Постанова № 28075208, 06.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2012 р. Справа № 5023/2280/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

прокурора -Кабанець В.О.,

першого позивача -Мінаєва В.В.,

другого позивача -Мосюра А.Ю.,

третьої особи - не з'явився,

першого відповідача - Наумов Н.Ю.,

другого відповідача -Савенко Н.Г.,

третього відповідача -Радюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду: апеляційну скаргу прокурора Зміївського району Харківської області (вх. № 2946Х/1-38), апеляційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" (вх. № 2947Х/1-38) та апеляційну скаргу Фонду державного майна України (вх. № 3015Х/1-38), на рішення господарського суду Харківської області від 27 серпня 2012 року у справі

за позовом прокурора Зміївського району Харківської області, м. Зміїв, в інтересах держави в особі:

1. Державного концерну "Укроборонпром", м. Київ,

2. Фонду державного майна України, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", м. Харків,

до:

1. Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція", м. Харків,

2. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, м. Харків,

3. Спільного українсько-американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків,

про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування акту про проведені публічні торги та скасування свідоцтва

ВСТАНОВИЛА:

Господарським судом Харківської області розглядалась справа № 5023/2280/12 за позовом прокурора Зміївського району Харківської області в інтересах держави в особі позивачів - Міністерства промислової політики України та Фонду державного майна України, до відповідачів - Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція", Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, Спільного українсько-американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, в якому прокурор просив суд:

1) визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченко", які закріплені в протоколі № 16-02/316/11/а від 07.02.2012 р. по лоту № 1 - комплексу літнього відпочинку "Романтик", який розташований за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Гайдари, вул. Піонерська, будинок 63 та складається з: нежитлова будівля, літ. "А-1", загальною площею 46,30 кв.м.; нежитлова будівля, літ. "Б-1", загальною площею 52,70 кв.м.; нежитлова будівля, літ. "В-1", загальною площею 64,70 кв. м.; павільйон, літ. "Г-1", загальною площею 125,90 кв.м.; клуб-їдальня, літ. "Д-2" з підвалом, загальною площею 2032,50 кв.м.; спальний корпус № 1, літ. "Е-3", загальною площею 949,60 кв.м.; спальний корпус № 2, літ. "Ж-3", загальною площею 981,70 кв.м.; спальний корпус № 3, літ. "З-3", загальною площею 973,60 кв.м.; спальний корпус № 4, літ. "И-3", загальною площею 946,40 кв.м.; спальний корпус № 5, літ. "К-3" загальною площею 945,20 кв.м.; спальний корпус № 6, літ. "Л-3", загальною площею: 950,80 кв.м.; павільйон, літ. "М-1", загальною площею 173,70 кв.м.; літня бесідка, літ. "Н"; літня бесідка літ. "О"; літня бесідка, літ. "П"; котельня, літ. "Р-1", загальною площею 294,30 кв.м.; склад, літ. "С-1", загальною площею 93,40 кв.м.; майстерня-компресорна, літ. "Т-1", загальною площею 92,20 кв.м.; будівля душової, літ. "У-1", загальною площею 111,90 кв.м.; бесідка для відпочинку, літ. "Ф"; трансформаторна підстанція, літ. "Ш-1", загальною площею 92,7 кв.м.; автобусна зупинка, літ. "Ч-1"; міст № 1; очисні споруди № 2, 15; замощення № 4; спортивний майданчик № 5; танцмайданчик № 6; резервуар підземний запасу води № 7-9; водонапірна башта № 10; свердловина № 11; резервуари для палива наземні № 12, 14; резервуар для скидання палива підземний № 13; резервуари пожежні наземні № 16, 17; автомобільна дорога від станції Гайдари до комплексу, №19;

2) скасувати акт про проведені публічні (прилюдні) торги старшого державного виконавця Бойченко В.В., затверджений начальником відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 20.02.2012 р.;

3) скасувати свідоцтво від 01.03.2012 р. про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 та зареєстроване в реєстрі за №333.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2012 року (суддя Макаренко О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Прокурор із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що місцевий господарський неповно дослідив обставини, що мають значення для справи та невірно застосував норми матеріального права. Так, прокурор зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не прийнято до уваги факти порушення відповідачами: положень Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" щодо порядку звернення стягнення на майно боржника - ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", порядку оцінки арештованого майна та повідомлення про проведення прилюдних торгів.

