Рішення № 2806177, 08.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.01.09 р. Справа № 40/231

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області м. Донецьк

до відповідача приватного підприємства „ Донвікнапласт” м. Донецьк

про стягнення 8 764 грн. 54 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Вощенко В.О. - юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області про стягнення з приватного підприємства „ Донвікнапласт” основного боргу з орендної плати в сумі 8 005 грн. 49 коп. та пені в сумі 759 грн. 05 коп. за прострочення внесення орендних платежів згідно договору оренди нерухомого державного майна № 2774/2006р. від 13.07.06р.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 13.07.06р. між регіональним відділенням Фонду державного майна по Донецької області, далі Орендодавець, та приватним підприємством „Донвікнапласт”, далі Орендар, було укладено договір оренди № 2774/2006р. нерухомого державного майна, із строком його дії з 13.07.06р. до 08.07.07р.

Відповідно до п. 1.1 укладеного договору та додатка до нього №1 та №3 від 22.06.07р. Орендодавець за актом прийому-передачі від 13.07.07р. передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень учбово-виробничих майстерень загальною площею 507,1 кв. м., які розташовані за адресою: 83062, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 6, і перебувають на балансі професійно-технічного училища №18, надалі – Балансоутримувач, вартість якого визначена згідно з неналежною оцінкою станом на 31.03.06р. в сумі 274 496 грн. 00 коп.

Нежитлові приміщення передаються в оренду з метою розміщення складу готової продукції.

Згідно підпункту 3.3 пункту 3 договору орендна плата перераховується Орендарем до державного бюджету, та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% відповідно щомісяця не пізніше 25 числа.

За приписами підпунктами 5.1, 5.3 пункту п’ятого договору Орендар повинен використовувати майно по цільовому призначенню, забезпечити його зберігання, запобігати пошкодженню.

Відповідно до підпунктів 5.2 та 5.6 договору, Орендар повинен своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату, і щомісячно до 25 числа місяця надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

Підпунктом 3.5 пункту третього договору сторони передбачили розмір пені та її індексацію, який не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБ України, а також встановили порядок стягнення її на випадок прострочення виконання зобов’язань на користь державного бюджету.

Згідно розрахунку позивача, сума пені за період прострочення з 26.12.07р. по 26.08.08р. - дорівнює 759 грн. 05 коп., яку позивач намагається стягнути з відповідача.

Підпунктам 9.1 пункту 9 договору передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору згідно чинного законодавства України, що кореспондується з вимогами встановленими у підпункті 3.5 пункту 3 договору щодо можливості стягнення з відповідача пені за прострочення внесення орендних платежів.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд дійшов до висновку про те, що:

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Частина 2 ст. 9 ЦК України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закон України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 173, 174 ГК України, господарські зобов’язання виникають між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Свої зобов’язання відповідач не виконав, орендну плату згідно вимог ст. 286 ГК України та умов договору своєчасноне сплатив. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 8 005 грн. 49 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами.

Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Наданий представником позивача розрахунок пені відповідає вказаним вимогам.

Обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мало місце несвоєчасне виконання основного зобов’язання. Тому позов щодо стягнення з відповідача пені, як додаткової вимоги, також обґрунтовано. З урахуванням викладеного слід задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області пеню за прострочення внесення орендних платежів в сумі 759 грн. 09 коп.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову – за нульовою ставкою.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. Представник позивача надав згоду на оголошення скороченого тексту судового рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 526, 599, 759 ЦК України, ст.ст. 42, 55, ст. ст. 173,174, 202, 203, ч. 6 ст. 232, 286 ГК України, ст.ст. 22, 27, 44, 49, 82, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85, ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з приватного підприємства ”Донвікнапласт”, 83102, м. Донецьк, проспект Ленінський, буд. 37, кв. 58, ід. код 31297135, на користь:

- державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецької області (р/р 31110093700009, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080200, Головне управління державного казначейства України у Ленінському районі м. Донецьк, ЄДРПОУ 34687064), борг з орендної плати в сумі 8 005 грн. 49 коп., пеню в сумі 759 грн. 09 коп., видавши наказ;

- державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн. 00 коп., видавши наказ та надіславши його для виконання до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Підченко Ю.О.