Ухвала суду № 28049630, 12.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 року м. Київ К-29054/10-С

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 19.03.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010

у справі №5/162/08-АП-5/163/08-АП

за позовом Інституту олійних культур Української академії аграрних наук

до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області від 15.08.2007 №0000432311/0, від 29.11.2007 №0000432311/2, від 15.08.2007 №0000472311/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 31.03.2007, за наслідками якої складено акт від 06.08.2007 №09-23-01296051.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.08.2007 №0000432311/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 36151 грн., у т. за основним платежем 16941 грн. та штрафні (фінансові) санкції 19200 грн. та №0000472311/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2005 року в сумі 9928 грн. та штрафні санкції 4964 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в порядку адміністративного узгодження, внаслідок чого збільшено розмір донарахованого податку на додану вартість на суму 648 грн. і розмір застосованих штрафних санкцій, у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000432311/2 від 29.11.2007.

Предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення від 15.08.2007 №0000432311/0, від 29.11.2007 №0000432311/2, від 15.08.2007 №0000472311/0.

Відповідно до приписів статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги зводяться до помилковості висновків судів попередніх інстанцій, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000472311/0 від 15.08.2007 про зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9928 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 4964 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для зменшення позивачу розміру бюджетного відшкодування стали висновки акту перевірки відповідача про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту у квітні 2005 року витрат по сплаті податку на додану вартість в сумі 44613 на підставі податкової накладної, виданої ДП ДГ «Новатор»№598 від 31.12.2004, яка заповнена з порушенням пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не містить опису (номенклатуру) послуг і їх кількість (обсяг, об'єм).

Однак, входячи з аналізу положень ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі належно оформлених податкових накладних.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП ДГ «Новатор»видана позивачу податкова накладна №598 від 31.12.2004 на загальну суму 307192,45 грн., у т.ч. ПДВ на суму 51198,74 грн. У рядку «Послуги по утриманню адміністративної будівлі»цієї податкової накладної зазначено суму обсягу продажу без урахування ПДВ 223066,11 грн., ПДВ становить 44613 грн. Не заповнення графи 5 зазначеного рядка зумовлено тим, що послуги неможливо виміряти кількісним показником, а ціна не є сталою.

Разом з тим, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, незначні недоліки податкової накладеної не можуть бути підставою для позбавлення платника права на формування податкового кредиту, за наявності інших первинних документів, що дають можливість ідентифікувати операцію. Позивачем надано акт прийому-передачі виконаних робіт №ДГ-08447 від 31.12.2004 на суму 307192,45 грн., у т.ч. ПДВ -51198,74 грн., який є первинним документом в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у додатку до якого розшифровано послуги які були надані та їх вартість.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 19.03.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук