Ухвала суду № 28049701, 11.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/52723/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року

у справі № 8/36

за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»(далі по тексту - позивач, ЗАТ «КССРЗ») звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог ЗАТ «КССРЗ»відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечень на касаційну скаргу від ДПІ не надійшло.

З урахуванням відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі , про розгляд справи за їх участю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «КССРЗ» за період з 01.10.03 по 30.09.06 року, та складено акт перевірки № 29-23/605-03149949 від 01.03.2007 року "Про результати виїзної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «КССРЗ»(далі - Акт)

В Акті зазначено, що в порушення вимог підпункту 7.3.7 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ЗАТ "КССРЗ" не сформувало суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість по довгостроковому контракту від 16.10.2003 р. за № 296, і, як наслідок, занизило чисту суму податку на додану вартість в грудні 2004 року на суму 568477,00 грн., а в грудні 2005 року на суму 471267,00 грн.

На підставі вищевказаного Акту, 13 березня 2007 року ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082330/0 (далі -ППР), у відповідності до якого згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктів 17.1.3 і 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. за № 2181-ІІІ встановлено порушення позивачем підпункту 7.3.7 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. за № 168/97-ВР, внаслідок чого позивачу нарахована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2902690,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 1039744,00 грн., за штрафними санкціями 1862946,00 грн.).

30 травня 2007 року відповідачем за результатами розгляду первинної скарги ЗАТ "КССРЗ" на ППР від 13.03.2007 р. № 0000082330/0 винесено нове ППР за № 0000082330/1 на суму 2902690,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 1039744,00 грн., за штрафними санкціями 1862946,00 грн.).

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими такі висновки ДПІ, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту контрактів від 14.02.2002 р. за № 415 і за № 416, укладених між позивачем та Адміністрацією портів Гамбії (GPA) від імені Уряду Гамбії (м. Банжул, Гамбія), від 16.10.2003 р. за № 296, укладеного позивачем з компанією "Damen Shipyards Bergum" (Нідерланди), основні фонди (автомобільно-пасажирські пароми, корпус судна) визначені як об'єкти даних контрактів та не відносяться до складу основних фондів Замовників за контрактами.

Крім того, відповідно до статті 1 контракту від 16.10.2003 р. за № 296 (далі Контракт № 296) предметом договірних відносин було зобов'язання Продавця (ЗАТ "КССРЗ") побудувати на своїй верфі і продати Покупцю (компанії "Damen Shipyards Bergum") один корпус проекту "Damen driver liner 1145" із надбудовою, з устаткуванням відповідно до умов Додатків до контракту І, ІІ, ІІІ, ІV і V, які є невід'ємною частиною контракту № 296. Ціна поставленого корпусу на умовах поставки FCA, Херсон, Україна (Інкотермс-2000), мала бути виплачена Покупцем за схемою: Покупець зобов'язується відкрити на користь Продавця акредитив на загальну суму контрактної вартості товару (п. 2.1, 3.2 Контракту № 296). Датою поставки корпусу судна вважається дата підписання протоколу приймання-передачі корпусу (п. 7.3 Контракту № 296).

В подальшому на виконання Контракту № 296 між ЗАТ "КССРЗ" (Продавець) та компанією "Damen Shipyards Bergum" (Нідерланди) (Покупець) було укладено додаткові угоди, а саме:

- додаткова угода № 1 від 16.10.2003 р., відповідно до якої Покупцем оплачено Продавцю згідно виставленого інвойсу 3000,00 євро за внесення змін до проектної документації;

- додаткова угода № 2 від 18.05.2004 р., відповідно до якої змінено вартість контракту на суму 877700,00 євро та узгоджено схему оплати;

- додаткова угода № 3 від 29.04.2005 р., відповідно до якої внесено зміни до схеми оплати товару, узгоджено порядок проведення розрахунків та строк поставки корпусу судна 30.06.2005 р.;

- додаткова угода № 4 від 29.04.2005 р., відповідно до якої за двосторонньою згодою сторін ЗАТ "КССРЗ" відмовилось від вантажу, який поставлявся згідно п. 1.11 контракту № 296 від відправника - компанії "Damen Shipyards Bergum" (вантажна митна декларація № 100000009/4/530617) на користь ДП "Судноверф";

- додаткова угода № 5 від 07.06.2005 р., відповідно до якої Продавець (ЗАТ "КССРЗ") передав Будівельнику (ДП "Судноверф"), а Будівельник взяв на себе всі права, ризики та зобов'язання щодо добудови і продажу Покупцю (компанія "Damen Shipyards Bergum") одного корпусу з надбудовою та устаткуванням згідно контракту № 296. Покупець зобов'язаний був придбати та оплатити один корпус судна на умовах контракту № 296 (дана додаткова угода укладена за участю трьох сторін ЗАТ "КССРЗ", ДП "Судноверф" і компанії "Damen Shipyards Bergum");

