ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.01.09 р. Справа № 23/161
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АвтоІМПЕКС” м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” с. Михайлівка
про стягнення 414 768,03 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Датьков С.В. - за довіреністю
Від відповідача: Кириченко М.О. - за довіреністю
СУТЬ СПОРУ:
В засіданні, яке відбулось 09.01.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 12.01.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “АвтоІМПЕКС” м. Київ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” с. Михайлівка, 403 819, 29 грн. боргу, 4 132, 1 грн. інфляційних, 4 289, 6 грн. пені та 2 527, 04 грн. 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- існування між сторонами у 2007р.-2008р. договірних відносин, пов’язаних з поставкою автозапчастин та матеріалів;
- поставку ним відповідачу у 2007р. товару на підставі усної домовленості шляхом подання заявок, виставлення рахунків-фактур та підписання сторонами накладних;
- укладення сторонами 31.12.2007р. договору поставки № 200/08, за умовами якого позивач зобов’язався поставляти відповідачу товар, а останній зобов’язався оплачувати його вартість;
- видаткові накладні за 2007р. та 2008р., які свідчать, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 412 133, 53 грн.;
- борг відповідача, який станом на 15.10.2008р. становив суму 403 819, 29 грн.;
- претензію № 01/СМВ/547-L від 30.07.2008р, адресовану відповідачу, яка залишилась без відповіді і задоволення;
- те, що кінцевим терміном проведення розрахунків є 18.08.2008р.:
- ст.4 Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”;
- ст.ст. 11, 16, 20, 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідач подав суду клопотання від 09.01.2009р. про призначення почеркографологічної експертизи накладних № 72644 від 31.08.2007р., № 72647 від 31.08.2007р., № 72987 від 16.10.2007р., № 72990 від 16.10.2007р., № 73318 від 20.11.2007р. та № 81765 від 22.07.2008р., оскільки товар за цими накладними підприємством отриманий не був. Суд відхилив це клопотання тому, що: не надано оригіналів та копій накладних, на які є посилання у цьому клопотанні, а позовні матеріали їх не містять; суду не надано зразків підписів осіб або особи, які відрізняються від тих підписів, які були проставлені на накладних, поіменованих у цьому клопотанні.
Позивач 16.12.2008р. подав суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову. Суд відхилив це клопотання, оскільки не подано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Представник відповідача у засіданні суду, яке відбулось 09.01.2009р., визнав вимоги позивача щодо стягнення суми боргу за виключенням сум, зазначених у накладних, поіменованих у клопотанні про проведення експертизи (див. протокол судового засідання від 09.01.2009р.). Крім того, представник відповідача заявив, що усі аркуші копії договору поставки № 200/08 від 31.12.2007р. не підписані повноважним представником позивача і не скріплені печаткою позивача, що робить умови цього договору не чинними згідно п.10.6 цього ж договору.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
До господарського суду Донецької області 12.11.2008р. надійшов позов позивача № 01/СМВ-849-1 від 17.10.2008р. про стягнення з відповідача 414 768, 03 грн. У додатках до цього позову було зазначено, що до нього додано 82 копії видаткових накладних без зазначення номерів цих накладних. Фактично судом було отримано 77 копій видаткових накладних, що було зафіксовано в акті 02-57/388 від 12.11.2008р. Протягом розгляду справи від сторін не надходило будь-яких видаткових накладних ні в оригіналах, ні в копіях.
Разом з позовом до суду надійшла копія договору поставки № від 31.12.2007р., хоча у додатках до позову було зазначено, що до позову додається копія договору поставки № 200/08 від 31.12.2007р. Оригінал договору поставки № 200/08 від 31.12.2007р. був вилучений судом у представника позивача у засіданні суду, яке проводилось 09.01.2009р.
Додана до позову копія договору поставки № від 31.12.2007р. не містила у преамбулі договору назву посади, прізвище і ініціали особи, яка мала б укладати цей договір від імені відповідача. Не містила ця копія договору його номеру та тексту виконаного рукою у пунктах 2.3.,3.2. та 3.3. На кожній сторінці копії цього договору знизу у графі ”Постачальник” був відсутній підпис позивача, скріплений його печаткою.
