Постанова № 28075136, 06.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5023/3688/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю:

прокурора : Кабанець В.О., посв. №006810 від 28.05.2012 року

представників:

позивачів - 1) Сосіна І.О., дов. №108/01-21/08-16 від 16.01.2012 року 2) не з"явився, 3) не з"явився

відповідача - Смірнов І.Ю., дов. №111 від 23.04.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3446 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 року у справі № 5023/3688/12

за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області, Бессарабівської сільської ради Кегичівського району Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького", с. Лебедівка Сахновщинського району Харківської області,

про відшкодування шкоди у розмірі 887 266,00 грн та зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі : 1) Державної екологічної інспекції у Харківській області, 2) Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області, 3) Бессарабівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, позивачів звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького", 887266,00 грн. шкоди, заподіяної відповідачем природним комплексам території та об'єкту природно-заповідного фонду -гідрологічному заказнику місцевого значення «Коханівський». Прокурор просив також зобов'язати відповідача розорену земельну ділянку площею 44,36 га на території Бессарабівської сільської ради Кегичівського району Харківської області привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом відновлення природного рослинного покриву. Судові витрати просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2012р. у справі № 5023/3688/12 (суддя Погорєлова О.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" 887266,00 грн. шкоди, заподіяної відповідачем природним комплексам території та об'єкту природно-заповідного фонду -гідрологічному заказнику місцевого значення «Коханівський».

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" привести у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, розорену земельну ділянку площею 44,36 га на території Бессарабівської сільської ради Кегичівського району Харківської області - шляхом відновлення природного рослинного покриву.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" на користь Державного бюджету України 17745,32 грн. судового збору.

Відповідач з цим рішенням не погодився, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване ним рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові прокурора.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що безпосередньо ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»не знищувало трав'яний покров на території заказника та не розорювало природоохоронні землі заказника, що судом першої інстанції до уваги не прийнято. При цьому, як вказує апелянт, відповідачем виконувалися охоронні зобов'язання по забезпеченню утримання території заказника шляхом направлення відповідних заяв до правоохоронних органів та інспекцій виконавчої влади про факт порушення невідомими особами природоохоронного режиму заказника шляхом сільськогосподарського обробітку природоохоронної зони.

А тому, на думку апелянта, між діями ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»у вигляді недодержання режиму охорони заказника та шкодою, завданою розорюванням земель заказника, відсутній причинно-наслідковий зв'язок, так як безпосередньо шкода заподіяна іншими особами, а ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»здійснені заходи, направлені на виконання покладених на нього охоронних зобов'язань.

Також зазначає, що Гідрологічний заказник місцевого значення «Коханівський»оголошений рішенням Харківської обласної ради V сесії XXIII скликання від 23.02.1999 року в межах Кегичівського району Харківської області, с. Коханівка, загальною площею 110,6 га. При цьому, цим рішенням було забов"язано Харківське обласне управління земельних ресурсів разом з господарствами (землекористувачами) нанести межі - затверджених заповідних об'єктів, встановити типові охоронні знаки та інформаційні аншлаги, однак вказане розпорядження не було виконане по заказнику «Коханівський»з вини державного органу.

А тому, на думку апелянта, зазначена обставина свідчить також і про те, що в діях відповідача відсутня вина, як складова частина завдання шкоди, стосовно не встановлення охоронних знаків на заказнику «Коханівський».

До того ж, у зв'язку з відсутністю зареєстрованого обмеження по використанню земельної ділянки заказника, відсутні будь - які підстави для застосування санкцій за невиконання ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»режиму охорони гідрологічного заказника «Коханівський»внаслідок нелегітимності охоронного зобов'язання, зареєстрованого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища України 14 квітня 2010р. за № 06-19-02-Зк/2010 та відсутності правовідносин за цим охоронним зобов'язанням, виходячи з факту його невчинення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 28.11.2012 року на 09:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 05.12.2012 року на 11:00 год. у зв"язку із неявкою в судове засідання представників першого та другого позивачів.

