Вирок № 28063565, 12.12.2012, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-251/12

В И Р О К

іменем України

12.12.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:

головуючого Лисенко В. В.,

12 грудня 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

суддів: Медвідь Н.О., Гришка О.М.

при секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Будніка І.А., Юркової Ю.В.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білогородки Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 06.11.1996 року оформив договір дарування житлового будинку (серія ЛЛЛ № 346981), загальною площею 70,5 кв2, належного йому на праві власності, на свою доньку ОСОБА_3, яка, у свою чергу, прийняла у дар жилий будинок під АДРЕСА_2

В період часу з 2008 по 2010 рік ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин до своєї доньки - ОСОБА_3, які склались в результаті розподілу нерухомого майна, а саме: позову до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3, а також неодноразових судових спорів з приводу права власності на земельну ділянку, загальною площею 0,19 гa, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, неодноразово погрожував останній вбивством.

У кінці весни - на початку літа 2010 року, точна дата під час проведення досудового слідства не встановлена, ОСОБА_4, перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 Київської області, де проживав ОСОБА_2 та тимчасово проживав її чоловік ОСОБА_5, почула, що ОСОБА_2 висловлив наміри, спрямовані на протиправне позбавлення життя його доньки ОСОБА_3 Розуміючи, що ОСОБА_2 має реальні наміри на позбавлення життя ОСОБА_3, ОСОБА_6 з метою попередження умисного вбивства ОСОБА_2 01.08.2010 року звернулась із відповідним повідомленням до правоохоронних органів, після чого останні провели комплекс оперативних заходів, спрямованих на запобігання вчинення умисного вбивства потерпілої ОСОБА_3

06.08.2010 року ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні охорони TOB «Didisi», де він неофіційно підробляв на посаді охоронника, і яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 10, з корисливих мотивів, з метою отримання у власність частини особистого майна ОСОБА_3, а саме: права власності на частину квартири АДРЕСА_3; права власності на частину земельної ділянки, загальною площею 0,19 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; права власності на частину жилого будинку загальною площею 70.5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, маючи злочинний намір, спрямований на умисне позбавлення життя ОСОБА_7, попросив свою знайому ОСОБА_6 за грошову винагороду в розмірі 101 500 (сто одну тисячу п'ятсот) гривень, вчинити умисне вбивство ОСОБА_3 або допомогти знайти сторонню особу, яка б виконала вбивство ОСОБА_3, на замовлення.

При цьому ОСОБА_2 зазначив, що розрахунок буде здійснено в два етапи. Спочатку він заплатить за виконану «роботу» 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривен, а після продажу будинку, який після смерті його дочки буде належати йому, решту 100 000 (сто тисяч) гривень.

В ході проведення оперативних заходів, спрямованих на запобігання вчинення умисного вбивства ОСОБА_3, 09.08.2010 року співробітники міліції імітували смерть потерпілої ОСОБА_3, після чого у той же день ОСОБА_2 повідомлено про смерть ОСОБА_3

09.08.2010 року близько 14 год. до будинку, де проживав ОСОБА_2 і який розташований за адресою: АДРЕСА_1, за грошовою винагородою у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, які відповідно до попереднього усного договору повинен був заплатити ОСОБА_2 за вчинення умисного вбивства на замовлення ОСОБА_3, зайшла ОСОБА_6 ОСОБА_8, будучи переконаним у вчиненні умисного вбивства своєї доньки ОСОБА_3, скоєного на його замовлення та, впевненим, що в результаті вчинення даного злочину, він отримає значні матеріальні блага, тобто отримає у власність частину особистого майна ОСОБА_3, а саме: право на частину квартири АДРЕСА_3, право на частину земельної ділянки, загальною площею 0,19 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, право на частину жилого будинку загальною площею 70,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, заплатив ОСОБА_6, відповідно до їхньої попередньої домовленості, кошти розмірі 1 500 (тисяча п'ятсот) гривен, в подальшому вилучені у ОСОБА_6 співробітниками міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину не визнав та суду пояснив, що ОСОБА_3 - його дочка, якій він в 1996 році подарував свій будинок АДРЕСА_2 Київської області.

