Рішення № 28049968, 11.12.2012, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

423/2465/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 р. Магдалинівський районний суд у складі головуючого судді Соловйова М.І., при секретарі Горбаченко Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка справу за позовом ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" /скорочена назва - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"/ до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Магдалинівської районної державної адміністрації про звернення стягнення

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012р. до суду надійшла позовна заява ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

Ухвалою суду від 15 листопада 2012р. до участі у справі притягнуто у якості: відповідача ОСОБА_3 - чоловіка ОСОБА_2; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог службу у справах дітей Магдалинівської районної державної адміністрації на стороні відповідача.

В судовому засіданні на підставі ст. ст. 27, 31 ЦПК України надійшла заява про уточнення позовних вимог. Посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № DNMOG10000004907 від 18 вересня 2008р. між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2, остання отримав кредит в розмірі 250000 грн. зі сплато відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18 березня 2027р. За заявою 21 серпня 2009р. ОСОБА_2 уклала додаткову угоду № 2 від 9 квітня 2009р. до Договору про іпотечний кредит № DNMOG10000004907 від 18 вересня 2008р. згідно якої залишок заборгованості переведено з валюти гривня на валюту Долар США за курсом проценту на дату укладення договору. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку складає 54101,13 Долар США зі сплатою відсотків за конвертуванням кредитом у розмірі 14,04% на рік. Укладаючи іпотечний кредит та додаткову угоду до нього, сторони дійшли згоди щодо укладення договору на зазначених у ньому умов, а відтак, з власної ініціативи на момент отримання коштів сторони визначили для себе правила подальшої поведінки. З причини порушень зобов'язань за кредитним договором станом на 6 серпня 2012р. заборгованість 109012,67 Долар США, яка складається з наступного: 56470,90 Долар США борг по кредиту; 22857,00 Долар США борг по процентам за користування кредитом; 4438,62 Долар США по комісії за користування кредитом; 20025,27 Долар США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,29 Долар США штраф фіксована частина; 5189,59 Долар США штраф процента складова. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір застави нерухомого майна: житлового будинку, який належить відповідачам по справі, подружжю. В порушення вимог закону та умов договору, відповідачі зобов'язання за кредитним договором не виконує, предмет іпотеки банку не передали. На підставі ст. ст. 12, 33, 38-40 Закону України "Про іпотеку", звернулися до суду з вимогою звернути стягнення на нерухоме майно житловий будинок, який належить відповідачам.

Відповідачі до суду не з'явилися, їх інтереси представляв представник, який заявив про невизнання позовної заяви і прохає в позові відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Магдалинівської районної державної адміністрації своїм листом прохає справу розглянути у їх відсутності.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідив докази справи, суд дійшов до висновку про необхідність розгляду справи по суті, з відмовою в позові, з таких підстав.

Згідно копії свідоцтва про шлюб /а. с. 53/ 23 жовтня 1993р. ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 у відділі реєстрації актів цивільного стану Магдалинівського районного управління юстиції, в зв'язку з чим подружжю було присвоєно прізвище ОСОБА_3 та ОСОБА_3. У свідоцтвах про народження /а. с. 54-56/ ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2., ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 - батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Ст. 29 ЦК України регламентує місце проживання фізичної особи. В ній стверджується, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

На день укладення Договору про іпотечний кредит, ніхто із дітей подружжя ОСОБА_2, як фізичні особи не досягли чотирнадцяти років, щоб могли вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Тому на підставі ч. ч. 3, 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Крім цього на підставі ст. 160 Сімейного Кодексу України від 10 січня 2002р. /набув чинності з 1 січня 2004р./, право батьків на визначення місця проживання дитини до 10 років визначається за згодою самих батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Матеріали справи, а також пояснення представника позивача, стверджують, що ОСОБА_2, на 18 березня 2008р. - час укладення Договору про іпотечний кредит, дійсно працювала у позивача і відділенням керував особисто ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності № 7407 від 17 листопада 2005р. Керівник не міг не знати про наявність двох дітей у своєї підлеглої, при укладенні договору про іпотечний кредит № DNMOG10000004907 від 18 березня 2008р. між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2./а. с. 15-18/. Остання отримала кредит в розмірі 250000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18 березня 2027р.

В цей же день, сторони по справі /позивач та відповідач/, які рівні між собою не тільки згідно ст. ст. 27, 31 ЦПК України, а насамперед як рівні сторони за умовами укладеного договору, укладають Додаткову угоду № 2 до договору про іпотечний кредит № DNMOG10000004907 від 18 березня 2008р. /а. с. 19-22/.

Подружжя, в особі ОСОБА_2 ще 5 березня 2008р. уклали договір купівлі-продажу житлового будинку з ОСОБА_9 В тексті договору вказано, що покупець зареєстрований АДРЕСА_1 /а. с. 28/. Суд звертає увагу, що вказаний житловий будинок придбаний в період зареєстрованого шлюбу і тому є спільною власністю подружжя.

На сторінці 11 паспорту ОСОБА_2 /а. с. 47-49/ спочатку вказано місце проживання АДРЕСА_2 з 20 листопада 1995р. А потім з 11 жовтня 2004р. за адресою АДРЕСА_1. Цей факт підтверджується і довідкою /а. с. 60 зворот/. Тоді як власником стала тільки 5 березня 2008р.

В свою чергу на сторінці 11 паспорту ОСОБА_3 /а. с. 50-52/, той зареєстрований по АДРЕСА_2. Знятий з реєстрації 16 вересня 2008р. і в цей день зареєстрований по АДРЕСА_1, про що є запис на сторінці 12.

Ці дані співпадають за записами в домовій книзі житлового будинку АДРЕСА_1 /а. с. 57-59/.

Знаходячись у лікарні після народження доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, без письмової згоди співвласника будинку, свого чоловіка, вже на ім'я керівника бізнесу іпотечного кредитування пише заяву про намір змінити валюту кредиту на залишок 249135 грн. 71 коп. Прохає конвертувати у валюту Долар США /а. с. 23/. Заяву /а. с. 24/ про продаж іноземної валюти від 21 серпня 2008р. підписує від банку керівник ОСОБА_8 разом з ОСОБА_2, якому добре відоме з яких причин його робітник знаходиться у лікарні

Конвенція ООН про права дитини /прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднанні резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї (ГА) 20 листопада 1989р. Набула чинності для України з 27 вересня 1991р., Конвенцію ратифіковано Постановою ВР N 789-XII (789-12) від 27.02.91, Додатково див. Резолюцію (995_b10) від 21.12.95, Додатково див. Факультативний протокол (995_b09) від 01.01.2000) Статус Конвенції див.( 995_j24 ) Дата підписання Україною: 21 лютого 1990р. Набуття чинності для України: 27 вересня 1991р. у ст. 3 вказує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Європейська конвенція про здійснення прав дітей Статус Конвенції див. (994_752){Конвенцію ратифіковано із заявою Законом N 69-V ( 69-16 ) від 03.08.2006, ВВР, 2006, N 41, ст. 354} Дата підписання: 25.01.1996 Дата ратифікації Україною: 03.08.2006 Дата підписання від імені України: 07.05.1999 Дата набрання чинності для України: 01.04.2007, в свою чергу в ст. 1, вказує, що ця Конвенція застосовується до дітей, які не досягли 18-річного віку. Предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються. Для цілей цієї Конвенції розгляд судовим органом справ, що стосуються дітей, визнається розглядом сімейних справ, зокрема тих, що пов'язані зі здійсненням батьками своєї відповідальності, наприклад стосовно місця проживання дітей і доступу до них. Рада Європи вимагає визначити щонайменше три категорії сімейних справ, які розглядаються судовим органом і до яких повинна застосовуватися ця Конвенція. Ніщо в Конвенції не заважає Сторонам застосовувати правила, які є більш сприятливими для підтримки та здійснення прав дітей.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні принципи державної політики в цій сфері, є Закон України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 30, ст. 142) { Із змінами, внесеними згідно із Законами останні N 5477-VI (5477-17) від 06.11.2012}, норми якого узгоджуються з положеннями Конвенції і не можуть тлумачитися звужено. У разі наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, суд відповідно до вимог ст. 8 ЦПК України та ст. 3 Конвенції.

За ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства" держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Це положення узгоджується з вимогами ст. ст. 64, 156 Житлового Кодексу України та ст. 405 ЦК України. Батьки управляють майном, майновими правами, які належать дитині, а тому отримання батьками дозволу органів опіки і піклування на укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, необхідно не тільки тоді, коли ці договори стосуються майна дитини, а і тоді, коли вони стосуються його майнових прав, зокрема, права на користування житловим приміщенням.

Отримання такого дозволу є необхідною умовою законності відповідної угоди

Закон України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 26, ст. 354) змінами, останніми внесеними згідно N 5088-VI ( 5088-17 ) від 05.07.2012} в ст. 12 Захист прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень, стверджує, що Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Ст. 526 ЦК України вимагає, щоб зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Тому коли при укладенні договорів між сторонами були наявні порушення відносно майнових прав неповнолітніх, суд не може задовольнити позовні вимоги банку про звернення стягнення на житловий будинок.

Відповідач отримавши гроші, на порушення умов договору не дотримувався графіку по своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійні винагороди та банківські послуги та належним чином не виконував взяті на себе інші зобов'язання за договором, в результаті чого виникла кредитна заборгованість.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться /ст. 526 ЦК України/.

За ст. 575 ч. 1 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна і при цьому право іпотекодержателя задовольняти свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки також ст. 33 ч. 1 Закону України "Про іпотеку". Згідно ст. 590 ч. 2 ЦК України та ст. 33 Закону Украйни "Про іпотеку" іпотекодержатель у разі невиконання забезпеченого іпотекою зобов'язання вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 8, 15, 118-120, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 25, 28 Закону України Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" суд,

В И Р І Ш И В:

В позові ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" /скорочена назва - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Магдалинівської районної державної адміністрації про звернення стягнення на будинок загальною площею 139,37 кв.м., житловою площею 49,39 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки /на підставі договору іпотеки № DNMOG10000004907 від 18 вересня 2008р. ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" /скорочена назва - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"/ /49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570/ з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки та виселення відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку /предмет іпотеки/, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входить питання громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку - відмовити.

Повідомити, що особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду у суді 17 грудня 2012р. 12.00.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду у Дніпропетровській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя М.Соловйов