Ухвала суду № 28049360, 11.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4530/12

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

секретар судового засідання: Собчук І.Е.

за участі:

представників позивача - Дремлюха О.М., Томенка Р.В.

представника відповідача - Бойка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем в період з 23.04.2012 р. по 27.06.2012 р. проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Барлінек Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., по податку на додану вартість за період з 01.12.2012 р. по 31.12.12 р.

За результатами перевірки складено акт №1391/2201/34004579 від 06.07.2012 р.

В ході перевірки виявлене та відображене в акті перевірки порушення позивачем вимог п.103.2, п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України в частині застосування пониженої ставки податку та виплати доходу нерезиденту «Barlinek S.A.» , який не є бенефіціарним отримувачем доходу, внаслідок чого занижено податок з таких доходів в 4 кварталі 2011 року на 50610,75 грн.; п.160.2 ст.160 ПК України в частині виплати суми доходу нерезиденту за власний рахунок без утримання податку в 4 кварталі 2011 року в сумі 22775,06 грн.

На підставі висновків, викладених в акті №1391/2201/34004579 від 06.07.2012 р., податковим органом прийняте повідомлення-рішення №0000692200 від 20.07.2012 р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 73385,81 грн.

Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС у Вінницькій області №16041/10/10-02-11 від 24.09.2012 року, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Барлінек Інвест" суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Висновок податкового органу щодо наявності в діях позивача порушень вказаних норм Податкового кодексу України ґрунтується на тому, що «Barlinek S.A.» (АТ «Барлінек») є нерезидентом та по відношенню до ТОВ "Барлінек Інвест" не є бенефіціаром, відтак, останній не може застосовувати понижену ставку податку (10%) згідно з правилами міжнародного договору на доходи отримані із джерел України до дивідендів, процентів, роялті та зобов'язаний утримувати податок з таких доходів за ставкою 15% від сплаченої суми.

Роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.1108 ЦК України невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Частиною 4 статті 1108 ЦК України надано право ліцензіату, за згодою ліцензіара, видавати письмове повноваження на використання об'єкта інтелектуальної власності іншій особі (субліцензії).

Згідно із Договором від 01.07.2008 р. між "Barlinek S.A" та АТ "Сomarch", а також Договорів Business and Services, Enterprise та Select, між "Barlinek S.A" та компанією Microsoft від 03.09.2007 р., "Barlinek S.A" отримало невиключну ліцензію на використання продуктів компанії Microsoft.

Пунктом 2 даної угоди передбачено право "Barlinek S.A" надавати субліцензії своїм афілійованим суб'єктам.

15.09.2008 р. між "Barlinek S.A" та ТОВ "Барлінек Інвест" укладено Умову про субліцензію і розподіл витрат, відповідно до якої АТ "Барлінек" надає ТОВ "Барлінек Інвест" як об'єднаному суб'єкту включеному до Підприємства у тлумаченні Договору Enterprise, субліцензію на право використання продуктів у рамках програми Enterprise, що далі називається Програмою у сфері експлуатації і на умовах встановлених договором з фірмою АТ "Сomarch", Договором Business and Services, Договором Enterprise, Реєстрацією Microsoft, Договором Select (§ 1 Умови).

Як вбачається із акту перевірки, в період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. ТОВ "Барлінек Інвест" перераховувало нерезиденту АТ "Барлінек" доходи з джерелом походження з України у вигляді роялті в загальній сумі 1012224,98 грн. Вказані доходи оподатковувались за ставкою 10%.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що, відповідно до ст.420 ЦК України, предмет субліцензії (комп'ютерні програми) є об'єктом права інтелектуальної власності, за використання якого ТОВ "Барлінек Інвест" сплачувало АТ "Барлінек" роялті, яке для останнього є доходом.

Відповідно до 160.2 ст.160 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно із п. 3.2 ст. 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (дата набуття чинності для України: 11.03.1994), роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним бенефіціаром цих роялті і підлягає оподаткуванню стосовно роялті в цій другій Договірній Державі. Однак, ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми надходжень.

Термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення), будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію ("ноу-хау"), що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (ч.3 ст.12 Конвенції).

Таким чином, у даному визначенні мова йде не лише про дохід, що одержується за користування будь-яким об'єктом інтелектуальної власності, але й про дохід за надання права користування об'єктом інтелектуальної власності, що відбулось у даному випадку.

Згідно п.103.2 ст.103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до п.103.3 ст.103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що АТ "Барлінек" є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, оскільки останній отримує дохід (є власником доходу), а не власник об'єкту права інтелектуальної власності, що підтверджується п.п. К "Відсутність передачі права власності" п.13 "Різні положення" договору від 01.07.2008 р., відповідно до якого Microsoft не передає прав власності на жодний ліцензований продукт, та п.1,2 §2 Умови про субліцензію і розподіл витрат від 15.09.2008 р. зі змісту яких вбачається, що саме АТ "Барлінек", а не Microsoft, мав виключне право на дохід від ТОВ "Барлінек Інвест" за користування об'єктами права інтелектуальної власності.

Крім того, АТ "Барлінек" не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або посередником.

Таким чином, ТОВ "Барлінек Інвест" має право самостійно застосувати зменшену ставку податку передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу АТ "Барлінек", а тому дії позивача в цій частині є правомірними.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 грудня 2012 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.