З рішенням господарського суду першої інстанції не погодився і перший позивач, Державний концерн «Укроборонпром», який, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги перший позивач зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не прийнято до уваги факти порушення відповідачами положень Закону України "Про виконавче провадження" і Тимчасового положення Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року. Крім того, на думку першого позивача, місцевим господарським судом було порушено, передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, його право на ознайомлення з матеріалами справи.

Фонд державного майна України, другий позивач у справі, також не погодився із вищенаведеним рішенням місцевого господарського суду, та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги Фонд державного майна України вказує на те, що спірний комплекс літнього відпочинку "Романтик" реалізовано в межах зведеного виконавчого провадження, яке складається з 20 виконавчих документів про стягнення коштів на користь суб'єктів господарювання приватної форми власності, метою діяльності яких є отримання прибутку, що є порушенням положень Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". Крім того зазначив, що допущені порушення при проведенні виконавчих дій, оцінці та реалізації спірного нерухомого майна ДП "ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка", яке не належало останньому на праві власності, призвели до порушення економічних інтересів держави, тому спірне майно підлягає поверненню у державну власність, з якої воно неправомірно вибуло.

В судовому засіданні прокурор, представники першого та другого позивачів апеляційні скарги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Від керуючого санацією ДП "ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи у справі.

Представник першого відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційний скарг позивачів та прокурора заперечує вказує на необґрунтованість позову прокурора, оскільки ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" виконало всі вимоги чинного законодавства щодо порядку повідомлення про проведення прилюдних торгів та їх проведення; просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду -без змін.

Представник другого відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційний скарг позивачів та прокурора заперечує та зазначає про те, що позовні вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві, а звернення стягнення на майно та реалізація арештованого майна відбулись з повним дотриманням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим другий відповідач вважає оскаржуване рішення законним, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги -без задоволення.

Представник третього відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційний скарг позивачів та прокурора заперечує, просить залишити їх без задоволення. Вказує, що на його думку прилюдні торги з реалізації комплексу літнього відпочинку "Романтик" проведено з повним дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень та порядку проведення публічних торгів, про що правомірно зазначено в оскаржуваному рішенні господарського суду першої інстанції, а тому просить залишити його без змін.

Ухвалою від 01.09.2012 року суд першої інстанції здійснив заміну першого позивача - Міністерства промислової політики України на правонаступника Державний концерн «Укробононпром»(стаття 25 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення прокурора і представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області (другого відповідача) знаходилось зведене виконавче провадження про стягнення з боржника - Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" грошових коштів на користь фізичних, юридичних осіб та держави.

Станом на червень 2011 року в межах зведеного виконавчого провадження на виконанні Відділоу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області знаходилося 1425 виконавчих докумена про стягнення заборгованості із заробітної плати на загальну суму боргу 8 072 158, 00 грн., 9 виконавчих документів про стягнення заборгованості на користь Пенсійного фонду України на загальну суму 3 332 815, 00 грн. та 15 виконавчих документів на користь юридичних осіб на загальну суму 7 065 103,14 грн.

06.07.2011 року до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області звернувся керуючий санацією Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г. Шевченка" та, керуючись статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження", запропонував у першу чергу звернути стягнення на майно, яке перебуває на балансі підприємства, але не використовується у процесі виробництва, а саме, на комплекс літнього відпочинку "Романтик", розташований в селі Гайдари по вулиці Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області (т. 2 а.с. 10).

Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" для забезпечення реального виконання рішення застосовується арешт майна боржника. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем у тому числі шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Згідно з пунктом 7 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту.

07.07.2011 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області Бойченком В.В. було складено акт опису та арешту майна комплексу літнього відпочинку "Романтик", що розташований в селі Гайдари по вулиці Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області. Будь-які скарги на дії державного виконавця Бойченка В.В. стосовно накладання арешту на майно боржника в матеріалах справи відсутні (т.1 а.с. 37-41).