Згодом у них з дочкою виникли судові спори з приводу майна. При цьому він та вона подавали цивільні позови до суду.

Влітку 2010 року йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік, який запитав, чи не потрібна йому юридична допомога з приводу судових спорів щодо права власності на земельну ділянку, на що він погодився. Чоловік запропонував зустрітись та передати йому документи, з якими він мав попрацювати та дати йому юридичну консультацію.

Наступного дня він зустрівся в м. Києві з ОСОБА_6, яку він знав, як дружину колишнього співмешканця його дочки - ОСОБА_3 ОСОБА_2 передав ОСОБА_6 документи. При цьому ОСОБА_6 пояснила, що вона лише передасть документи.

Через деякий час йому на мобільний телефон знову зателефонував невідомий чоловік, який пояснив, що юридично він не може допомогти, та запропонував залякати ОСОБА_3, щоб вона відмовилась від свого цивільного позову. Він погодився, оскільки думав, що він залякає її якимись юридичними методами, що змусить її відмовитись від земельної ділянки. Також цей невідомий чоловік сказав перерахувати 300 грн. за його роботу з документами на номер мобільного телефону, на що він погодився та перерахував гроші.

Згодом цей невідомий чоловік зателефонував та запропонував скоїти умисне вбивство ОСОБА_3, на що він відмовився та сказав, що йому це не потрібно. Тоді цей же чоловік повідомив йому, що людина, яка приїхала аж із м. Харків, лише для того, щоб вирішити всі його проблеми, понесла фінансові затрати і що він повинен розрахуватися і заплатити йому 1500 грн., на що він сказав, що у нього немає такої суми. У відповідь на його слова невідомий почав погрожувати фізичною розправою у тому випадку, якщо він не заплатить вказану суму грошей. Він боявся та сприймав ці погрози, як реальні.

08.08.2010 року до нього на роботу приїхала ОСОБА_6, яка запитала, чи є в нього 1500 грн., які він винен людям, на що він відповів, що у нього відсутня з собою зазначена сума грошей.

Наступного дня ОСОБА_6 приїхала до нього додому і знову запитала, чи є в нього гроші. Так як він не хотів мати проблем з невідомими особами, які пропонували йому вчинити умисне вбивство його дочки, то віддав ОСОБА_6 1500 грн.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що в 1996 році її батько подарував їй свій житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У вказаному будинку вони разом проживали, доки не почали сваритись і вона не переїхала в м. Київ.

ОСОБА_2 подавав до суду позови та хотів скасувати договір дарування та визнати право власності на Ѕ частину належної їй квартири, яку вона успадкувала після смерті матері. Йому у позовах було відмовлено.

В червні 2010 року їй почали телефонувати невідомі особи та погрожувати їй, що вона залишиться ні з чим, якщо не піде на поступки, натякали, що її дитина ходить до школи сама. В зв'язку з цим вона змінила номер мобільного телефону та поїхала до Російської Федерації, а згодом повернулась до м. Києва.

09.08.2010 року біля 07 години їй зателефонував невідомий чоловік, який представився працівником міліції та сказав, що йому треба з ним поговорити. Коли вона вийшла на вулицю, її зустріли працівники міліції, які відвезли її до ГУ МВС України в Київській області, де повідомили, що хтось замовив її вбивство. Вона сказала, що може підозрювати в цьому батька, оскільки він за час сумісного проживання неодноразово погрожував їй вбивством.

Біля 17 години працівники міліції сфотографували її ніби-то мертвою і згодом повідомили, що її батька затримали за підозрою у замасі на її вбивство;

