Рішення № 28050998, 31.07.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/2981/12 31.07.2012 31.07.2012 31.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/1490/2049/12 Суддя суду 1-ї інстанції Спінчевська Н.А.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Рішення

Іменем України

31 липня 2012 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенко П.П.,

суддів: Локтіонової О.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Дубовою К.В.,

за участі представника відповідача ОСОБА_3,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2012 року, ухваленого по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтувало тим, що 06 лютого 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено письмовий кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 8 000 (вісім тисяч) доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 13.20 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки позичальник не виконував належним чином своїх зобов'язань за вказаним договором і станом на 06 червня 2011 року у нього утворилася заборгованість на загальну суму 9 053 (дев'ять тисяч п'ятдесят три) доларів США 93 центів, яку відповідач добровільно відмовляється погасити, то позивач просив суд позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_4 вказану заборгованість.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2012 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі. На його думку, рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у районному суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено в оскарженому рішенні, районний суд виходив з недоведеності позовних вимог позивачем, оскільки останній не надав до суду відомостей щодо складових заборгованості за кредитним договором та порядку її нарахування, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не погоджується, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 06 лютого 2006 року за заявою ОСОБА_4 було укладено письмовий договір на видачу кредитного ліміту в сумі 8 000 (вісім тисяч) доларів США на кредитну карту з базовою процентною ставкою 1.1% щомісячно. Строк дії кредитного ліміту встановлено до 06 лютого 2016 року.

Відповідач отримав кредитну картку та погодився, що вищевказана заява від 06 лютого 2006 року разом з Умовами про надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою і Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.7).

Проте, відповідно до розрахунку, наданого як доказ ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення належних за вищевказаним договором платежів не виконав, в наслідок чого утворилась заборгованість за договором, яка станом на 06 червня 2011 року становить 9 053 (дев'ять тисяч п'ятдесят три) доларів США, що еквівалентно 72 152 (сімдесят дві тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 80 коп., у тому числі:

- заборгованість за кредитом - 5 353 (п'ять тисяч триста п'ятдесят три) доларів США 68 центів;

- заборгованість за процентами - 3 209 (три тисячі двісті дев'ять) доларів США 36 центів;

- штрафи - 490 (чотириста дев'яносто) доларів США 89 центів.

Отже, з врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами мають місце договірні відносини, зокрема, кредитні, які повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в установлений строк (ст.ст.526,527,530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За правилам ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність», комерційні банки самостійно встановлюють умови надання кредиту.

Разом з тим, аналізуючи зміст Заяви позичальника від 06 лютого 2006 року, колегія суддів приходить до висновку, що терміном повернення кредитних коштів буде 06 лютого 2016 року. Доказів того, що позичальник ОСОБА_4 повинен повертати банку тіло кредиту щомісячними платежами, позивачем не надано до суду першої інстанції, хоча відповідно до ст.60 ЦПК України це є його обов'язком.

Отже, враховуючи наведене, відповідач повинен був сплачувати банку проценти за користування кредитними коштами виходячи з базової процентної ставки 1.1% щомісячно, що в гривневому еквіваленті становить 701 (сімсот одна) грн. 36 коп.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором позивачем зроблений станом на 06 червня 2011 року. За час, який минув до пред'явлення позову, розмір процентів, які повинен був сплатити позичальник становить 5 544 (п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) доларів США 00 центів, що еквівалентно 44 185 (сорок чотири тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 68 коп.

Згідно доданих до матеріалів справи квитанцій, фактично за цей період ОСОБА_4 було сплачено 5 341 (п'ять тисяч триста сорок один) доларів США 97 центів, що еквівалентно 42 575 (сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 50 коп.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, встановленим факт укладання між банком та ОСОБА_4 письмового договору про надання кредитного ліміту, а також факт належного виконання позивачем умов договору та неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення процентів за користування кредитними коштами, та приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь банку підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі 202 (двісті два) доларів США 03 центів, що еквівалентно 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 18 коп.

В задоволенні решти позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне відмовити, оскільки за тілом кредиту вимоги заявлено позивачем передчасно, а за штрафами - у зв'язку з відсутністю правових підстав для цього.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог та частину позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 67 коп.

Керуючись ст.ст.303,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за процентами в розмірі - 202 (двісті два) доларів США 03 центів, що еквівалентно 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 18 коп., яка утворилась станом на 06 червня 2011 року за кредитним договором від 06 лютого 2006 року.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за тілом кредиту та штрафами - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 67 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді: