Постанова № 28049178, 11.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5265/12

Головуючий у 1-й інстанції: Ніколайчук М.Є.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" до Державна податкова інспекція у м.Хмельницький про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, з 25.05.2012 р. по 31.05.2012 р. відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фруктовий світ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №3719/15-2/33590996 від 07.06.2012 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України, що полягало в завищенні суми бюджетного відшкодування за березень 2012 року на 19133 грн., завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на 26569 грн., завищенні залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 4567 грн.

На підставі висновків, викладених в акті №3719/15-2/33590996 від 07.06.2012 року, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення форми "В1" №0000732307/2206 від 18.06.2012 та форми "В4" №0000742307/2205 від 18.06.2012., якими позивачу було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 19133 грн., накладено штрафні санкції в розмірі 4783 грн., а також встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 26569 грн.

З 25.06.2012 р. по 03.07.2012 р. податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фруктовий світ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №4168/15-3/33590996 від 09.07.2012 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України, що полягало в завищенні суми бюджетного відшкодування за квітень 2012 року на 26569 грн., завищенні залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 4567 грн.

На підставі висновків, викладених в акті №4168/15-3/33590996 від 09.07.2012 року, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000832307 від 16.07.2012, яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 26569 грн., а також накладено штрафні санкції в розмірі 13285 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Фруктовий світ", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства, викладені в актах перевірки є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом положень статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість виникає в разі придбання товару, що підтверджене податковими та видатковими накладними.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.06.2010 між позивачем і ТОВ "Компанія "Агролідер" укладено договір про виконання робіт, згідно якого "виконавець" зобов'язується виконати очистку та затарування товарного зерна.

В лютому та березні 2012 року ТОВ "Компанія "Агролідер" надавало позивачу послуги, передбачені вищезазначеним договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-приймання робіт, податковими деклараціями з ПДВ.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-Х1V зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 вищезазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з вимогами Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Також необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 наведеного Положення.

Крім того, відповідно до пункту 2.1 статті 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Надані для перевірки документи є первинними документами в розумінні вказаних положень та підтверджують реальність господарських операцій ТОВ "Фруктовий світ" з ТОВ "Компанія "Агролідер".

Висновок податкового органу про відсутність економічного змісту та реальних наслідків господарських операцій ТОВ "Фруктовий світ" з ТОВ "Компанія "Агролідер", оскільки в ході перевірки встановлено відсутність у ТОВ "Компанія "Агролідер" сертифікату на відповідність послуг із зберігання зерна і продуктів його переробки, що позбавляло цього контрагента прав приймати від позивача зерно на зберігання в лютому та березні 2012 року, спростовується наступним.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки підлягають сертифікації на відповідність правилам і технічним умовам у відповідній сфері.

Зберігання зерна - це є комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна, а також встановлює обов'язок здійснювати спеціальні заходи суб'єктам, які займаються таким видом господарської діяльності (п.10, ч.1, ст.1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").

Так, відповідно до договору оренди від 18.10.2010 р. метою оренди приміщення, яке орендує ТОВ "Компанія "Агролідер" за адресою: Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 1Б, є розміщення ліній по очистці зерна, і такі виробничі лінії займають майже всю площу приміщення (за виключенням проходів для оператора лінії), що також свідчить про вид діяльності не пов'язаний із зберіганням зерна.

Таким чином, ТОВ "Компанія "Агролідер" надавало позивачу, передбачені договором, роботи з очистки і затарування зерна, а не послуги із зберігання зерна, що вказує на необґрунтованість висновків податкового органу в цій частині.

В ході перевірки також виявлено невідповідність порядкових номерів податкових накладних ТОВ "Епіцентр К" та ТОВ "Авіас", даним електронного реєстру, отриманих податкових накладних за березень 2012 року ТОВ "Фруктовий світ".

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Судом встановлено, що податкові накладні, видані ТОВ "Епіцентр К" (№4921/13 від 23.03.2012 р.) та ТОВ "Авіас" (№1000150/0034 від 12.03.2012 р., №1000067/0034 від 05.03.2012 р.), мають всі необхідні реквізити та відповідають вимогам ст.201 ПК України, а згідно витягів з Єдиного реєстру податкових накладних №5105808 від 05.04.2012 року та №111084427 від 11.04.2012 року податкові накладні ТОВ "Епіцентр К" та ТОВ "Авіас"зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних під тими ж номерами які вказані в податкових накладних, які були підставою для формування податкового кредиту відповідачем.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Разом з цим, судом першої інстанції залишено поза увагою наступне.

В ході судового засідання представник позивача заявив клопотання про збільшення позовних вимог в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000832307 від 16.07.2012 р. та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по декларації за березень 2012 року в сумі 19133 грн. та по декларації за квітень 2012 року в сумі 26569 грн.

Статтею 48 глави 8 розділу II Бюджетного кодексу України визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов'язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Указом Президента України від 09.12.2010 N 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну казначейську службу України, на яку покладено функції у сфері казначейського обслуговування державного бюджету.

Згідно з пунктом 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011, Державне казначейство здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Із вказаною нормою кореспондується пункт 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.97 р. №209/72, згідно з яким територіальні органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість платнику за висновками податкових органів.

Органи Державної казначейської служби України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду.

Таким чином, з урахуванням повноважень, визначених у пункті 4 Положення Державну казначейську службу України, рішення у справі за позовом про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість впливає на права та інтереси відповідного територіального органу Державної казначейської служби України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 КАС України, якщо адміністративний суд під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою (ч.З ст. 53 КАС України).

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції повинен був залучити відповідний територіальний орган Державної казначейської служби України до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Невжиття вказаних заходів свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" до Державна податкова інспекція у м.Хмельницький про скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0000732307/2206 від 18.06.2012, №0000742307/2205 від 18.06.2012 та №0000832307 від 16.07.2012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктовий світ» заборгованість з бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по декларації за березень 2012 року в сумі 19133 грн. та по декларації за квітень 2012 року в сумі 26569 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктовий світ» судовий збір в розмірі 1102 грн., які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "18" грудня 2012 р. .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.