Постанова № 28054008, 29.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2874/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Амотерра»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2012 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Амотерра»до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амотерра»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001650701 від 15 вересня 2011 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 355 753 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 838 938 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній сказі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2011 р. ТОВ «Амотерра»до ДПІ у Печерському районі м. Києва подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 р. та розрахунок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника, в розмірі 3 355 753 грн.

У період з 01.09.2011 р. по 02.09.2011 р. посадовцями ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено камеральну перевірку ТОВ «Амотерра»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок за липень 2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 140/07-01/36519551 від 02.09.2011 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок завищення заявленої до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в декларації за липень 2011 р. суму податку на додану вартість в розмірі 3 355 753 грн.

Такий висновок податкового органу вмотивовано тим, що при подачі податкової декларації з ПДВ за липень 2011р. позивач порушив вимоги п.4.6.3, 4.6.4, 4.6.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. Так, згідно Додатку 2 до декларації, сума від'ємного значення за даними платника становить: березень 2010 р. - 3 357 733 грн., а за даними перевірки податкового органу: жовтень 2009 р. - 212 246 грн., листопад 2009 р. - 637 848 грн., грудень 2009 р. - 2 158 641 грн. Декларації за січень та лютий 2010р. платником до податкового органу не надані.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001650701 від 15 вересня 2011 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 355 753 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 838 938 грн.

На період спірних правовідносин питання, що ви никають у зв'язку з визначенням суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР») та статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 названої статті Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Пункт 200.1 статті 200 ПК України визначає суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, як різницю між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не має права на бюджетне відшкодування, оскільки ним порушено вимоги Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування судом обставин справи та неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2010 р. ТОВ «Амотерра»до ДПІ у Печерському районі м. Києва було подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 р. із розрахунком суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 3 357 733 грн.

У період з 08.06.2011 р. по 30.06.2011 р. відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Амотерра»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за березень, серпень, жовтень 2010 р.

За результатами перевірки складено акт № 94/07-02/36519551 від 30.06.2011 р.

За змістом цього акту у березні 2010 р. позивачем неправомірно задекларовано до бюджетного відшкодування 3 357 733 грн., оскільки ТОВ «Амотерра»було зареєстроване як платник ПДВ лише 05.06.2009 р., тобто менш ніж за 12 календарних місяців до подачі заяви на бюджетне відшкодування.

При цьому, правильність формування названої суми податкового кредиту податковим органом була підтверджена.

Згідно пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи судова колегія вважає правомірним заявлення позивачем в липні 2011 року до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення в розмірі 3 355 753 грн.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено наказом ДПА України № 41 від 25.01.2011р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за № 197/18935.

Підпунктами 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5 пункту 4.6 розділу V цього Порядку передбачено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2). Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

У відповідності до наведених приписів Порядку позивачем було подано декларацію з усіма необхідними додатками.

Суд попередньої інстанції необґрунтовано зазначив, що ТОВ «Амотерра»не подавались декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2010 р.

В матеріалах справи містяться копії цих декларацій з відміткою податкового органу про їх прийняття.

При цьому, аналіз названих декларацій здійснювався ДПІ у Печерському районі м. Києва під час проведення перевірки, оформленої актом № 94/07-02/36519551 від 30.06.2011р.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що в заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4 до декларації за липень 2011 р.) вказано, що відшкодуванню підлягає сума, зазначена в декларації за серпень 2011 р.

Разом з тим, на думу судової колегії суто механічна помилка у заповненні додатку до декларації не може бути підставою для позбавлення платника податків права на бюджетне відшкодування.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Амотерра»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2012 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001650701 від 15 вересня 2011 р. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.