Відповідно до вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" для оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, тощо державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Постановою керівника виконавчої групи - старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області Бойченка В.В. від 08.07.2011 року №11950830 для участі у виконавчому провадженні та складання звіту про оцінку майна (встановлення початкової вартості арештованого майна для реалізації на публічних торгах) в якості суб'єкта оціночної діяльності було залучено ТОВ "Бізнес-група співдружність" (т. 1 а.с. 54).

12.07.2011 року суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Бізнес-група співдружність" було складено звіт про оцінку арештованого майна боржника -комплексу літнього відпочинку "Романтик" в селі Гайдари по вул. Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області, яким встановлено, що ринкова вартість майна на дату оцінки становить 2 411 500,00 грн. без ПДВ (т.1 а.с. 44-45).

Оцінка майна, здійснена ТОВ "Бізнес-група співдружність", сторонами виконавчого провадження не оскаржувалася.

Нормативно-правовим актом, який діяв на момент здійснення Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області дій з реалізації арештованого майна ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" та визначав умови і порядок примусового виконання рішень судів та інших органів була Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N74/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за N 865/4158 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 5.11 Інструкції прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати операції з нерухомістю і визначені на тендерній (конкурсній) основі і з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою.

Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця. Прилюдні торги мають бути проведені спеціалізованою організацією у двомісячний строк з дня одержання заявки державного виконавця на їх проведення.

В матеріалах справи міститься заявка Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області від 09.12.2012 року на проведення аукціону та договір №02/316/11/а від 14.12.2011 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладений між Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області (другим відповідачем) та спеціалізованою торгівельною організацією - Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство Юстиція" (першим відповідачем) (т. 1 а.с. 79-82).

23.12.2011 року Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області було отримано повідомлення ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" про те, що торги з реалізації арештованого майна призначено на 05.01.2012 року о 14-00 годині, стартова ціна лоту 2 411 500,00 грн. без ПДВ (т. 1 а.с. 86).

05.01.2012 року до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області надійшло повідомлення ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" про те, що торги не відбулися через відсутність заявок покупців (т. 2 а.с. 37).

05.01.2012 року Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області повідомив ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" та ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" про проведення переоцінки майна, а 10.01.2012 року направив повідомлення аналогічного змісту стягувачам (т. 2 а.с. 38).

Відповідно до частини 5 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків.

Частиною 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

На підставі наведеної норми закону оцінку майна було проведено повторно, що підтверджується наданим до матеріалів справи звітом суб'єкту оціночної діяльності - ТОВ "Бізнес-група співдружність" від 10.01.2012 року (т. 1 а.с. 46-47).

На виконання частини 5 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" 11.01.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області, за участю представників ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" та сторін виконавчого провадження було складено акт №11950830 переоцінки арештованого майна, яким визначено, що початкова ціна майна при проведенні повторного аукціону дорівнюватиме 2 387 385, 00 грн. без ПДВ (т. 2 а.с. 40).

12.01.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області було отримано повідомлення ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" про те, що торги з реалізації арештованого майна призначено на 07.02.2012 р. на 10-00 годину, стартова ціна лоту - 2 387 385,00 грн. без ПДВ (т. 2 а.с. 42).

07.02.2012 року до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області надійшло повідомлення ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" про те, що повторні торги з реалізації арештованого майна призначені на 07.02.2012 р. на 10-00 годину, відбулися. Переможцем торгів визнано Спільне українсько-американське підприємство "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків (т. 2 а.с. 45).

20.02.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області було складено акт про проведені публічні (прилюдні) торги (т. 1 а.с. 48-49).

На підставі акту про проведені публічні (прилюдні) торги 01.03.2012 року приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6. видано свідоцтво, яким посвідчено право власності Спільного українсько-американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків на комплекс літнього відпочинку "Романтик", що розташований в селі Гайдари по вулиці Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області (т. 1 а.с. 50).

У відповідності до вимог ст. ст. 43, 44, 45 Закону України "Про виконавче провадження" грошові кошті, які були отримані після реалізації майна боржника - ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", спрямовані керівником виконавчої групи виключно на виконання рішень щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами та розподілені між стягувачами за зведеним виконавчим провадженням цієї категорії.

