Ухвала суду № 28049276, 13.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р.Справа № 2а-6610/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-6610/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податками у м. Харкові, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення -рішення від 22.02.12р. форми "В4"за № 0000030845, згідно якого АТ "ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА"зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011р. на 150 739,0 грн. та податкове повідомлення -рішення від 22.02.2012р. форми "В2"№ 0000040845, згідно якого АТ "ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА"збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011р. на 150 739,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі №2а-6610/12/2070 вимоги позивача були задоволені.

Скасовані податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000030845 форми "В4" від 22.02.12р. та №0000040845 форми "В2" від 22.02.12р.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі №2а-6610/12/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС була проведена камеральна перевірка з питань достовірності декларування від'ємного значення по декларації з ПДВ за грудень 2011р.

За результатами перевірки був складений акт № 75/45-011/00293060 від 03.02.2012 року.

22.02.2012 року, з посиланням на даний акт, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС, було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000030845, яким АТ "ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА"зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011р. на 150739,0 грн. та № 0000040845, яким АТ "ЄВРОЦЕМЕНТ -УКРАЇНА"збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011р. на 150739,0 грн.

Фактично підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті перевірки висновок СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС про порушення позивачем вимог п.200.4 Податкового кодексу України та розділу ІІІ "Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого Мінфіном України від 25.11.2011р. № 1492, в результаті чого занижено бюджетне відшкодування у розмірі 150 739,0 грн. та завищено від'ємне значення у розмірі 150739,0 грн.

В основу вищевказаного висновку СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС було покладено аналіз показників податкової декларації за грудень 2011 року, в результаті якого фахівцями податкового органу встановлено, що ПДВ, сплачений митним органам у листопаді 2011р. складає 7978805,0 грн., сума податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період (листопад 2011р.) за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг складає 295696,0 грн.

Враховуючи наведене, податковим органом зроблено висновок, що сума фактичної сплати ПДВ позивачем у листопаді 2011 року достатня для декларування бюджетного відшкодування у сумі 150739,0 грн. за грудень 2011р.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ "Оксавит Укрпоставка"було укладено договір №95/15-10 від 01.07.2011 року. Предметом даного договору є поставки шлака гранульованого.

На виконання вищеозначеного договору позивачу шлак гранульований був поставлений у листопаді 2011 року, на що були виписані наступні податкові накладні: №13 від 21.11.2011р., виписана постачальником ТОВ "Оксавит Укрпоставка"на суму поставки 253 494,50грн., в т.ч. ПДВ 42 249,08грн.; № 3 від 05.11.2011р., виписана постачальником ТОВ "Оксавит Укрпоставка"на суму поставки 231 996,42грн., в т.ч. ПДВ 38 666,07грн.; № 7 від 11.11.2011р., виписана постачальником ТОВ "Оксавит Укрпоставка"на суму поставки 259 441,64грн., в т.ч. ПДВ 43 240,27грн.

Матеріали справи містять видаткові накладні, які були виписані на поставлений товар а також прибуткові ордери, які були складені при оприбуткуванні поставленого товару на складі позивача, а саме видаткова накладна № 511115 від 05.11.2011 року, видаткова накладна № 1111115 від 11.11.2011 року, видаткова накладна №2111115 від 21.11.2011 року; прибуткові ордери №3744, прибуткові ордери №3815.

Слід зазначити, що розрахунок з контрагентом ТОВ "Оксавит Укрпоставка"за поставлений у листопаді 2011 року товар був здійснений у грудні 2011 року, про що свідчать платіжне доручення №4625 від 01.12.2011р. на суму 500 000,00 грн., платіжне доручення №4654 від 06.12.2011р. на суму 200 000,00 грн. платіжне доручення №4685 від 08.12.2011р. на суму 200 000, 00 грн.

Між позивачем та ТОВ "Галіон"було укладено договір №130/12-10 від 19.12.2010р., предметом якого було надання транспортних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що транспортні послуги ТОВ "Галіон"були надані у листопаді 2011 року, на що була виписана податкова накладна № 214 від 30.11.2011р.

При цьому, слід зазначити, що розрахунок з контрагентом за надані у листопаді 2011 року послуги був здійснений у грудні 2011 року, про що свідчить платіжне доручення №2381 від 07.12.2011р. на сумму 131904,00 грн.

Матеріали справи містять копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №00000365 від 30.11.2011 року, що вказує на виконання транспортних послуг.

Також, між позивачем та ТОВ "Галіон"було укладено договір підряду №28/04-10 від 25.11.2010р., предметом якого є виконання будівельних робіт.

Матеріали справи вказують, що послуги були надані у листопаді 2011 року, на що ТОВ "Галіон"була виписана податкова накладна № 237 від 30.11.2011р. на суму поставки 37 418,10грн., в т.ч. НДС 6236,35грн.

Суд зазначає, що розрахунок за отримані у листопаді 2011 року послуги по виконанню будівельних робіт був здійснений у грудні 2011 року, про що свідчить платіжне доручення №2458 від 28.12.2011р. на сумму 37 418,10грн.

Також матеріали справи містять копії акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року №60, локального кошторису №60, відомості ресурсів до локального кошторису № 60, які свідчать про факт виконання будівельних робіт.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З огляду на положення вищезазначених норм податкового законодавства, право сформувати податковий кредит у платника податку виникає у разі наявності або податкової накладної на реально отриманий товар (послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності або здійснення оплати за такий товар/послуги.

Колегією суддів встановлено, що позивач сформував податковий кредит листопада 2011 року та задекларував у декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року у відповідності до приписів п. 198.2 п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України на підставі отриманих у листопаді 2011 року податкових накладних на фактично отриманий товар та послуги.

Матеріали справи також містять декларацію з податку на додану вартість № 9006332519 від 17.02.2012 року за січень 2012 року.

Відповідно до даних зазначеної декларації сума 150739,0 грн. задекларована у рядку 21.2, як значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду та увійшла до рядку 21 як залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та до рядку 23 як сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у складі загальної суми 13275516 грн.

Пунктом 200.4 (абз. "а") ст.200 Податкового кодексу України визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Тобто, згідно приписів вищезазначеної норми, платник податків має право декларувати таку частину від'ємного значення, яка відповідає сумі податку, що була фактично сплачена отримувачем товару або послуг у попередньому податковому періоді постачальнику товару або послуг.

Крім того, відповідно до ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача щодо обов'язку позивача декларувати сформований у листопаді 2011 року податковий кредит та як наслідок від'ємне значення у сумі 150 739,0 грн. у податковій декларації грудня 2011 року як суму бюджетного відшкодування, оскільки позивач мав право задекларувати у грудні 2011 року бюджетне відшкодування у розмірі 150739,0 грн. лише у разі здійснення фактичної сплати такого від'ємного значення у податковому періоді, що передував грудню 2011 року, тобто у листопаді 2011 року.

Та оскільки, відповідно до платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, фактична сплата за отриманий товар та послуги була здійснена у грудні 2011 року, то позивач мав право задекларувати бюджетне відшкодування у розмірі 150 739,0 грн. лише у січні 2012 року.

Таким чином, колегія суддів ввжає, що позивач діяв у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень .

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-6610/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2012 р.