Рішення № 28051658, 11.12.2012, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 0432/2448/2012

Провадження № 2/0432/809/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Пелипенко К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області)

про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області) на її користь 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона з 10.08.1994 року по 28.07.2006 року, вона працювала в тяжких та шкідливих підземних умовах вугільної промисловості на підприємстві відповідача. Зазначена обставина підтверджується копією трудової книжки.

28.07.2006 року вона була звільнена з підприємства в зв'язку з невідповідністю виконуваної роботи стану її здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

Під час виконання своїх трудових обов'язків отримала виробничу травму, що підтверджується актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 05.11.2005 року.

23.02.2009 року комісією МСЕК, їй було повторно встановлено 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

В зв'язку з втратою професійної працездатності вважає, що їй спричинена моральна шкода, оскільки протягом хвороби вона систематично лікується в лікарнях, санаторіях, здебільшого за свій рахунок. На даний час вона почуває головну біль, запаморочення, біль в шийному та поперековому відділах.

Фізичний біль та душевні страждання, викликані виробничою травмою, стали невід'ємною частиною її існування.

Моральну шкоду вона оцінює в 20 000 (двадцять тисяч) гривень, адже відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, зі змінами та доповненнями, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

В судове засідання позивач не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі, позов підтримує і просить задовольнити його.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи повідомлений, причина неявки невідома.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд, керуючись ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом встановлено, що позивач з 10.08.1994 року по 28.07.2006 року, позивач працювала в тяжких та шкідливих підземних умовах вугільної промисловості на підприємстві відповідача. Зазначена обставина підтверджується копією трудової книжки.(а.с.7-8)

28.07.2006 року вона була звільнена з підприємства в зв'язку з невідповідністю виконуваної роботи стану її здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

25.11.2005 року був складений акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, в якому вказано, що 02.11.2005 року о 8 год.20 хв. ОСОБА_1 отримала виробничу травму. (а.с.9-10).

Відповідно до довідки МСЕК сері ДНА-02 № 029286 від 23.02.2009 року їй повторно встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності та 3-тю групу інвалідності безстроково. (а.с.3-4)

Виходячи з наведеного, не викликає сумніву та є таким, що доведений, факт того, що причиною професійного захворювання позивача стали наявні шкідливі умови праці на виробництві відповідача.

Отже суд вважає, що наявність моральної шкоди у позивача, у зв'язку з отриманням професійного захворювання при виконанні трудових обов'язків і у зв'язку з встановленою їй 50% стійкою втратою працездатності, втратою можливості працювати за станом здоров'я на попередній роботі, не підлягає сумніву.

Вищевказані обставини свідчать про спричинення позивачеві моральних страждань та душевних хвилювань через те, що вказані обставини привели до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, потребують від нього додаткових зусиль для влаштування подальшого життя.

Компенсація по відшкодування моральної шкоди через втрату працездатності позивачеві не було нарахована та не була сплачена.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Частина 1 ст. 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).

Стаття 23 ЦК України вказує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " з 01 січня 2008 року припинено відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди застрахованим особам.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 встановлено, що після зняття обов'язку щодо відшкодування страхової виплати за моральну шкоду з Фонду соціального страхування від нещасного випадку така шкода відшкодовується власником або уповноваженим ним органом на підставі ст. 1167 ЦК України.

Що стосується посилання відповідача на відсутність його вини в порушенні прав позивача, відсутність з його боку протиправних дій та причинного зв'язку між порушенням прав позивача і протиправними діями, суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України у разі спричинення каліцтва, іншого пошкодження здоров'я моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної чи юридичної особи, що його спричинила.

Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача, її часткову можливість вести активний спосіб життя, застосовуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 5 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) моральну шкоду в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь держави судовий збір в сумі 107(сто сім ) грн. 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Пелипенко