В судовому засіданні були оголошені покази на досудовому слідстві свідка ОСОБА_6, яка не з'явилась в судове засідання з поважних причин, що по АДРЕСА_2 Київської області проживає її знайомий ОСОБА_2 ОСОБА_2 вона знає з 2007 року. Із останнім її познайомив чоловік ОСОБА_9, який на вказаний час, починаючи з квітня 2010 року, перебуває в місцях позбавлення волі. Фактично відразу після знайомства із ОСОБА_2 вона перебувала в гостях у ОСОБА_2 під час бесіди, на той час, ОСОБА_2 сказав, що у нього із його донькою ОСОБА_3 склалися неприязні відносини з приводу того, що остання хоче заволодіти всім його майном, а саме квартирою у м. Києві та домоволодінням і земельною ділянкою, які розташовані в с. Петрівське Києво-Святошинського району. Також він розповів про те, що з радістю знайшов би якусь людину, яка за грошову винагороду скоїла б умисне вбивство його доньки. На той час ОСОБА_6 не придала словам ОСОБА_2 жодної уваги, так як вважала, що свої слова він сказав, так як перебував у стані алкогольного сп'яніння. На той час ОСОБА_2 попросив у неї, щоб ОСОБА_6 допомогла йому знайти необхідну людину, яка б погодилась вчинити умисне вбивство ОСОБА_3

На початку квітня 2010 року ОСОБА_6 на домашній телефон зателефонував ОСОБА_2, який повідомив, що йому терміново потрібно з нею зустрітись та про щось поговорити. ОСОБА_6 погодилась зустрітись із ОСОБА_2 Під час зустрічі останній повідомив, що його відносини із донькою дійшли до крайньої межі, так як остання з допомогою численних судових засідань хоче заволодіти всім його майном. Як сказав ОСОБА_2, що тільки вона зможе допомогти йому у вирішенні вищезгаданого питання. Тобто ОСОБА_6 або повинна знайти людину, яка скоїть умисне вбивство його доньки ОСОБА_3 за грошову винагороду, або сама зможе зробити так, що його донька або отруїться або повіситься, або з нею трапиться якийсь нещасний випадок. Тобто її смерть повинна була бути схожою на нещасний випадок. ОСОБА_6 нічого не відповіла ОСОБА_2, але зрозуміла, що останній не мав наміру відмовлятися від своїх злочинних планів. Після цього випадку ОСОБА_2 ще двічі чи тричі телефонував ОСОБА_6 додому із аналогічним проханням. У кінці липня 2010 року ОСОБА_6 в черговий раз на домашній телефон зателефонував ОСОБА_2, який знову сказав, що їм терміново потрібно зустрітися. Під час зустрічі, ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_6. що вона повинна йому допомогти знайти потрібну людину, щоб остання скоїла умисне вбивство ОСОБА_3, або особисто повинна скоїти умисне вбивство останньої. За вбивство доньки ОСОБА_2 запропонував гроші у сумі 1500 грн.

Зрозумівши, що ОСОБА_2 збирається у будь-якому випадку реалізовувати свої злочині плани, спрямовані на позбавлення життя його доньки ОСОБА_3, а ОСОБА_6 не збиралася вчиняти, чи бути причетною до вчинення умисного вбивства людини, маючи намір попередити вчинення особливо тяжкому злочину, вона звернулася за допомогою до співробітників правоохоронних органів із відповідним повідомленням, які, в свою чергу, провели ряд заходів, спрямованих на запобігання вчиненню умисного вбивства ОСОБА_3 09.08.2010 близько 12-13 години ОСОБА_6 па прохання працівників міліції приїхала додому до ОСОБА_2, де і повідомила останнього, що виконала його прохання, а саме вчинила умисне вбивство ОСОБА_3 На запитання ОСОБА_2, яким чином померла його донька, відповіла, що виконала все так, як він бажав, а саме, що його донька отруїлася. Після цього, ОСОБА_10 заплатив їй за вчинення умисного вбивства своєї дочки гроші в сумі 1500 грн. і ОСОБА_6, залишивши домоволодіння ОСОБА_10, пішла на зустріч із працівниками міліції, які, в присутності понятих, вилучили гроші в сумі 1500 грн., які їй дав ОСОБА_10, нібито за вчинення умисного вбивства ОСОБА_3