Відповідач у судових засіданнях 28.11.2012 року та 05.12.2012 року підтримав апеляційну скаргу.

Перший позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 05.12.2012 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідач не виконав покладені на нього згідно з пунктом 1.7 Положення гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський" від 14.04.2010 року, затвердженого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища та погоджено ТОВ "Аграрний дім ім. Горького", охоронні зобов"язання, чим порушив вимоги статті 26 Закону України "Про природно - заповідний фонд України" та спричинив державі шкоду, яка, згідно із Таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 року №521, складає 887266,00 грн.

Другий позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідач не виконав покладені на нього згідно з пунктом 1.7 Положення гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський" від 14.04.2010 року, затвердженого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища та погоджено ТОВ "Аграрний дім ім. Горького", охоронні зобов"язання, чим порушив вимоги статті 26 Закону України "Про природно - заповідний фонд України" та спричинив державі шкоду, яка, згідно із Таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 року №521, складає 887266,00 грн.

Також звертає увагу на те, що з урахуванням вимог статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" невстановлення меж гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський" означає, що ці межі визначаються відповідно до проекту створення.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та у судових засіданнях 28.11.2012 року та 05.12.2012 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що інформація Відділу Держкомзему у Кегичівському районі від 30.10.2012 року, на яку посилається відповідач як на доказ відсутності у Земельному кадастрі відомостей про гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський", не може вважатися належним доказом, оскільки її надано після прийняття оскаржуваного рішення. До того ж, як вважає прокурор, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов"язкове здійснення державної реєстрації обмежень використання земельної ділянки заказників за охоронним зобов"язанням, оскільки обмеження в їх використанні встановлені Законом України "Про природно-заповідний фонд України".

Також вказує на те, що Цивільним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком ведення поземельної книги, затвердженого наказом Держкомзему України від 18.05.2010 року №376, на положення яких посилається відповідач в апеляційній скарзі, не передбачено державної реєстрації органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів обмежень використання земельних ділянок заказників за охоронним зобов"язанням.

До того ж, як вказує прокурор, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року у справі № 2а-10053/12/2070 було залишено без розгляду позов ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Харківський області про скасування охоронного зобов"язання.

Окрім цього, прокурор зазначає, що дії Державної екологічної інспекції у Харківській області та складені на її основі документи, якими було зафіксовано факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, відповідачем не оскаржувались.

Представник другого позивача в судові засідання 28.11.2012 року 05.12.2012 року не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6115829209903 та №6115829568040 про вручення йому копій ухвал, якими було призначено розгляд апеляційної скарги в даних судових засіданнях. Отже другий позивач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце судових засідань.

Представник третього позивача в судове засідання 05.12.2012 року також не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам та прокурору і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Заслухавши усні пояснення представників першого позивача, відповідача та прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою було проведено перевірку за фактом порушення режиму гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський".

Вказаною перевіркою встановлено, що згідно з проектом створення гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський", розробленого Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем, метою створення заказника є збереження природних умов формування витоку р. Багата, охорона рослинності, яка захищає витоки від забруднення та руйнування, охорона станцій лучної та болотної фауни. Загальна площа заказника складає 110,6 га, землі заказника розташовані на території Кегичівського району області.

Рішенням Харківської обласної ради від 23.02.1999 року, відповідно до вимог ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", оголошений гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський".

На виконання вказаного рішення Харківської обласної ради 10.09.1999 року державним управлінням екологічної безпеки в Харківській області затверджено положення про гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський".

В подальшому 12.04.2010 року ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" листом № 561 звернулося до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області з проханням надати можливість використання природоохоронних зобов'язань на гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський". В даному листі також зазначено, що підприємство зобов'язується виконувати природоохоронні обов'язки.

14.04.2010 року ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" підписано охоронне зобов'язання щодо забезпечення режиму та збереження гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський".

Положення гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський" 14.04.2010 року затверджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища та погоджено ТОВ "Аграрний дім ім. Горького".

Згідно з п. 1.7 вказаного Положення ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" несе повну відповідальність за належне утримання території заказника та додержання встановленого режиму його охорони та збереження згідно з ст. ст. 26, 46 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Пунктом 3.1 цього ж Положення передбачено, що на території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню і загрожує збереженню природного комплексу, зокрема розорювання земель.

Місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги посилався на положення статей 8, 26 , 46, частини 2 статті 60, Закону України "Про природно-заповідний фонд", ч. ч. 4, 5 ст. 68, статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 1166 Цивільного кодексу України.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач не вжив заходів по збереженню природно заповідного об'єкту згідно охоронного зобов'язання від 14.10.2010 року за №06-19-02-Зк/2010, що стало наслідком розорення пасовищ, знищення трав'яного покрову на частині території заказника.

Однак, колегія суддів не може погодитись із такими висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Судом першої інстанції не з'ясовані обставини чинності охоронного зобов'язання як правочину у контексті приписів ч. 1 ст.ст. 201, 210 Цивільного кодексу України, абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та п.п. 2 п. 20 Порядку ведення поземельної книги, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010р. за № 376.

Згідно охоронного зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження гідрологічного заказника місцевого значення «Коханівський», зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківській області за № 06-19-02-Зк/2010 14.04.2010 року ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»прийняло зобов'язання по забезпеченню режиму охорони та збереження заказника.

Охоронне зобов'язання створене в якості документа Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області у розумінні положень п.п. 2.1, 3.3 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 р. N 1153, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Виходячи з цього факту, охоронне зобов'язання в якості правочину повинно містити усі істотні умови, визначені законодавством.

Згідно положень п.п.2 п.20 Порядку ведення поземельної книги, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010р. за № 376, у державній реєстрації обмежень використання земельної ділянки, земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію може бути відмовлено, якщо в охоронному зобов'язанні відсутні відомості про межі земельної ділянки чи перелік обмежень використання земельної ділянки. Поземельна книга є складовою частиною державного земельного реєстру (кадастру), який включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель, відповідно до приписів п. 2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.01.1993р. №15.

Виходячи з вищезазначеного, відомості про межі земельної ділянки чи перелік обмежень використання земельної ділянки є обов'язковими для охоронного зобов'язання, на підставі яких можливо ідентифікувати природоохоронний об'єкт на місцевості в якості родових ознак земельної ділянки, а також встановити обмеження у використанні земельної ділянки шляхом її державної реєстрації.

Згідно приписів абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме мано та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до приписів абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме мано та їх обтяжень».

Обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів, відповідно до приписів абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме мано та їх обтяжень».

Судом першої інстанції не були з'ясовані обставини стосовно відповідності охоронного зобов'язання вимогам законодавства та наявність факту державної реєстрації обтяження про заборону користуватися земельною ділянкою заказника. Фактично охоронне зобов'язання на гідрологічний заказник «Коханівський»є невчиненим у контексті ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочином, що у свою чергу унеможливлює застосування санкцій до відповідача про стягнення шкоди, спричиненої території, на яку не поширюється дія обмежень по її використанню внаслідок відсутності державної реєстрації обтяження на земельну ділянку заказника.

Гідрологічний заказник місцевого значення «Коханівський»оголошений рішенням Харківської обласної ради V сесії ХХІІІ скликання від 23.02.1999 року в межах Кегичівського району Харківської області, с.Коханівка, загальною площею 110,6 га. Згідно цього рішення було надане розпорядження Харківському обласному управлінню земельних ресурсів разом з господарствами (землекористувачами) нанести межі затверджених заповідних об'єктів, встановити типові охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Згідно положення про гідрологічний заказник місцевого значення «Коханівський», на території заказника заборонено здійснювати сільськогосподарську діяльність, випасання худоби, тобто визначені обмеження щодо здійснення певних видів діяльності на його території, але ці обмеження на момент створення відповідачем охоронного зобов»язання в якості документа не містилися у державному реєстрі земель.