В обґрунтування позовних вимог та апеляційних скарг прокурор та позивачі вказують, що при реалізації комплексу літнього відпочинку "Романтик" мали місце суттєві порушення закону, що призвели до порушення права власності держави.

Так, по-перше, на підтвердження своєї правової позиції у справі прокурор, перший та другий позивачі вказують на порушення державним виконавцем вимог статті 66 Закону України «Про виконавче провадження»в частині звернення стягнення на нерухоме майно боржника за наявності іншого рухомого майна, а також про відсутність права боржника пропонувати державному виконавцю майно, на яке слід звернути стягнення у першу чергу.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним. У разі якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари); 2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Згідно з частиною 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Аналізуючи співвідношення положень частин 1;2 статті 66 та частини 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», судова колегіяприходить до наступного.

Частина 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження»міститься в главі 4 цього закону, яка регулює загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

В той же час, стаття 66 Закону України «Про виконавче провадження», знайшла своє відображення у главі 5 закону, яка встановлює особливості звернення стягнення на майно боржника -юридичної особи.

Таким чином, право надавити пропозиції щодо видів майна чи предметів, на які необхідно звернути стягнення у першу чергу, відповідно до зазначеного вище за-кону належить всім боржникам -як фізичним, так і юридичним особам, інакше -обмеження юридичної особи в користуванні цим правом повинно було б знайти своє місце в главі 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржники не підтвердили свої доводи про те, що комплекс літнього відпочинку "Романтик" безпосередньо використовується у процесі виробництва.

В матеріалах справи такі докази відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що керуючий санацією ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" в листі від 06.07.2011 року № Д-П/23/1, адресованому 2-му відповідачу, зазначив, що ним під час виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та здійснення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", було встановлено, що комплекс літнього відпочинку "Романтик" безпосередньо не використовується у процесі виробництва, можливостей відновлення його функціонування на даний момент, враховуючи фінансовий стан заводу, немає. На цій підставі він просив звернути стягнення в першу чергу на комплекс літнього відпочинку "Романтик", який обліковується на балансі підприємства та розташований за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Гайдари, вул. Піонерська, буд. 63(т. 2 а.с. 10.

Судова колегія також враховує, що ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2009 року порушено провадження у справі № Б-50/120-09 про банкрутство Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Порушення справи про банкрутство зумовлює виникнення правових наслідків, встановлених спеціальним законом.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, згідно з частиною 6 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Дана норма закону про банкрутство кореспондується зі ст.34 Закону України «Про виконавче провадження»де передбачено, що з дня порушення справи про банкрутство зупиняється виконавче провадження по всіх виконавчих документах, крім вимог про стягнення заробітної плати.

Вищевикладене дозволяє дійти висновку про те, що реалізація арештованого нерухомого майна - комплексу літнього відпочинку "Романтик" за виконавчими документами про стягнення заробітної плати відповідає і вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та За кону України «Про виконавче провадження».

До того ж, ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі, прокурором та позивачами не зазначено правових підстав, відповідно до яких державний виконавець повинен був всупереч пропозиції боржника, право на яку передбачено частиною 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернути стягнення на інше майно для погашення заборгованості з заробітної плати.

Скаржниками не враховано, що дії державного виконавця є також обмеженими ст.ст. 12;17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, згідно ст. 12 зазначеного закону про банкрутство заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією.Згідно ч.4 ст.17 даного закону арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Відповідно до частини п»ятої вказаної вище норми закону - керуючий санацією має право розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом.

Отже державний виконавець не має права накладати арешт на майно підприємства, що знаходиться в процедурі санації. Визначити майно, що не буде слугувати меті відновлення платоспроможності боржника має право керуючий санацією.

Крім того, враховуючи, що державне підпртємство декілька років знаходиться в процедурі бакрутства, підставою порушення якої є неспроможність боржника виконувати свої зобов"язання в грошовій формі, посилання скаржиків на те, що не встановлено наявність або відсутність можливості звернення стягнення на грошові кошти державного підприємства також є необгрунтованими.

Вимоги кредиторів по заборгованості із заробітної плати є вимогами другої черги в процедурі банкрутства, обов»язково вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів і мають бути погашеними в процедурі банкрутства.

Отже узгоджені дії державної виконавчої служби та керуючого санацією спрямовані до однієї мети скорішого погашення боргу підприємства перед працівниками по заробітній платі.

Дані дії державного виконавця та керуючого санацією узгоджуються із положеннями Законів України "Про виконавче провадження" та "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом".

По-друге, прокурор та позивачі зазначають, що державним виконавцем, в рамках зведеного виконавчого провадження в порушення вимог статті 66 Закону України «Про виконавче провадження»реалізовано майно, яке не належало боржнику -ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка»на праві власності.

З приводу таких доводів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним.

Отже в даній нормі закону йдеться про будь-яке майно, що належить боржнику, втому числі закріплене за ним на праві оперативного управління.

Як вірно зазначив господарський суд в оскаржуваному рішенні, зміст наведеної норми закону свідчить про альтернативність законодавчого підходу при визначенні майна, на яке може бути звернуто стягнення в ході виконання рішення суду. При цьому стягнення може бути звернуто як на майно, яке є власністю боржника, так і на майно, закріплене за ним на праві господарського відання або оперативного упраління.

З матеріалів справи вбачається, що комплекс літнього відпочинку "Романтик", розташований в селі Гайдари по вулиці Піонерській, будинок 63, Зміївського району, Харківської області, був закріплений за ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" на праві господарського відання, про що свідчить свідоцтво про право власності від 07.09.2011 року, видане Виконкомом Задонецької сільської ради ( т. 1 а.с. 52-53).

Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського кодексу України власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Виходячи з викладених норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що державний виконавець мав право та підстави звернути стягнення на комплекс літнього відпочинку "Романтик", який був закріплений за боржником - Державним підприємством "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" на праві господарського відання, а твердження прокурора і позивачів про те, що такі дії порушують вимоги статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" ґрунтуються на неправильному тлумаченні зазначеної правової норми.

По-третє, прокурор, перший та другий позивачі в апеляційній скарзі вказують на порушення положень статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», оскільки спірний комплекс відпочинку було реалізовано в рамках зведеного виконавчого провадження, яке складається, в тому числі, більш ніж з 20 виконавчих документів про стягнення коштів на користь суб'єктів господарювання приватної форми власності.

Такі доводи були досліджені колегією суддів, а з їх приводу слід зазначити наступні відповідні висновки.

Статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Статтею 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" визначено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вже було зазначено вище, комплекс відпочинку не був задіяний у процесі виробництва ДП „Харківський приладобудівний завод ум. Т.Г. Шевченка, отже дія мораторію за вказаним законом не поширюється на вказане майно.

Крім того, станом на червень 2011 року в межах зведеного виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області виконувалось 1425 виконавчих документів про стягнення заробітної плати на загальну суму боргу 8 072 158, 00 грн., 9 виконавчих документів про стягнення заборгованості на користь Пенсійного фонду України на загальну суму 3 332 815, 00 грн. та 15 виконавчих документів на користь юридичних осіб на загальну суму 7 065 103,14 грн.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Наведена норма закону виключає можливість примусового виконання окремих виконавчих документів про стягнення з одного божника в межах окремих виконавчих проваджень. Тобто, і виконання судових рішень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, і рішень про стягнення коштів на користь суб'єктів господарювання має здійснюватися в межах зведеного виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, всі виконавчі провадження за виконавчими документами про стягнення коштів з ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", які підпадають під дію мораторію, встановленого статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", було зупинено( а.с.62-128; т.3). При цьому, реалізація арештованого нерухомого майна відбулася саме в межах виконавчих проваджень про стягнення з ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" коштів за виконавчими документами, які не підпадали під дію згаданого мораторію, зокрема, рішень про стягнення заборгованості із заробітної плати та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів.