Представник позивача на вимогу суду 09.01.2009р. надав для огляду оригінал договору поставки № 200/08 від 31.12.2007р., зазначивши, що це оригінал, з якого знімалась копія договору, додана до позову, і інших екземплярів оригіналу цього договору у нього немає. При порівнянні копії договору, доданого до позову, з оригіналом договору поставки № 200/08 від 31.12.2007р. суд встановив, що оскільки копія договору, додана до позову, скопійована на копіювальній машині в тексті оригіналу договору поставки № 200/08 від 31.12.2007р. саме після подання позову до суду було дописано: його номер, посада, прізвище та ініціали особи від імені покупця, текст п.п.2.3., 3.2. та 3.3., підпис у графі ”Постачальник” на кожній сторінці тексту цього договору. Відповідач не надав суду свого екземпляру тексту договору.
Пункт 10.6. договорів, які маються у справі, викладений у такій редакції: ”Сторони, укладаючи цей договір, керуючись відповідними принципами свободи договору, домовилися про наступну форму укладання цього договору, яка є обов’язковою для сторін і погоджена останніми, а саме: кожен аркуш, на якому викладено цей договір містить підпис та печатку кожної сторони. В підтвердження цього на кожному аркуші, на якому викладено умови цього договору, міститься застереження наступного змісту:
”Постачальник” ______ Покупець ______”
(підпис) МП (підпис) МП
Сторони підтверджують, що таке застереження застосовано сторонами добровільно з метою уникнення можливих замін окремих аркушів, на яких викладено договір. Сторони домовились, що умови договору будуть вважатися чинними та мати доказову силу виключно у випадку, коли ці умови викладені на аркуші, що має вказане вище застереження.” Обидві сторони підписали текст договору з протоколом розбіжностей. Цей протокол був підписаний і скріплений печатками обох сторін і не містив виключень з його тексту п.10.6 договору. Таким чином, обидві сторони погодились, що договір вважається чинним у разі додержання відповідної форми його укладення за приписами п.10.6 договору, і вважали цю умову істотною.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У відповідності з цією нормою ЦК України, 1-м абзацом ч.3 ст.6 ЦК України, п.10.6. договору, договір від 31.12.2007р., на який посилається позивач на день подання позову був не чинним. Тому суд вважає безпідставним посилання позивача на умови цього договору.
За накладними, поіменованими у позові (окрім накладних № Дон-73132, - 73159, -73293, - 73305, - 73318, які до справи не додано), а саме: № Дон-72777 від 24.09.2007р., № Дон -72787 від 25.09.2007р., № Дон-72788 від 25.09.2007р., № Дон-72807 від 26.09.2007р., № Дон-72825 від 27.09.2007р., № Дон-72852 від 01.10.2007р., № Дон-72863 від 02.10.2007р., № Дон-72864 від 02.10.2007р., № Дон-72873 від 03.10.2007р., № Дон-72986 від 16.10.2007р., № Дон-72987 від 16.10.2007р., № Дон-72988 від 16.10.2007р., № Дон-72989 від 16.10.2007р., № Дон-72991 від 16.10.2007р., № Дон-72992 від 16.10.2007р., № Дон-72994 від 16.10.2007р., № Дон-72995 від 16.10.2007р., № Дон-72996 від 16.10.2007р., № Дон-72997 від 16.10.2007р., № Дон-72998 від 16.10.2007р., № Дон-72999 від 16.10.2007р., № Дон-73068 від 25.10.2007р., № Дон-73069 від 25.10.2007р., № Дон-73070 від 25.10.2007р., № Дон-73128 від 31.10.2007р., № Дон-73129 від 31.10.2007р., № Дон-73130 від 31.10.2007р., № Дон-73131 від 31.10.2007р., № Дон-73143 від 05.11.2007р., № Дон-73144 від 05.11.2007р., № Дон-73157 від 05.11.2007р., № Дон-73177 від 07.11.2007р., № Дон-73179 від 07.11.2007р., № Дон-73194 від 09.11.2007р., № Дон-73195 від 09.11.2007р., № Дон-73197 від 09.11.2007р., № Дон-73224 від 13.11.2007р., № Дон-73225 від 13.11.2007р., № Дон-73256 від 15.11.2007р., № Дон-73263 від 15.11.2007р., № Дон-73264 від 15.11.2007р., № Дон-73281 від 19.11.2007р., № Дон-73321 від 20.11.2007р., № Дон-73360 від 22.11.2007р., № Дон-73368 від 23.11.2007р., № Дон-73385 від 26.11.2007р., № Дон-73392 від 27.11.2007р., № Дон-73443 від 04.12.2007р., № Дон-73445 від 05.12.2007р., № Дон-73464 від 06.12.2007р., № Дон-73481 від 10.12.2007р., № Дон-73492 від 11.12.2007р., № Дон-73503 від 12.12.2007р., № Дон-73504 від 12.12.2007р., № Дон-73508 від 13.12.2007р., № Дон-73516 від 14.12.2007р., № Дон-73519 від 14.12.2007р., № Дон-73548 від 18.12.2007р., № Дон-73552 від 19.12.2007р., № Дон-73569 від 21.12.2007р., № Дон-73592 від 24.12.2007р., № Дон-73597 від 25.12.2007р., № Дон-73605 від 26.12.2007р., № Дон-73620 від 28.12.2007р., № Дон-80007 від 04.01.2008р., № Дон-80024 від 09.01.2008р., № Дон-80025 від 09.01.2008р., № Дон-80026 від 09.01.2008р., № Дон-80035 від 10.01.2008р., № Дон-80048 від 14.01.2008р., № Дон-80049 від 14.01.2008р., № Дон-80062 від 15.01.2008р., № Дон-80065 від 15.01.2008р., № Дон-80096 від 17.01.2008р., № Дон-80108 від 18.01.2008р., № Дон-80114 від 19.01.2008р. та № Дон-80115 від 19.01.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 396 726, 98 грн. З тексту позову випливає, що відповідач частково оплатив суму боргу. Сторони не надали суду первинних бухгалтерських документів щодо оплати суми боргу. Поставку товару за накладними, поіменованими і доданими до позову, суд розцінює як конкретні договірні відносини за кожною окремою накладною (ст.181 ГК України). Строк оплати товару визначається ч.1 ст.692 ЦК України, а ціна - ст.ст. 632 та 691 ЦК України і зазначена у накладних. У зв’язку з цим суд стягує з відповідача на користь позивача 396 726, 98 грн. боргу. В решті вимог щодо стягнення боргу суд позивачу у позові відмовляє.
У відповідності до вимог норм ст.1 Закону ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 216, 230, 231 ГК України розмір пені встановлюється за погодженням сторін. Сторони не надали суду такого узгодження. Тому суд відмовляє у позові щодо вимог про стягнення пені.
У відповідності до вимог ч.2 ст.625 ЦК України з відповідача на користь позивача стягуються інфляційні на суму 4 132, 1 грн. та річні на суму 2 453, 6 грн. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з недоведеністю і необґрунтованістю.
На підставі ст.ст. 20, 173, 181, 193, 216, 230, 231, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 530, 625, 638, 692 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та керуючись ст.ст.33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” (юридична адреса: с. Михайлівка, вул. Шкільна, Красноармійський район; поштова адреса: м. Донецьк, вул. Автотранспортників, 4, р/р 2600800303 у ДФ ВАТ ”Родовід Банк”, МФО 394512, р/р 26009118476000 у ДОТ ”Райффайзен банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 31468789) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АвтоІМПЕКС” (юридична адреса: м. Київ, пров. Геофізиків, 12; поштова адреса: м. Київ, а/с № 11, р/р 26003380794621 у Київській обласній філії АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 321013, ЄДРПОУ 30440055) - 396 726 грн. 98 коп. боргу, 4 132 грн. 10 коп. інфляційних, 2 453 грн. 60 коп. річних, 4 033 грн. 13 коп. витрат на сплату держмита та 114 грн.74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті вимог позивачу у позові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.
Судове рішення № 2805916, Господарський суд Донецької області було прийнято 12.01.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 23/161. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: