Рішення № 2806700, 08.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.09 Справа № 15/223

за позовом

Закритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке обєднання «АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Садівничого товариства «Деревообробник», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 22 887 грн. 17 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача -Селіхова Г.А. довіреність № 23-юр від 03.01.08.

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 22 887 грн. 17 коп. за договором про відпуск річкової води № 17/ОГЄ-34(САД).

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір на відпуск річної води № 17/ОГЄ-34 (САД) від 06.03.07, за яким позивач зобов’язався надати послуги з подачі річної води, а відповідач за договором зобов’язався використовувати водопровідні мережі та устаткування та вчасно сплати за надані послуги.

Відповідно до п. 3.3, 3.5 договору відповідач зобов’язаний був до 1 числа планового місяця здійснити повну оплату 100% вартості кількості річної води за наступний календарний період, залишкову суму вартості спожитої річної води у сплившему місяці до 15 числа, слідуючого за наступним.

Надання послуг за серпень 2007р. підтверджується актом про споживання річної води садівничим товариством, підписаний повноважними представниками обох сторін.

Акт про споживання річної води садівничим товариством за вересень 2007 року не підписаний уповноваженим представником відповідача, проте зазначено, що відповідач відмовився від підписання цього акту, тому що після зняття показань за серпень 2007 року садівниче товариство «Деревообробник»воду не споживало.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів належними засобами доказування фактичне надання послуг з подачі річної води у вересні на суму 1 899 грн. 22 коп.

Відповідач відповідно до умов договору не оплатив послуги у повному обсязі, внаслідок чого за серпень 2007р. виникла заборгованість зі сплати основного боргу в розмірі 20 987 грн. 95 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов’язань по сплаті послуг з подачі річної води за серпень 2007 року.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг у сумі 20 987 грн. 95 коп. В частині решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 209 грн. 87 коп. державного мита, а також 108 грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з садівничого товариства «Деревообробник», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська, б. 12, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23258861, на користь закритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання «АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Півоварова, б. 5, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33270581: борг у сумі борг у сумі 20 987 грн. 95 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 209 грн. 87 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108 грн. 21 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 10.01.2009р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко