Рішення № 2806705, 15.01.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.09 Справа№ 15/309

За позовом: приватного підприємства “Майстер-Рос”, м. Львів

До відповідача: Львівського комунального підприємства “Рясне-402”, м. Львів

Про стягнення 462 850, 61 грн.

Суддя Костів Т.С.

Секретар Качур Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача –ХХХХХХХ. –представник (довіреність №07-44 від 01.10.2008 р.)

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позовну заяву подано приватним підприємством “Майстер-Рос”, м. Львів, до Львівського комунального підприємства “Рясне-402”, м. Львів, про стягнення 462 850, 61 грн. боргу, з яких 279078,43 грн. основного боргу, 170 971, 47 грн. інфляційних втрат та 12 800, 71 грн. –3% річних.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.12.2008 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 16.12.2008 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 16.12.2008 р..

Представнику позивача роз’яснювались його права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про зменшення суми позовних вимог. Ствердив, зокрема, що 01.06.2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений підрядний договір на ремонт і технічне обслуговування ліфтів та обладнання диспетчерських систем. Позивачем було виконано, а відповідачем прийнято робіт на суму 787 678, 46 грн., однак оплачено частково –в сумі 508 600 грн.. Просить позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції та 3% річних та стягнути з відповідача 279 078, 43 грн. основного боргу, 136 469, 35 грн. інфляційних втрат та 12 736, 68 грн. 3% річних.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, відзиву по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив, хоча був належно повідомлений про час та місце слухання справи. З підписаного відповідачем акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що ним визнається заборгованість в сумі 200 087, 80 грн. станом на 01.11.2008 р..

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника, суд встановив наступне.

01.06.2005 р. між Львівським комунальним підприємством “Рясне-402” (замовник) та приватним підприємством “Майстер-РоС” (підрядник) був укладений підрядний договір №17/402 на ремонт і технічне обслуговування ліфтів та обладнання диспетчерських систем, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об’єктах замовника. Щомісячна оплата робіт на день укладення договору була визначена сторонами в сумі 17 079, 98 грн. з ПДВ (п. 2.1.) та може бути зміненою за письмовим погодженням сторін (п. 2.2.). У відповідності до п. 5.3. договору, виконані роботи підлягали оплаті на підставі підписаних актів не пізніше десятого числа наступного місяця. Строк дії договору був визначений сторонами до 31.12.2005 р. (п. 7.1.), а якщо за два місяці до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не заявить про припинення його дії, то договір вважається продовженим (пролонгованим) ще на один рік. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актами-рахунками, підписаними сторонами, твердженнями позивача, договір продовжувався сторонами, жодна з яких не заявляла про припинення його дії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконував роботи, які приймались, у т.ч. із зауваженнями, відповідачем. Відповідач проводив оплату частково, усього в сумі 508 600 грн., що підтверджується виписками банку та актом звірки взаємних розрахунків від 01.11.2008 р.. Суперечностей у сторін щодо сплаченої позивачу суми в судових засіданнях не заявлялось.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 279 078, 43 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами –рахунками виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів за відповідні періоди, з узгодженими сумами вартості виконаних робіт. Зазначені відповідачем в акті звірки взаємних розрахунків від 01.11.2008 р. дані щодо вартості виконаних робіт, які частково не збігаються з тими, які зазначені у цьому акті позивачем, не відповідають даним, зазначеним в актах-рахунках, а відтак приймаються судом до уваги в розмірі, зазначеному позивачем, та погодженому сторонами в актах-рахунках.

З акту звірки взаємних розрахунків також випливає, що 01.02.2007 р. заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 66 094, 55 грн. була ним знята, що відображено у вказаному акті, згідно акту передачі заборгованості в ЛКП “Рясне-403”. Однак, акт передачі, на який посилається відповідач, суду наданий не був, наявність передбачених законом підстав для передачі заборгованості відповідача третій особі, не була доведена суду у встановленому порядку належними доказами. Згідно із ст. 520 ЦК України, боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора. Доказів надання позивачем такої згоди суду не надано. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 528 ЦК України, виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. Однак, у разі невиконання або неналежного виконання обов’язку боржника іншою особою, цей обов’язок боржник повинен виконати сам. Доказів погашення зазначеної суми 66 094, 55 грн. ЛКП “Рясне-403” суду не надано. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заборгованість перед позивачем становить 279 078, 43 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідними уточненими розрахунками, інфляційні втрати становлять 136 469, 35 грн., а 3% річних становлять 12 736, 68 грн..

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від обов’язку сплатити зазначені кошти, загальна сума яких з урахуванням основного боргу становить 428 284, 46 грн., суду не надано.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 35 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства “Рясне-402” (м. Львів, вул. Шевченка, 350а, ЄДРПОУ 20826593) на користь приватного підприємства “Майстер-РоС” (м. Львів, вул. Максимовича, 3/1, ЄДРПОУ 32713102) 279 078, 43 грн. основного боргу, 136 469, 35 грн. інфляційних витрат, 12 736, 68 грн. 3% річних, 4 282, 84 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Костів Т.С.