Ухвала суду № 28049990, 29.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 року м. Київ К-33317/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Борисенко І.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Осота»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010

у справі № 2а-444/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Осота»

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Осота»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Агрофірма «Осота») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту -відповідач, Шосткинська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000022000/0 від 19.06.2009, №0000022000/1 від 17.07.2009, №0000022000/2 від 12.08.2009, №0000022000/3 від 23.10.2009.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010, у позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що як сільськогосподарський товаровиробник позивач в 2008 році користувався спеціальним режимом сплати податку на додану вартість, що був передбачений чинними на той момент п.п. 11.21 та п.п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до цього спеціального статусу, позивач вів подвійний облік господарської діяльності за критерієм відношення операцій до сільськогосподарського виробництва. Позивач заповнював та подавав до податкового органу три декларації з податку на додану вартість: «загальну»та дві «скорочені»:

- за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, (загальна декларація);

- за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (декларація за скороченою формою);

- за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (декларація за скороченою формою).

В «загальній»декларації з податку на додану вартість позивачем відображалися податкові зобов'язання та кредит, що сформувалися за рахунок операцій не пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю, а в «скорочених»- які утворилися у зв'язку з веденням сільськогосподарської діяльності.

За 2008 рік позивач, відповідно до «скорочених»декларації, накопичив в рядках 24 суму податку на додану вартість, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку в розмірі 626949,00 грн., з них по в «скороченій»декларації по п.п. 11.21 ст. 11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»- 48370,00 грн., та в «скороченій»декларації по п.п. 11.29 ст. 11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»- 576069,00 грн.

З 01.01.2009, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(далі по тексту - Закон №639), спеціальний режим оподаткування було змінено. Спеціальний режим, передбачений п.п. 11.21., п.п. 11.29 ст. 11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» скасовано, а замість нього запроваджено інший спеціальний режим, передбачений ст. 8-1 цього Закону. Позивач не виявив бажання знаходитись на відповідному режимі оподаткування згідно вимог ст. 8-1 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», та з 01.01.2009 перейшов на загальну систему сплати податку на додану вартість.

Згідно наданої декларації (загальної) за лютий 2009 року ТОВ «Агрофірма «Осота»відобразило по рядку 8.4. «інші випадки»(перенесло до податкових зобов'язань) податок на додану вартість в сумі 624439,00 грн. зі знаком мінус, яка складається з сум, що були відображені в рядку 24 декларацій з податку на додану вартість (скорочених) за грудень 2008 року.

Податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Агрофірми Осота»за лютий 2009 рік, за наслідками якої складено акт перевірки за від 11.06.2009 №637/15-02/30831095.

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.13.2, п. 5.13 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та наказу ДПА України від 21.01.09 №8 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість».

На підставі акта перевірки Шосткинською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.06.2009 №0000022000/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 466524,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 23326,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податковим органом прийнято аналогічні за змістом податкові повідомлення-рішення №0000022000/1 від 17.07.2009, від 12.08.2009 №0000022000/2, від 23.10.2009 №0000022000/3.

Відповідно до п.п. 5.13.2 п.п. 5.13 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість»), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість») за останній податковий період в умовах дії Закону України «Про податок на додану вартість», чинного до внесення змін Законом N639, уключаються із знаком "-" до рядка 8.4 «інші випадки»податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом №639.

Підпункт 5.13.2 Порядку регулює порядок заповнення саме «скороченої», а не «загальної»декларації, яка подається підприємствами, які після 01.01.2009 залишилися на новому спеціальному режимі сплати податку на додану вартість сільгоспвиробниками відповідно до ст. 8-1 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

В рядку 24 «скорочених»декларацій вказується сума з від'ємним значенням, яка утворюється як різниця між сумою податку на додану вартість, яка в поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та сумою податку на додану вартість минулого звітного періоду, яка в поточному звітному періоді зменшує суму податку.

Відмінність спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств відповідно до п.п. 11.21. п.п. 11.29 ст. 11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від загальної системи полягає в тому, що зазначені підприємства не перераховують до бюджету позитивну різницю між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, а акумулюють її на власному спеціальному банківському рахунку (Порядок №271) або перераховують її на небюджетний рахунок (Порядок №805), а також в тому, що при від'ємній різниці між цими сумами вони не мають право на включення її до загальної декларації та відшкодування з бюджету. Тобто, спеціальний режим оподаткування не передбачає розрахунків з бюджетом, відсутня як сплата податку на додану вартість до бюджету так і відшкодування цього податку з бюджету за операціями зазначених в скорочених деклараціях.

Окрім цього, п.п. 5.13.2 п.п. 5.13 Порядку, регулюючи питання переходу підприємства зі спеціального режиму сплати податку на додану вартість за п.п. 11.29 ст. 11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» на новий спеціальний режим сплати податку на додану вартість за ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», саме тому і наказує підприємцям переносити суму з рядка 24 старої «скороченої»декларації до рядка 8.4 нової «скороченої»декларації.

За таких обставин, податковий орган обґрунтовано визначив позивачу податкові зобов'язання та застосував штрафні санкції.

Висновок судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог є обґрунтованим.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Осота»відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)М.О. Федоров