Постанова № 28056973, 29.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10730/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Павленко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд-Телеком»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Даймонд-Телеком»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС, в якому просили суд визнати протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки, що оформлена актом № 2038/22-2/32827012 від 21.06.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 року зазначений адміністративний позов -задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС по проведенню зустрічної звірки, що оформлено Актом № 2038/22-2/32827012 від 21.06.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 року та постановити нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Отже, зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». В той час, функція податкового щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010.року №1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Пунктом першим Постанови передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Так, за результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Відповідно до пп. 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

Відповідно до частина 2 статті 2 КАС України чітко вказує, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. З КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч.1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

В свою чергу, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Отже, акт перевірки, не породжує певних правових наслідків, висновки акту не мають обов'язкового характеру для позивача.

Якщо виходити з положень правознавства, то такі акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого вони винесенні.

Тобто, вищезазначені акти, що складені за результатами проведеної перевірки, не мають обов'язкового характеру і не набувають статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, внаслідок чого не можуть бути оскарженні в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з адміністративного позову акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 21.06.2012 року №2038/22-2/32827012 не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом індивідуальної дії), яке тягне за собою правові наслідки відносно позивача, не спрямоване на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для позивача. Отже зазначений позов не є таким, що відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, а тому дана вимога не може бути предметом розгляду та вирішення судом адміністративної юрисдикції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за результатами перевірки вимога відповідачем не приймалося.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 30.08.2012 року -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 року -скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд-Телеком»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання дій протиправними - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.