Колегія суддів зазначає, що з правового аналізу положень статей 1 та 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" і статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням обставин справи щодо зупинення виконавчих проваджень, на які дія мораторію поширюється, вбачається, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що наявність у зведеному виконавчому провадженні виконавчих документів про стягнення грошових коштів на користь суб'єктів господарювання, провадження за якими зупинено, не є перешкодою для примусового виконання рішень про стягнення заборгованості із заробітної плати, оскільки інше суперечило б змісту статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Більше того, слід зауважити, що у державного виконавця не було жодних законних підстав для невиконання рішень про стягнення заробітної плати, а наявність у зведеному виконавчому провадженні зупинених проваджень щодо інших вимог свідчить про дотримання ним вимог Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Отже, матеріали справи свідчать про те, що грошові кошти, отримані від реалізації комплексу літнього відпочинку "Романтик", спрямовані виключно на погашення заборгованості із заробітної плати перед працівниками Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", а також те, що реалізоване на торгах майно не є задіяним у процесі виробництва, про що також свідчить лист арбітражного керуючого із його звернення до виконавчої служби із пропозицією про продаж саме цього майна для погашення боргів по заробітній платі.Крім того в описовій частині акту опису та арешту майна , вчиненого державним виконавчем , зазначено, що дані виконавчі дії відбулися з метою погашення на користь фізичних осіб заблоргованості по заробітній платі ( а.с.37, т.1).

Доводи скаржників по те, що державний виконавець не перевірив можливість продажу іншого майна не базуються на положеннях ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», ст..ст. 12; 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

На підставі викладеного колегія суддів ввважає, що доводи позивачів та прокурора про порушення при реалізації спірного майна положень Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" спростовані матеріалами справи, а самі такі порушення місця не мали.

Прокурор в своїй позовній заяві також зазначає, що майно, на яке було звернуто стягнення державним виконавцем знаходилося в податковій заставі.

Такі доводи не є підтвердженими матеріалами справи.

Крім того 06.11.2009року стосовно боржника -ДП „ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка" введено процедуру санації та призначено керуючого санації.

Згідно частини 3 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією.

На думку прокурора, комплекс відпочинку продано на підставі звіту оцінювача, який не має відповідного сертифікату суб'єкта оціночної діяльності. При цьому звіт оцінювача втратив чинність у зв'язку зі спливом строку, встановленого ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", а тому майно продано за заниженою вартістю, яка не є ринковою.

Судова колегія не погоджується із даними доводами з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Частиною 3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Як вже було зазначено вище, судовою колегією встановлено, що постановою керівника виконавчої групи -старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області Бойченка В.В. від 08.07.2011 року для участі у виконавчому провадженні суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у зведеному виконавчому провадженні було призначено ТОВ "Бізнес-група співдружність", яке має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України № 9666/10 від 11.06.2010 року, строк дії сертифікату суб"єкта оціночної діяльності до 11.06.2013 (а.с.54, т.1; а.с.128 , т. 5).

У складі робочої групи - оцінювача Суворової І.А. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду державного майна України № 3862 від 18.08.2005 року та кваліфікаційний сертифікат № 1335 від 22.05.1999 року) та оцінювача Савченко А.В. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду державного майна України №4527 від 22.03.2006 року та кваліфікаційний сертифікат № 4129 від 11.02.2006 року) було складено звіт від 12.07.2011 року про вартість комплексу літнього відпочинку "Романтик", за яким його ринкова вартість на дату складання звіту становила 2 411 500,00 грн. (т. 1 а.с. 44-45).

10.01.2012 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Бізнес-група співдружність" у тому ж складі було складено звіт про повторну оцінку майна та зазначено, що ринкова вартість комплексу літнього відпочинку "Романтик" на дату оцінки склала 2 411 500,00 грн. (т. 1 а.с. 46-47).

На виконання частини 5 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" 11.01.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області, за участю представників ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" та сторін виконавчого провадження було складено акт №11950830 переоцінки арештованого майна, яким визначено, що початкова ціна майна при проведенні повторного аукціону дорівнюватиме 2 387 385, 00 грн. без ПДВ (т. 2 а.с. 40).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця по залученню суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Бізнес-група співдружність", а також дії оцінювачів, які мали необхідну кваліфікацію та право на складання звіту, повністю відповідають вимогам закону.

Згідно з ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурор, зазначаючи в позові про те, що комплекс літнього відпочинку "Романтик" продано за заниженою вартістю, яка не є ринковою, не надав до суду жодних належних та допустимих доказів, які б це підтверджували.

