Рішення № 28069549, 17.12.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1328/2-1919/12 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.

Провадження № 22-ц/1390/4183/12 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Бойко С.М., Шеремети Н.О.

при секретарі: Служала А.Ю.

з участю: позивачки ОСОБА_2, її представника -ОСОБА_3,, представника відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_6, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, застосуванням норм матеріального права, які не підлягали застосуванню до даних правовідносин. Вважає безпідставним покликання суду на ч.3 ст. 168 ЖК України. Вказує, що суд першої інстанції не розглядав позов по суті та безпідставно зазначив, що позивач не вжила заходів щодо розірвання договору найму, оскільки ст.163 ЖК України, на підставі якої було подано позов, не передбачає обов'язковості розірвання договору житлового найму. Поза увагою суду залишилась ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_4 особою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не у повній мірі відповідає даним вимогам.

Районним судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14190263 від 20 березня 2006 року.

У даному будинку зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

06 липня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено безстроково договір житлового найму приміщення за адресою: АДРЕСА_1

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позов ОСОБА_2 є безпідставним, оскільки позивачем не здійснено, передбачених законом(ч.3 ст.168 ЖК України) заходів щодо розірвання договору найму, укладеного між сторонами, а позивачка звернулась до суду з позовом, предметом якого є визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням з тих підстав, що відповідач за спірною адресою не проживає більше шести місяців.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Згідно із ст.ст.3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься в ст.16 ЦК України.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши фактичні обставини справи, для вирішення спору повинен застосувати правову норму, яка регулює виниклі правовідносини.

Скориставшись своїм правом, позивачка просила визнати ОСОБА_4 втратившим право на користування жилим приміщенням на підставі ст.ст.71, 163 ЖК України, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач більше шести місяців без поважних причин не проживає у належному їй на праві приватної власності жилому будинку АДРЕСА_1

Однак, на зазначені положення закону районний суд уваги не звернув, внаслідок чого помилково застосував до спірних правовідносин норму матеріального права, яка не підлягала застосуванню.

Житловий фонд України утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України. Житловий фонд включає і жилі будинки(частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності(приватний житловий фонд)(ст.4 ЖК України).

Житловий будинок АДРЕСА_1 належить до приватного житлового фонду і перебуває у власності ОСОБА_2

Статтею 47 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім'ї не звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого приміщення.

Згідно із ст.ст.71, 72 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад 6 місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору -судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням унаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України»роз'яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням на підставі ст.71 ЖК, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки.

Однак, позивачкою на підставі належних та допустимих доказів, що є її обов'язком відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, не доведено, що відповідач був відсутній у спірному жилому будинку понад шість місяців без поважних причин, а її твердження про те, що постійним місцем проживання ОСОБА_4 протягом останніх 6-и років є квартира №5 по вул. Дороша у м. Львові є голослівним.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

А тому рішення суду слід касувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_6, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: