТОВ "Ведмідь-М.А." під час здійснення будівництва на земельній ділянці, що має категорію землі оборони, порушені вимоги ст.ст. 20, 77, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 21, 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2012 року по справі №5023/3018/12.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмідь -М.А.", Лозова залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2012 року по справі №5023/3018/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 10 грудня 2012 року

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.