- додаткова угода № 6 від 05.07.2005 р., відповідно до якої Покупець (компанія "Damen Shipyards Bergum") отримав оригінал сертифікату прав власності на корпус судна. Продавець (ДП "Судноверф") не повинен був дати дозвіл на початок транспортування корпусу судна, поки Покупець не здійснив кінцевий платіж за товар. Термін дії контракту було продовжено до 01.09.2005 р.;

- додаткова угода № 7 від 12.08.2005 р., відповідно до якої сторонами погоджено, що у зв'язку з затримкою поставкою корпусу судна Продавець мав виплатити Покупцю штраф за прострочення поставки, компенсувати додаткові затрати Покупця на більш тривале фінансування проекту тощо. Загальна вартість Контракту № 296 склала 837700,00 євро.

Також, відповідно до трьохстороннього договору комісії від 06.06.2005 р. за № 29, укладеного між ЗАТ "КССРЗ" (Комітент) з однієї сторони та ДП "Судноверф" (Комісіонер) з другої сторони, за участі компанії "Damen Shipyards Bergum" (Покупець) - Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за винагороду здійснити від свого імені та за рахунок Комітента продаж на експорт одного корпусу судна проекту "Damen driver liner 1145" Покупцю за ціною, не нижчою, ніж вказана Комітентом (п. 1.1). Комісіонер зобов'язується перерахувати всі отримані від Покупця кошти після здійснення ним для виконання комісійного доручення Комітенту в терміни і в порядку, встановленому даним договором (п. 1.2).

Крім того, Комісіонер зобов'язується виконувати доручення на вигідних для Комітента умовах. За виконання доручення в повному обсязі та у встановлені строки Комітент виплачує Комісіонеру винагороду (п. 1.3, 1.4).

Вищезазначені договори в установленому законом порядку не скасовані.

В свою чергу, реалізація ДП "Судноверф" на користь компанії "Damen Shipyards Bergum" (Нідерланди) корпусу судна підтверджується наявною в матеріалах справи вантажною митною декларацією від 30.08.2005 р. за № 508000001/5/009208, де в графі 2 "Відправник/Експортер" значиться запис: ДП "Судноверф" (Україна), в графі 8 "Одержувач/Імпортер" - "Damen Shipyards Bergum", найменування товару "1 корпус річкового сухогрузу типу Damen driver liner 1145", виробник ДП "Судноверф", в кількості 1 штука (графа 5), загальна митна вартість на суму 5234070,0 грн. (графа 12), "країна призначення" Нідерланди (графа 17), а також звітом ДП "Судноверф" про виконання зобов'язань за договором комісії від 06.06.2005 р. за № 29. Отримання ЗАТ "КССРЗ" коштів від ДП "Судноверф" за результатами виконання комісійного доручення (за результатами реалізації корпусу судна нерезиденту) та перерахування на користь останнього комісійної винагороди підтверджується копіями банківських виписок.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 вищевказаного закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

При цьому, згідно підпункту 7.3.7 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Згідно з підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1 000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Статтею 1018 ЦК України передбачено, що майно (в т.ч. грошові кошти), придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»(із змінами та доповненнями) експорт це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (в т.ч. з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Згідно статті 194 Митного кодексу України експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Відповідно до пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. за № 574 вантажна митна декларація це заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Таким чином, на думку колегії суду, на підставі вищевикладеного, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що ЗАТ "КССРЗ" згідно умов контракту від 16.10.2003 р. за № 296 здійснено продаж на експорт корпусу судна нерезиденту компанії "Damen Shipyards Bergum" (Нідерланди) згідно вантажної митної декларації від 30.08.2005 р. за № 508000001/5/009208 через Комісіонера ДП "Судноверф" відповідно до договору комісії від 06.06.2005 р. за № 29.

Також, судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги висновок судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.10.2008 р. за № 15017 де зазначено, що ДПІ були зроблені неправомірні висновки щодо заниження позивачем сум податку на додану вартість у грудні 2004 року на суму 568477,00 грн. та у грудні 2005 року на суму 471267,00 грн. виходячи тільки з умов Контракту № 296, без врахування умов договору комісії від 06.06.2005 р. за № 29.

В свою чергу, слід зазначити, що з урахуванням вищевикладеного, колегія суду приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права та невірно надана правова оцінка обставин у справі, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»- задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року -скасувати, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року -залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов