Рішення № 2806115, 08.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.09 Справа № 15/206пд

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганські акумулятори», м. Луганськ

про стягнення 128 240 грн. 36 коп. та розірвання договору

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю представників:

від позивача –Андрійчук І.М., представник за довіреністю № 2382 від 07.11.08;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 128 240 грн. 36 коп., у тому числі пеню в сумі 34446 грн. 36 коп.;

- розірвати договір поставки № 2104 від 21.04.08 між сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між відповідачем у справі, як продавцем, та позивачем, як покупцем, 21.04.2008р. укладено договір поставки №2104.

За даним договором відповідач зобов’язався поставити позивачу продукцію –акумулятори та акумуляторні батареї.

Відповідно до п. 2.1. договору товар постачається протягом 10 календарних днів з моменту перерахування 50% передплати.

Позивач перерахував відповідачеві грошові кошти за поставку товару по договору у сумі 173 586 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку за 16.09.2008 р. Перерахована сума є 50% від вартості партії товару на загальну суму 347 172 грн. Так, протягом 10 календарних днів з моменту перерахування 50% передплати відповідач зобов’язаний був поставити продукцію на суму 347 172 грн.

Відповідачем зобов’язання з поставки продукції виконано частково на суму 48 792 грн.

Зобов’язання з поставки решти товару відповідачем не виконано у встановлений договором строк та до цього часу.

Грошові кошти, перераховані позивачем, як передплата, відповідачем також не повернуті.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин сплачені позивачем кошти як передплата підлягають поверненню в сумі 124 794 грн.

На підставі п. 4.2. договору позивачем нараховано санкцію в сумі 3 446 грн. 36 коп., передбачену договором як забезпечення виконання зобов’язання за прострочення поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Належний розмір штрафної санкції за прострочення поставки товару (пойменованої сторонами у договорі як пеня) становить 3 436 грн. 99 коп.

Тому, вимога по стягненню пені підлягає задоволенню в частині стягнення 3436 грн. 99 коп.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Під порушенням зобов’язання розуміється його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Правовим наслідком порушення зобов’язання є, відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, розірвання договору.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання відповідачем зобов’язання з поставки товару протягом тривалого часу є істотним порушенням зобов’язань та відповідно цілковито обґрунтовано повинно мати наслідком розірвання договору.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не оспорив, доказів вчасної та у повному обсязі поставки товару за договором поставки на суму 347 142 грн. або повернення грошових коштів, сплачених позивачем як передплата, не надав.

Таким чином, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню кошти сплачені позивачем як передплата в сумі 124 794 грн. та пеня в сумі 3 436 грн. 99 коп. (всього 128 230 грн. 99 коп.); договір поставки №2104 від 21.04.2008 р. підлягає розірванню. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у складі: 1367 грн. 31 коп. державного мита (85 грн. за вимогою немайнового характеру про розірвання договору та 1282 грн. 31 коп. –за вимогами майнового характеру), а також 117 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки позивачем при подачі позову до суду було сплачено державне мито лише за вимогою майнового характеру у сумі 1282 грн. 40 коп., то з позивача підлягає стягненню у доход державного бюджету державне мито за вимогою немайнового характеру –про розірвання договору у сумі 85 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганські акумулятори», м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 105-в, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30597103, на користь товариства з обмеженою відповідальністю«Науково-виробниче підприємство«Укрпромвпровадження», м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 1, офіс 400, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35141676, кошти сплачені як передплата в сумі 124 794 грн., пеню в сумі 3 436 грн. 99 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 1367 грн. 31 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 99 коп.. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Розірвати договір поставки №2104 від 21.04.2008 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження»та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганські акумулятори».

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження», м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 1, офіс 400, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35141676, у доход державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. видати наказ Державній податковій інспекції за місцезнаходженням підприємства позивача.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 10.01.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Є.Ю.Пономаренко