За таких обставин, комплекс літнього відпочинку "Романтик" було реалізовано за ринковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності у встановленому законом порядку.

По-п'яте, у позовній заяві та апеляційних скаргах зазначено про те, що у порушення ч. 3 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів не повідомив Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника та не подав відомостей про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувачів.

З приводу даних тверджень колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі ч. 3 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі накладення арешту на майно другої черги, що належить боржникові - юридичній особі, частка держави у статутному фонді якої становить не менш як 25 відсотків, чи накладення арешту на майно підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець протягом трьох робочих днів повідомляє центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, або Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника та подає відомості про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувача.

Постановою Кабінету міністрів України від 23 грудня 2004 року N 1734 "Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", м. Харків віднесено до числа підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2011 року державний виконавець склав акт опису та арешту майна - комплексу літнього відпочинку "Романтик" (т. 1 а.с. 37-41).

08.07.2011 року на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" склав та направив відповідні повідомлення, Міністерству промислової політики України та Фонду державного майна України, зазначивши у них відомості, передбачені ч. 3 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 2 а.с. 19-21).

Вказані повідомлення були отримані згаданими державними органами, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення поштового відправлення Фонду державного майна України від 18.07.2011 року та Міністерству промислової політики України від 20.07.2011 року (т. 2 а.с. 23-26).

Крім того слід мати на увазі, що згідно ч. ч.8 та 9 ст.17 Закону України «По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»- припиняються повноваження органів управління боржника -юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.

Викладене спростовує наведені у позовній заяві доводи прокурора про порушення ч. 3 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" та невиконання державним виконавцем обов'язку щодо повідомлення центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, та Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника.Такі доводи протирічать обставинам справи та не враховують положення боржника в процедурі банкрутства, статус керуючого санацією, норми перелічених вище законів, що свідчать про обмеженість дій виконавчої служби.

Колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що всі вищезазначені доводи прокурора та позивачів щодо наявності (або відсутності) порушень в діях державного виконавця при накладенні арешту на майно боржника не є підставою для визнання торгів недійсними, оскільки вони не пов"язані з порушенням правил проведення торгів.Не є такою підставою також і допущені ( або ні) порушення при проведенні оцінки майна, адже вона також здійснюється до початку публічних торгів.Такі дії можуть бути предметом інших самостійних позовів або скарг.

Торги визнаються недійсними лише в тих виадках, коли під час їх підготовки і проведеня були допущені порушення, що могли вплинути на результати торгів.

Другий позивач вимоги апеляційної скарги доводами щодо порушень встановлених законодавством правил проведення торгів не обґрунтовував, а правова позиція першого позивача та прокурора з таких порушень полягає у наступному.

Так, на думку прокурора, в порушення пункту 3.5 Положення, публікація про продаж майна виконана не у повному обсязі, оскільки ця інформація взагалі не була розміщена в засобах масової інформації.

Перший позивач в своїй апеляційній скарзі вказує на порушення пункту 3.6 Положення, оскільки в інформаційному повідомленні на сайті trade.informjust.ua в найменуванні майна відсутня повна назва майнового комплексу, а в описі майна назва комплексу відпочинку вказано з помилкою -«Романтік», а не «Романтик».

З приводу таких тверджень прокурора та першого позивача колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 3.5. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 року за N 388/7709 (із змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 02/316/11/а було укладено 14.12.2011 року (т. 1 а.с. 79-80). Предметом цього договору (п.1.1.) є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, №1 від 14 січня 2011 року з надання послуг з реалізації арештованого рухомого майна шляхом його продажу на аукціоні, на яке звернено стягнення державним виконавцем при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Матеріали справи свідчать про те, що на веб-сайті trade.informjust.ua 21.12.2011 року ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" здійснило публікацію про прилюдні торги та повідомило, що торги відбудуться 05.01.2012 року із стартовою ціною лоту 2 411 500,00 грн. (т. 1 а.с. 83-84).