Охоронне зобов»язання створене у якості документа Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища України 14 квітня 2010р. за № 06-19-02-Зк/2010 та має ознаки правочину за своєю суттю є неправомірним, так як у ньому не зазначені ані відомості про межі земельної ділянки, ані відомості про перелік обмежень використання земельної ділянки всупереч п.п.2 п.20 Порядку ведення поземельної книги, що у свою чергу має ознаки нікчемності охоронного зобов'язання внаслідок його невідповідності вимогам закону у контексті ч. 2 ст. 215 Господарського кодексу України. Судом першої інстанції вказані обставини не перевірялися та не перевірявся факт державної реєстрації цих обмежень, що у свою чергу може свідчити про відсутність самого факту вчинення охоронного зобов'язання як правочину, оскільки не встановлено наявність державної реєстрації обмежень у використанні земельної ділянки згідно приписів ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України.

Дані, які значаться у охоронному зобов»язанні є нелегітимними, і юридично є не визначеними. Таким чином, судом першої інстанції не досліджувався факт юридичного визначення відомостей про межі земельної ділянки чи перелік обмежень використання земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення «Коханівський»шляхом внесення цих даних до Поземельної книги під час реєстрації охоронного зобов'язання Державнним управлінням природоохоронного навколишнього середовища у Харківській області. У зв'язку з цим не встановлено, чи набули відомості про межі земельної ділянки чи перелік обмежень використання земельної ділянки заказника законної юридичної сили.

Судова колегія дійшла висновку про те, що дані Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури, надані суду першої інстанції про розорення земель заказника є неналежними доказами, оскільки юридично відомості про межі земельної ділянки чи перелік обмежень використання земельної ділянки заказника не визначені, а лише здійснено оголошення заказника, що є тільки визначенням заказника як природоохоронного об'єкту, але не є встановленням відомостей про межі земельної ділянки чи перелік обмежень використання земельної ділянки як юридичного факту.

Також судом першої інстанції зроблений висновок про завдання шкоди заказнику діями ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»без дослідження усіх наявних обставин по справі, які свідчать про завдання шкоди заказнику іншими особами, виконання відповідачем заходів по виявленню порушників природоохоронного режиму заказника та відсутності вини у відповідача стосовно завдання шкоди заказнику.

Безпосередньо ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»не знищував трав'яний покров на території заказника та не розорював природоохоронні землі заказника, що судом першої інстанції до уваги взагалі не прийнято. Відповідачем виконувалися охоронні зобов'язання по забезпеченню утримання території заказника шляхом направлення відповідних заяв до правоохоронних органів та інспекційних органів виконавчої влади про факт порушення невідомими особами природоохоронного режиму заказника шляхом сільськогосподарського обробітку природоохоронної зони. ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»самостійно не в змозі встановлювати осіб, винних у порушенні природоохоронного режиму, тому підприємство зверталося до правоохоронних органів для встановлення винних осіб.

Судом першої інстанції зазначено у рішенні, що відповідач звернувся з листами до правоохоронних органів та органів виконавчої влади про порушення природоохоронного режиму заказника у червні 2012 року, тоді як перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства здійснена Державною екологічною інспекцією у Харківській області у травні 2012 року на підставі акту перевірки № 05-24-66 від 29.05.2012 року, який у свою чергу ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»не отримував в порушення вимог п.п.4.20 -4.22 п. 4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, тому відповідач не був обізнаний с висновками акту перевірки.