В судовому засіданні були оголошені покази на досудовому слідстві свідка ОСОБА_11, який не з'явився в судове засідання з поважних причин, що 09.08.2010 він був запрошений працівниками міліції до одного з службових кабінетів Києво-Святошинського PB ГУМВС України в Київській області, після чого, як у його присутності, так і присутності іншого понятого, у невідомої йому молодої жінки, як її прізвище на даний час не пам'ятає, із лівої кишені її джинсової спідниці, був вилучений паперовий конверт, у якому знаходилися гроші у сумі 1500 грн., купюрами номіналом по 50, 100 та 200 гривень. Після цього працівники міліції вилучили вказані грошові кошти, з приводу чого склали відповідний протокол, куди занесли кількість грошових купюр та їх серійні номера. Вказаний протокол підписали, як поняті, так і невідома йому молода жінка. Як пояснила остання, вказані гроші вона отримала від чоловіка похилого віку, прізвища останнього не пам'ятає, за вчинення умисного вбивства його рідної доньки;

В судовому засіданні були оголошені покази на досудовому слідстві свідка ОСОБА_12, який не з'явився в судове засідання з поважних причин, що 09.08.2010 він був запрошений працівниками міліції до одного з службових кабінетів Києво-Святошинського PB ГУМВС України в Київській області, після чого, як у його присутності, так і присутності іншого понятого, у невідомої йому молодої жінки, як її прізвище на даний час не пам'ятає, із лівої кишені її джинсової спідниці, був вилучений паперовий конверт, у якому знаходилися гроші у сумі 1500 грн., купюрами номіналом по 50, 100 та 200 гривень. Після цього працівники міліції вилучили вказані грошові кошти, з приводу чого склали відповідний протокол, куди занесли кількість грошових купюр та їх серійні номера. Вказаний протокол підписали, як поняті, так і невідома йому молода жінка. Як пояснила остання, вказані гроші вона отримала від чоловіка похилого віку, прізвища останнього не пам'ятає, за вчинення умисного вбивства його рідної доньки.

Крім того, судом були досліджені, наявні в матеріалах справи письмові докази:

В томі № 1:

- протокол огляду та вилучення від 09.08.2010 року, об'єктом огляду якого являлась громадянка, яка на момент огляду знаходилась в приміщенні кабінету № 226 Києво-Святошинського РВ, яка на пропозицію працівників міліції, в присутності двох понятих, представилась ОСОБА_6. На момент огляду встановлено, що у ОСОБА_6 в лівій кишені спідниці виявлено конверт прямокутної форми, білого кольору, на якому нічого не зображено при відкриванні даного конверта в ньому знаходились грошові кошти в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. (а.с.14-15);

- протокол огляду та вилучення від 09.08.2010 року у ОСОБА_2 мобільного телефону марки «Нокіа-2600», ІМЕІ НОМЕР_1 з сім-карткою «Київстар» ( а.с. 17-18);

- копія рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.12.2009 року, згідно з яким задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та визнано недійсним державний акт № 101819 від 22.10.1997 року на право власності на земельну ділянку площею 0,19 га по АДРЕСА_2 визнано недійсним рішення Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.06.2006 року про відмову у передачі у власність ОСОБА_13 земельної ділянки площею 0.19 га по АДРЕСА_2 зобов'язано Петрівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області, зобов'язано Петрівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області вчинити дії щодо безоплатної передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,19 га по АДРЕСА_2 (а.с. 30-32);

- копія рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06.10.2008 року, яким відмовлено у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_13, головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: ЖБК «Космос», Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на Ѕ частину квартири (а.с. 33-36);

- копія договору від 06.11.1996 року, посвідченого державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Київської області, відповідно до якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 прийняла в дар жилий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 37-38);

- протокол очної ставки від 08.09.2010 року, проведеної між ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3, під час якої протерпіла підтвердили факт неодноразових погроз фізичною розправою зі сторони обвинуваченого. ОСОБА_2 покази потерпілої ОСОБА_3 не підтвердив (а.с. 97-99);

- протокол очної ставки від 24.09.2010 року, проведеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, під час якої свідок підтвердила факт замовлення ОСОБА_2 вчинення умисного вбивства своєї доньки ОСОБА_3 за грошову винагороду у розмірі 1500 грн. ОСОБА_2 покази свідка заперечував (а.с. 100-102);

- акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 756 від 08.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_2 на психічне захворювання не страждає та не страждав під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії. У стані тимчасово хворобливого розладу психічної діяльності він у той час не знаходився. ОСОБА_2 міг під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії та може зараз усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру не потребує. На хронічний алкоголізм, наркоманію він не страждає (а.с. 113-144);

- висновок експерта № 589 ВКД від 23.09.2010 року, згідно якого модель мобільного телефону, який був вилучений у ОСОБА_2 «Нокіа-2600». В телефонній книжці мобільного телефону «Нокіа-2600», який був вилучений у ОСОБА_2, наявні 29 записів в контактах. В архіві дзвінків мобільного телефону «Нокіа-2600», який був вилучений у ОСОБА_2, що в папці записи дзвінків наявні 8 записів. В пам'яті мобільного телефону «Нокіа-2600», який був вилучений у ОСОБА_2, є 11 отриманих та 4 відправлених повідомлень. В пам'яті мобільного телефону «Нокіа-2600», який був вилучений у ОСОБА_2 відсутня будь-яка видалена інформація. Відновити видалені файли мобільного телефону «Нокіа-2600, який був вилучений у ОСОБА_2 не видалося можливим у зв'язку з відсутністю будь-яких файлів. В пам'яті сім-карти мобільного оператора «Київстар», на якій є номер у вигляді «НОМЕР_2 F» з мобільного телефону «Нокіа-2600», який був вилучений у ОСОБА_2, наявні 51 записів в контактах. Загальна тривалість розмов в мобільному телефоні «Нокіа-2600», який був вилучений у ОСОБА_2, складає 97:48:43 (а.с.121-128);

В томі № 2:

- висновок експерта від 13.02.2012 року за № 19/13-61, згідно якого встановлений дослівний зміст розмови у фонограмі, зафіксованій на компакт-диск № 1 інвентаризаційний номер 114/10, яка міститься у файлі «SUNP 0001». Встановлений дослівний зміст розмов у фонограмах, зафіксованих на ком пакт-диску № 2 інвентаризаційний номер №115/10, які містяться у файлах 100805_101939_000958, 100805_102937_000958, 100805_103935_000957. Встановлений дослівний зміст розмови у фонограмі, зафіксованій на ком пакт-диску № 3 інвентаризаційний номер 119/10, яка міститься у файлі «AV REC 105». Ознаки порушення цілісності розмови в записи фонограми, яка зафіксована на компакт-диску № 1 інвентаризаційний номер 114/10, яка міститься у файлі «SUNP 0001», відсутні. Ознаки порушення цілісності розмови в записі фонограми, яка зафіксована на компакт-диску № 2 інвентаризаційний номер № 115/10, яка міститься у файлах 100805_101939_000958, 100805_102937_000958, 100805_103935_000957, ознаки монтажу присутні. Голос та мовлення в розмовах, які містяться на компакт-диску № 1 інвентаризаційний номер 114/10 у файлі «SUNP 0001», компакт диску, інвентаризаційний номер 114/10 у файлі «SUNP 0001», компакт-диску № 100805_101939_000958, 100805_102937_000958, 100805_103935_000957, компакт-диску № 3 інвентаризаційний номер 119/10, яка міститься у файлі «AV REC 105», належить ОСОБА_2, зразок голосу та мовлення якого наданий на компакт-диску з інвентаризаційним номером 1-630/10 у файлі R6QA3n09QCfWq+KtXDVgcVEj500=_20110427-143808?. Репліки, які йому належать, позначені індексом Ч у п. 3 дослідження висновку експерта № 19/13-61 від 13.02.2012 року (а.с.173-206).

Крім того, судом були прослухані приєднані до матеріалів справи компакт-диск з аудіозаписами, а також переглянуто компакт-диск з відеозаписом.

Суд визнає, що потерпіла ОСОБА_3 давала правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Суд визнає, що свідки ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 давали правдиві покази в ході досудового слідства, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом.

Суд визнає, що підсудний ОСОБА_2 давав неправдиві покази суду, які повністю спростовуються показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_6, а також дослідженими в судовому засіданні аудіо та відеозаписами розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Покази підсудного ОСОБА_2 в частині, що ці записи змонтовані і він такого ніколи не говорив повністю спростовуються висновком 13.02.2012 року за № 19/13-61.