Крім того, 12.01.2012 року о 10-55 годині на веб-сайті trade.informjust.ua 1-м відповідачем знову було розміщено оголошення про проведення 07.02.2012 року о 10-00 годині прилюдних торгів з реалізації арештованого комплексу літнього відпочинку "Романтик" зі стартовою ціною лоту 2 387 385,00 грн. (т. 1 а.с. 92-93).

Отже, інформація про проведення прилюдних торгів була розміщена без порушення 15-ти денного строку на повідомлення про проведення публічних торгів, що повністю відповідає вимогам Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Також інформація про проведення прилюдних торгів була додатково розміщена в засобах масової інформації, а саме: в газеті "Прем'єр" від 26.12.2011 року та газеті "Харківський кур'єр" від 19.01.2012 року (копії публікацій т. 1 а.с. 87-88, 97-98).

Щодо помилки у назві комплексу відпочинку, колегія суддів зазначає про те, що таке порушення не є суттєвим, оскільки в описі майна зазначено з якого майна складається комплекс відпочинку, а також зазначена адреса його місцезнаходження, а тому така помилка не може впливати на результати проведення торгів.

Таким чином, судом встановлено, що ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" повністю дотримано вимоги законодавства України щодо розміщення публікацій про проведення прилюдних торгів у встановлений законом строк та порядку.

Щодо порушень права першого відповідача на ознайомлення з матеріалами справи, колегія суддів зазначає наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що представник Державного концерну "Укроборонпром", через канцелярію господарського суду подав клопотання (вх. № 14149 від 27.08.2012 р., т. 4 а.с. 29-31) про відкладення розгляду справи для вивчення матеріалів справи та підготовки пояснень щодо предмету позову, посилаючись на те, що ДК "Укроборонпром" не був повідомлений у встановленому законом порядку про судове засідання, призначене на 27.08.2012 р. У клопотанні також зазначив, що прокурором не виконано вимог суду та не надіслано на адресу ДК "Укроборонпром" копії позовної заяви, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості виконати в строк покладені на нього судом обов'язки. Дане клопотання представника Державного концерну "Укроборонпром" було задоволено судом частково. У судовому засіданні 27.08.2012 р. було оголошено перерву до 16-00 годин 27.08.2012 р. для надання можливості представникові ДК "Укроборонпром" ознайомитись з матеріалами справи та підготувати пояснення щодо предмету позову.

Після перерви судове засідання було продовжено.

Представник Державного концерну "Укроборонпром" після ознайомлення з матеріалами справи заявив повторне клопотання (вх. № 13089 від 27.08.2012 р., т. 4 а.с. 33) про відкладення розгляду справи для вивчення матеріалів справи та підготовки пояснень щодо предмету позову. В обґрунтування заявленого клопотання послався на те, що ДК "Укроборонпром" не був повідомлений належним чином про дату і місце судового засідання, призначеного на 27.08.2012 р. Також зазначив, що прокурором не надано ДК "Укроборонпром" копії позовної заяви, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості виконати в строк покладені на нього судом обов'язки та надати витребувані судом документи. Окрім того, представник ДК "Укроборонпром" зауважив, що наданий судом час для ознайомлення з матеріалами справи не є достатнім, що порушує його права як сторони у справі та суперечить принципу змагальності сторін у судовому процесі.

Розглянувши клопотання представника ДК "Укроборонпром" про відкладення розгляду справи та заслухавши думку інших учасників судового процесу з цього приводу, суд першої інстанції відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Матеріали справи містять достатні докази належного повідомлення ДК "Укроборонпром" про дату, час та місце судових засідань, призначених на 15.08.2012р. та 27.08.2012 р. При цьому ухвали суду 1-й позивач отримував завчасно, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (т. 4 а.с. 22, 26). Крім того, в матеріалах справи містяться також докази надіслання прокурором на адресу ДК "Укроборонпром" копій позовної заяви та доданих до неї документів.

За таких обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що наявність наведених у клопотанні підстав відкладення розгляду справи спростовано наявними у справі матеріалами, а тому причини відкладення не є поважними і не можуть братися до уваги.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг -відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Зміївського району Харківської області, Державного концерну "Укроборонпром" та Фонду державного майна України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.08.2012 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.12.2012 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пелипенко Н.М.