Відповідно до приписів ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказана обставина судом першої інстанції не перевірялася, тому висновок про те, що відповідач не здійснив своєчасних звернень до відповідних правоохоронних органів є необґрунтованим, вина у даному випадку є недоведеною. Відповідач своєчасно звернувся з заявами про встановлення винних осіб у розорені земель заказника, оскільки це правопорушення зі сторони цих осіб не було закінчено, воно тривало у часі, і відповідач своєчасно здійснив ці дії, оскільки вже у липні 2012 року одна з цих осіб була виявлена відповідачем фактично. Також ним на території заказника був зафіксований факт покосу трави комбайном, який належить Приватному акціонерному товариству «Насінневе»(64020, Харківська область, Кегичівський район, смт. Чапаєве, вул.. 50 років Жовтню, 20/1, код ЄДРПОУ 00387080). Ним здійснювались по оператору «102»виклики міліції по факту порушення природоохоронної зони заказника, та було знято на відео факти покосу трави комбайном ПАТ «Насінневе»на території заказника. У присутності працівників Кегичівського районного відділу міліції Харківської області представникам ПАТ «Насінневе»повідомлялося про заборону здійснювати косіння трави на території заказника, та повідомлялося про наявність охоронних зобов'язань у ТОВ «Аграрний дім ім. Горького».

Отже, між діями ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»у вигляді недодержання режиму охорони заказника та шкодою, завданою розорюванням земель заказника, відсутній причинно-наслідковий зв'язок, так як не виключено, що шкода була заподіяна іншими особами, а ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»здійснені заходи, направлені на виконання охоронних зобов'язань. У зв'язку з цим, неправомірне застосування до відповідача розрахунку шкоди відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно -заповідного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 року за № 521, так як відповідно до цього нормативного документа шкода розраховується саме за розорювання земель природно-заповідних об'єктів, що у діях відповідача не вбачається.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснювалися заходи по охороні території заказника при виявленні фактів порушення природоохоронного режиму об'єкту шляхом виклику міліції, повідомлення осіб, причетних до порушення природоохоронної зони заказника, про заборону здійснювати будь-які роботи на землях заказника, направлення заяв до правоохоронних органів та органів виконавчої влади в галузі природоохоронного середовища про проведення перевірок по факту порушення природоохоронного законодавства на території заказника.

А тому, у контексті приписів ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності, так як відповідачем здійснені заходи, направлені на виконання охоронних зобов'язань заказника та недопущення правопорушень, але результат не настав по обставинам, що не залежать від його волі.

Окрім того, судом першої інстанції критично оцінені докази відповідача про факт незаконного зайняття частини земельної ділянки заказника (водойма та прибережна захисна смуга загальною площею 4,5 га) фізичною особою -Вощенком Ігорем Федоровичем на підставі тимчасового договору № 27 від 28.03.2006 року, укладеного з Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області, який був визнаний недійсним на підставі рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 21.01.2011 року у справі № 2017/2-8/11, та у зв'язку з цим неможливістю у повному обсязі виконувати охоронні зобов'язання. Вказане рішення було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28.09.2011 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 25.04.2012 року касаційну скаргу Вощенка Ігоря Федоровича відхилено, рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 21.01.2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28.09.2011 року залишена без змін. До вказаного часу водойма та прибережна смуга заказника знаходилася у користуванні Вощенка І.Ф., який використовував водойму для розведення риби, на прибережній смузі водойми заказника розташовувалися тимчасові споруди, які охоронялися собаками.

Вказані факти засвідчені у акті Державної екологічної інспекції в Харківській області від 18.03.2011 року за № 05-24-54. Рішення Кегичівського районного суду не виконувалося державною виконавчою службою, таким чином Вощенко І.Ф. займав територію заказника і після набрання рішенням суду чинності, що свідчить про те, що ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»не мав фізичної можливості виконувати охоронні зобов'язання гідрологічного заказника «Коханівський»у зв'язку з використанням його частини іншою особою, наявності судового спору щодо правомірності такого використання, обмеженості доступу до охоронної прибережної зони заказника у зв'язку з находженням на ній тимчасових споруд та собак.

Зазначені обставини також ставлять під сумнів вину ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»у спричиненні шкоди внаслідок невиконання охоронних зобов'язань заказника, так як з березня 2006 року і по квітень 2012 року частина території заказника знаходилася у незаконному користуванні Вощенка І.Ф., але внаслідок встановлення факту незаконності такого користування у судовому порядку, ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»не в змозі був як охороняти зону заказника, так і встановити межові знаки, так як прибережна смуга була певний час зайнята Вощенком Ігорем Федоровичем.

Вказані обставини оцінені судом першої інстанції критично та зазначено на те, що з 25.04.2012 року відповідач міг виконувати охоронні зобов'язання. Крім того предметом позову за висновком суду є стягнення шкоди, що завдана території заказника.

Однак, на думку колегії суддів, вказаний висновок є необгрунтованим, оскільки зайняття іншою особою прибережної смуги заказника не давало можливості у повній мірі виконувати відповідачем зобов'язання.

Також, судом першої інстанції не надана оцінка правосуб'єктності ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» стосовно визначення площі природоохоронного об'єкта Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, яку відповідач зобов'язаний охороняти.

Охоронне зобов'язання видане Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища України ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»на всю площу заказника 110,6 га, але ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»є землекористувачем тільки 50,0 га природоохоронної зони заказника. Інші землі, до яких прилягає природоохоронна зона заказника знаходиться у користуванні (володінні) інших осіб, тому ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»фактично був не в змозі, і не в праві забезпечувати природоохоронний режим території заказника, яка не прилягає до границь землекористування ТОВ «Аграрний дім ім. Горького».

Згідно приписів ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

Згідно приписів ст. 39 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони. В разі необхідності охоронні зони можуть установлюватися на територіях, прилеглих до окремих ділянок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Розміри охоронних зон визначаються відповідно до їх цільового призначення на основі спеціальних обстежень ландшафтів та господарської діяльності на прилеглих територіях.

Виходячи з приписів вказаних норм, необхідною умовою визначення охоронної зони, та надання зобов'язання по її охороні власнику землі або землекористувачу є прилеглість охоронної зони до територій, які знаходяться у володінні або землекористуванні таких осіб.

ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»є правонаступником всіх прав та обов'язків сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Богдана Хмельницького. Згідно охоронного зобов'язання від 11.11.2002 року на гідрологічний заказник «Коханівський», виданого на СВК ім. Б.Хмельницького, Бесарабівську сільську раду, Павлівську сільську раду Кегичівського району Харківської області, під охороною СВК ім. Б. Хмельницького знаходилося 50,0 га території заказника, прилеглої до його меж землекористування, а інша територія заказника знаходилася під охороною Бесарабівської та Павлівської сільських рад, відповідно -7,0 га та 53,6 га. На момент створення заказника на підставі рішення Харківської обласної ради від 23.02.1999 року V сесії ХХІІІ скликання, охоронна зона заказника розподілялася між трьома господарствами -землекористувачами: АФ ім. Б.Хмельницького, КСП «Україна», ВАТ по насінництву цукрових буряків ім. Леніна. Після реорганізації СВК ім. Б. Хмельницького в результаті приєднання до ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»звернувся з листом від 12.04.2010р. № 561 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області з проханням надати можливість використання природоохоронних зобов'язань на гідрологічний заказник «Коханівський»як правонаступнику СВК ім. Б.Хмельницького.

Таким чином, охоронне зобов'язання повинно було видане на 50,0 га природоохоронної зони заказника, які знаходилися під охороною СВК ім. Б.Хмельницького згідно охоронного зобов'язання від 11.11.2002 року № М3б-5-574.

З цих підстав, підприємство не може вважатися землекористувачем всієї території заказника, тому не в змозі виконувати надані охоронні зобов'язання, в тому числі встановлювати межові знаки по всій території заказника, так як згідно приписів п.1.2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010р. за № 376, замовляти роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ів натурі (на місцевості) може або власник земельної ділянки або її користувач, або органи державної влади (місцевого самоврядування). Виходячи з того, що відповідач фактично має у користуванні 50 га охоронної зони заказника, на іншій охоронній зоні, яка знаходиться у користуванні інших осіб, у ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»встановлювати межові знаки не має підстав.

А отже, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 року у справі № 5023/3688/12 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.12.2012 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.