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_2 знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, однак, його дії органами досудового слідства невірно кваліфіковані за ч 2 ст. 15, п.п. 6, 11 ч 2 ст. 115 КК України, в частині замаху на вчинення вбивства.

В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_2 дійсно мав намір замовити умисне вбивство своєї дочки ОСОБА_3 Для цього він вчинив деякі дії, а саме: підшукав особу - ОСОБА_6, яка може домовитись з особами, які можуть скоїти умисне вбивство ОСОБА_3, тобто підшукав співучасника для вчинення злочину. Після цього ОСОБА_6 одразу звернулась до органів внутрішніх справ з відповідною заявою про те, що ОСОБА_2 має намір скоїти умисне вбивство своєї доньки. На цьому злочинна діяльність ОСОБА_2 припинилась з причин, що не залежали від його волі, оскільки особу, яка могла б скоїти умисне вбивство ОСОБА_3 ОСОБА_6 не знайшла та не шукала, жодних дій на вчинення вбивства ОСОБА_3 ніхто не вчиняв. Судом встановлено, що ОСОБА_2 не почав виконувати об'єктивну сторону злочину, передбаченого п.п. 6, 11 ч 2 ст. 115 КК України, і своїми діями, які виразились в підшукування співучасника, вчинив готування до злочину.

Згідно ст. 14 КК України готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників, або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 не почав виконувати об'єктивну сторону злочину, передбаченого п.п. 6, 11 ч 2 ст. 115 КК України, і вчинив готування до злочину.

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч 1 ст. 14, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, як готування до вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті, вчинене з корисливих мотивів, на замовлення.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, а також особу підсудного ОСОБА_2, який вчинив готування до вчинення особливо тяжкого злочину, позитивно характеризується за місцем проживання (том 1 а.с. 157), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (том 1 а.с. 16, 161), раніше не судимий (том 1 а.с. 159), тому з урахуванням обставин справи і даних про особу підсудного, суд приходить до переконання про необхідність призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України. При цьому суд враховує положення ч 2 ст. 68 КК України, відповідно до якого за вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини КК України.

Суд визнає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, яка полягає у стресі та переживаннях, спричинених наміром рідного батька на її вбивство, і ця шкода, відповідно до ст. 1167 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що її заподіяла, тобто підсудним, тому суд частково задовольняє цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди з підсудного.

Судові витрати суд відповідно до ст. 93 КПК України стягує з підсудного.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 323-324, 328 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 1 ст. 14, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, тобто з 10 серпня 2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - залишити взяття під варту та тримання в СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, отримувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЄДРПОУ: 25574713, банк одержувача: ГУ ДКУ в Київській області, МФО: 821018, р/р 31250272210700, ІПН 255747110361, призначення платежу: за проведення комп'ютерно-технічної експертизи) 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 28 (двадцять вісім) копійок судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (м. Київ, вул. Богомольця, 10, одержувач: ДНДЕКЦ МВС України, код 25574630, рахунок: 31255272210705, банк одержувача: ГУ ДКУ у Київській обалсті, МФО: 821018, призначення платежу: за експертні роботи (19/13-61) 14889 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судових витрат.

Речові докази:

1.) копію договору дарування жилого будинку (серія ААА № 346981), копію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06.10.2008 року, копію свідоцтва про розірвання шлюбу (серія I-ОК № НОМЕР_3), копію свідоцтва про розірвання шлюбу (серія I-ОК № НОМЕР_4), копію рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.11.2009 року, копію ухвали Апеляційного суду Київської області від 07.07.2010 року, оптичний носій CD-R № 115/10 т, оптичний носій CD-R № 114/10, оптичний носій CD-R № 119/10, диктофон марки „OLYMPUS", що зберігаються при матеріалах справи - залишити в справі;

2.) гроші в сумі 1500 грн., мобільний телефон марки „Нокіа 2600", які зберігаються в СУ ГУ МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Володимирська, 15) - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області прокурором, потерпілою, захисником, а засудженим - в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя: В.В. Лисенко

Суддя: Н.О. Медвідь

Суддя: О.М. Гришко