Ухвала суду № 28050359, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 року м. Київ К-20922/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 17.12.2008 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 р.

у справі №11/614/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Прогрес»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 17.12.2008 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 р., задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Прогрес»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі -відповідач). Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.03.2008 р. №0000092302/0; присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судовими інстанціями норм матеріального права просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Представниками податкового органу було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2007 р., за результати якої складено акт від 20.02.2008 р. №337/2302/24908908.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4. 1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7. 4. 5 п. 7. 4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 41 984, 00 грн., у тому числі за грудень 2006 р - 863,00 грн.; за березень 2007 р. -163,00 грн.; за вересень 2007 р. -40 958,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.03.2008 р. №0000092302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62 976,00 грн. у тому числі 41 984,00 грн. основного платежу та 20 992,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається матеріалів справи, позивач протягом перероду, що перевірявся здійснював роздрібну торгівлю автомобілями.

Податковий орган, обгрутнтовуючи свої доводи, посилається на невірне відображення позивачем у податковому обліку наступних подій.

Так, на підставі довідки-рахунку від 28.09.2007 р. серії ЄГП №584288 була здійснена поставка автомобіля покупцю ОСОБА_4, вартість якого скала 99 600,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 16 600,00 грн.

ОСОБА_4 29.09.2007 р., на правах власника, зареєстрував автомобіль в органах ДАІ УМВС України у Запорізькій області.

Позивачем до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 р. включено суму податку на додану вартість у розмірі 5 892,16 грн. з часткової оплати за автомобіль на загальну суму 35 353,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 5 892,16 грн.

Суму податку на додану вартість у розмірі 10 707,84 грн., що складає різницю між податком з загальної вартості та часткової оплати, позивачем до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 р. не включено.

Довідкою від 05.09.2007 р. серії ЄГП №584269 була здійснена поставка автомобіля покупцю ОСОБА_5, вартість якого скала 86 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 14 333,33 грн.

ОСОБА_5 07.09.2007 р., на правах власника, зареєстрував автомобіль в органах ДАІ УМВС України у Запорізькій області

У бухгалтерському обліку позивачем вказана операція з реалізації автомобіля не відображена.

Суму податку на додану вартість у розмірі 14 333,33 грн. позивачем не включено до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 р.

До складу податкового кредиту включено податок на додану вартість у зв'язку з придбанням автомобіля, відповідно до накладної від 29.08.2007 р.

Довідкою від 06.09.2007 р. серії ЄГП №584271 була здійснена поставка автомобіля покупцю ОСОБА_6, вартість якого склала 95 500,00 грн.

ОСОБА_6 13.09.2007 р., на правах власника, зареєстрував автомобіль в органах ДАІ УМВС України у Запорізькій області.

Дохід від реалізації автомобіля вказаному покупцю позивачем до складу валового доходу не включено, у бухгалтерському обліку така операція з реалізації автомобіля не відображена.

Суму податку на додану вартість у розмірі 15 916,67 грн. позивачем не включено до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 р.

Відповідно до пояснень головного бухгалтера та наданої факсо-копії видаткової накладної. останній автомобіль було оприбутковано у жовтні 2007 р.

Відповідач вважає, що довідки-рахунки, видані покупцям для проведення реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ УМВС України у Запорізькій області є первинним документом, що підтверджує факт оплати автомобіля та передачі його покупцям і набуття ними права власності на автомобіль.

У той же час, судові інстанції встановили, що включення позивачем суми 26 624,51 грн. до податкового зобов'язання з податку на додану вартість у жовтні 2007 р. та 14 333, 33 грн. у листопаді 2007 р. цілком правомірним, оскільки дата зарахування коштів та відвантаження автомобілів покупцям відбулась: 02.10.2007 р. та 04.10.2007 р.- ОСОБА_4; 02.10.2007 р. - ОСОБА_6; 12.11.2007 р. - ОСОБА_5, що підтверджується актами приймання-передачі автомобілів. наявними в матеріалах справи.

За змістом положень п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Правовий аналіз наведених нормативних положень дає підстави погодитись із висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки зарахування коштів за відвантаження автомобілів сталось 02.10.2007 р., 04.10.2007 р., 02.10.2007 р.; 12.11.2007 р. включено позивачем суми 26 624, 51 грн. до податкового зобов'язання з податку на додану вартість у жовтні 2007 р. та 14 333, 33 у листопаді 2007 р. відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судового рішення чи вченні процесуальних дій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Запорізької області від 17.12.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 р. у справі №11/614/08-АП залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,