Постанова № 28075050, 13.12.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р. Справа№ 5011-32/4874-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

За участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»: Чорна О.О., Бонтлаба В.В.- представник за довіреністю,

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Андріа-Лізинг»: не з'явився,

від Відділу Державної виконавчої служби: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Андріа-Лізинг»

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 07.11.2012р.

у справі №5011-32/4874-2012 (суддя Підченко Ю.О.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»

на дії Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Андріа-Лізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»

про стягнення 553 528,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м.Києва у справі № 5011-32/4874-2012 від 07.11.2012року скарга ТОВ «Торговий дім «Вассма» щодо визнання дій Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Вовк С. В., які виявилися у винесенні ним постанов про арешт коштів боржника, постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 5011-32/4874-2012 від 08.06.2012р. незаконними, задоволено частково.

Скасовано постанову про арешт коштів боржника ВП № 33867145 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 5011-32/4874-2012 від 08.06.2012р.

Скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 5011-32/4874-2012 від 08.06.2012р.

У задоволенні скарги в частині скасування постанови Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві про відкриття виконавчого провадження ВП № 33867145 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 5011-32/4874-2012 від 08.06.2012р. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду ТОВ «Хюпо-Альпе-Андріа-Лізинг» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні скарги на дії ВДВС, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.

ТОВ «Торговий дім «Вассма» та Відділ Державної виконавчої служби не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду). Однак, ТОВ «Хюпо Альпе-Андріа-Лізинг» та Відділ Державної виконавчої служби наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду поданої апеляційної скарги за відсутності зазначених представників.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду м. Києва №5011-32/4874-2012 від 23.05.2012р. задоволений позов ТОВ «Хюпо Альпе-Андріа-Лізинг» до ТОВ «Торговий дім «Вассма» про стягнення 553 528,10 грн.

ТОВ «Торговий дім «Вассма» звернулося зі скаргою в якій просило визнати дії головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Вовк С. В. які виявилися у винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 5011-32/4874-2012 від 08.06.2012р. незаконними; скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 33867145 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 5011-32/4874-2012 від 08.06.2012р.; скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП № 33867145 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 5011-32/4874-2012 від 08.06.2012р.; скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 5011-32/4874-2012 від 08.06.2012р.

Скарга мотивована тим, що на момент відкриття виконавчого провадження були зупинені всі заходи спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань (мораторій), тому ДВС повинно було зупинити виконавче провадження, між тим, був накладений арешт на кошти, що є протиправним.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Господарського суду № 49/45б від 31.01.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство та прийнято заяву про визнання банкрутом ТОВ «Торговий дім «Вассма», одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, заборонено посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи укладання угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника. Тому, у разі введення мораторію державний виконавець не має вживати заходів, спрямованих на примусове виконання рішень, окрім винесення постанов про відкриття та зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.

Так, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Враховуючи, що судова процедура банкрутства регулюється спеціальним законом, положення пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» слід застосовувати у нормативному поєднанні з положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За визначенням термінів, встановлених у статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.

Статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлені наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Так, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення скарги ТОВ «Торговий дім «Вассма».

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом першої інстанції обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106, 1212 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Андріа-Лізинг» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва № 5011-32/4874-2012 від 07.11.2012 року залишити без змін.

2.Матеріали справи №5011-32/4874-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Гаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.