Ухвала суду № 28049552, 05.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 року м. Київ К-21210/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.2009 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2010 р.

у справі №2а-723/09/8/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства «Гурзуфський торговий дім»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Гурзуфський торговий дім»(далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (далі-відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.2009 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2010 р., позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення від 18.12.2008 р. №0013562303 у частині застосування штрафних санкцій у сумі 1970,55 грн., у решті позовних вимог відмовлено, стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу було проведено перевірку господарської діяльності позивача стосовно питань дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 13.12.2008 р. №0359/01/12/23/24024011.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п. 1, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», що полягали у проведення розрахункових операцій без роздрукування відповідних розрахункових документів на суму 71,00 грн.; незабезпеченні щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, а саме відсутність чеку за 11.08.2008 р.; невідповідність готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, визначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 397,11 грн.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято рішення від 18.12.2008 р. №0013562303 про визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2325,55 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги частково та скасовуючи спірне рушення у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1970,55 грн. судові інстанції керувались наступним.

Так, підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій було встановлення контролюючим органом невідповідності готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, визначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

У той же час, суди дійшли висновку, що сума яка визначена в акті перевірки, як різниця між сумою грошових коштів на місті проведення розрахунків та сумою коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій під час проведення перевірки знаходилась в особистому одязі продавця, а саме в кишені халату, а відтак не є грошовими коштами з місця проведення розрахунків.

Пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В силу приписів статті 22 цього Закону порушення наведеної вимоги Закону тягне застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансової санкції у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 визначено, що каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Згідно з пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Як встановлено судами, виявлена сума невідповідності знаходилась в особистому одязі продавця, а саме в кишені халату, що в силі вимог наведених нормативних положень не є місцем проведення розрахунків.

За наведених обставин, судовими інстанціями було обґрунтовано зазначено, що податковим органом всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено правомірності свого рішення у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказане порушення.

Стосовно доводів податкового органу про порушення позивачем приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», що полягали у проведення розрахункових операцій без роздрукування відповідного розрахункового документа за 11.08.2008 р. суди також правомірно визначились із їх необґрунтованістю з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно приписів ст.5 вказаного Закону на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Так, судовими інстанціями було встановлено, що нероздрукування фіскального звітного чеку за 11.08.2008р. було здійснено позивачем не з його вини, а у зв'язку з відключенням електроенергії, що спростовує висновок відповідача про наявність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача за вказане порушення.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2010 р. у справі №2а-723/09/8/0170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.