Рішення № 28054996, 13.12.2012, Галицький районний суд м. Львова

Справа №1304/5902/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

13 грудня 2012 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого -судді Стрельбицького В.В.

при секретарі Тарапацькому Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Публічне акціонерне товариство «Альфа-банк»про поділ майна подружжя,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ПАТ «Альфа-банк», в якому просить визнати на нею право власності на ? частини житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та ? частини земельної ділянки, на якій розташований вказаний житловий будинок.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що з 23.10.1993 року по 23.12.2011 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого в них є двоє неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. За час перебування у шлюбі, вони нажили нерухоме майно, яке є їх спільною власністю, а саме: житловий будинок, житловою площею 156,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0400 га, на якій розташований вищезазначений будинок, право власності на які, за їх згодою, було оформлено за відповідачем. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом з позивачем та перебувають на її утриманні, однак її право власності на спільне нажите нерухоме майно залишається не підтвердженим. Окрім того, позивач посилається на норми ст.ст.60, 68, 70, 71 Сімейного кодексу України. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив, суд ухвалив слухати справу у його відсутності на підставі наявних матеріалів справи з винесенням заочного рішення.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні позов підтримала та просила задоволити.

Представник третьої особи ПАТ «Альфа-банк»в судовому засіданні позов заперечив та просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.10.1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 23.12.2011 року сторони розірвали, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу /а.с.5/ та рішенням Галицького районного суду м.Львова від 23.12.2011 року /а.с.8/. Від шлюбу є двоє неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 6/ та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.7/.

Також судом встановлено, що за час перебування у шлюбі, сторони нажили спільне нерухоме майно, а саме: житловий будинок, житловою площею 156,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0400 га, на якій розташований вищезазначений будинок, право власності на які, за їх згодою, було оформлено за ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок №Г-01356 від 08.07.2005р. /а.с.14/ та державним актом на право власності на земельну ділянку /а.с.15/.

Окрім того, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 16.01.2007 року між ПАТ «Альфа-Банк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №800000022, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 559 000,00 доларів США /а.с.65-70/. В забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору, 16.01.2007 року між ПАТ «Альфа-Банк»та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №800000022-И, предметом якого, відповідно до п.2.1.1 кредитного договору є будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,04 га, на якій розташований зазначений будинок /а.с.23-26/.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч.3 ст.65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Як видно з матеріалів справи, а саме з заяви ОСОБА_1 16.01.2007р. /а.с.64/, остання дала згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на підписання кредитного договору та на передачу в іпотеку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, наданої для його обслуговування.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про іпотеку», майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.

Як встановлено в судовому засіданні, при укладенні вищевказаних договорів кредиту та іпотеки, ОСОБА_1 свідомо надала згоду на їх укладення, тобто тим самим остання усвідомлювала ризик того, що у разі невиконання чи неналежного виконання кредитного договору, буде звернено стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні також встановлено, що в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває справа за позовом ПАТ «Альфа-Банк»до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором №800000022 від 16.01.2007р. та звернення стягнення на предмет іпотеки /а.с.59-63/.

Отож, з врахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки майно передавалось в іпотеку за згодою позивачки, яка на той час перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та державного акту на право власності на земельну ділянку є єдиним власником зазначеного нерухомого майна, та позивач не була поручителем на виконання договорів кредиту та іпотеки, а тому дотримуючись принципів справедливості та розумності, суд переконаний, що в задоволенні позову слід відмовити. Окрім того, у випадку задоволення позову будуть порушення законні права третьої особи ПАТ «Альфа-Банк», так як іпотечний договір, який є способом забезпечення виконання кредитного договору, виконати у обсязі, зазначеному у вищевказаних договорах буде неможливо, що в свою чергу призведе до неможливості погашення кредиту в повному обсязі за рахунок іпокети.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212, 215, 224-228 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», суд

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення.

Суддя: Стрельбицький В.В.