Постанова № 28049100, 27.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 р.Справа № 1570/1615/2012

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

при секретарі -Журкіній І.І.,

за участі представника апелянта -Лисого С.О.,

позивача -ОСОБА_3,

представника позивача -ОСОБА_4,

представника відповідача -Масловського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зарахування вимушеного прогулу у стаж роботи,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправними дій відповідача, щодо незаконного звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, скасування наказу №61 о/с від 17 лютого 2012 року про звільнення, поновлення на роботі на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, стягнення з ГУМВС України в Одеській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зарахування вимушеного прогулу у стаж роботи.

12 квітня 2012 року до суду надійшов уточнений адміністративний позов, у якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача, щодо незаконного звільнення ОСОБА_3 зі служби в органах внутрішніх справ, скасувати наказ №202 від 17 лютого 2012 року про звільнення, поновити ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, стягнути з ГУМВС України в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, зарахувати вимушений прогул у стаж роботи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволений частково. Визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо незаконного звільнення ОСОБА_3 зі служби в органах внутрішніх справ. Скасовано наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №202 від 17 лютого 2012 року, яким ОСОБА_3 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 лютого 2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового розгляду справи, представники до суду прибули та надали свої пояснення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.198, п.4 ч. 1 ст.202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Наказом ГУМВС України в Одеській області від 17 лютого 2012 року за № 202 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку ВМ «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_3.»за порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилося в невиході на службу без поважних причин 17 лютого 2012 року, старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ за ст.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с.30).

На виконання зазначеного наказу начальником ГУМВС України в Одеській області було видано наказ №61о/с від 17 лютого 2012 року про звільнення капітана міліції ОСОБА_3 старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в області у Запас Збройних Сил України за п.66 (дискредитацію) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України»17 лютого 2012 року (а.с.31).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що службове розслідування та складення висновку службового розслідування, який став підставою для винесення оскаржуваного наказу про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п.66 (дискредитацію) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», здійснено з порушенням порядку проведення за відсутності необхідних доказів, зібраних у встановленому законом порядку, які б підтверджували допущені позивачем порушення, не може бути підставою для прийняття законного та обґрунтованого рішення щодо звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що наказ ГУМВС України в Одеській області №202 від 17 лютого 2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку ВМ «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_3.»було видано з порушенням діючого законодавства, що потягло за собою незаконне звільнення позивача з посади та підлягає скасуванню з поновленням ОСОБА_3 на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку відділення міліції «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС.

Судова колегія вважає висновок суду першої інстанції помилковим виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну службу»регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень регламентований Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»та Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114.

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст.2 вказаного Статуту). Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України (ст.1 Статуту).

Зокрема, статтею 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що Міністру внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу. Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм Міністром внутрішніх справ України. Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності. Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Статтею 14 передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

Відповідно до п.66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Статтею 27 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ передбачено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.

Судом встановлено, що ГУМВС України в Одеській області проведено службове розслідування за фактом самовільного невиходу на службу лейтенанта міліції старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку ВМ «Аркадія»Приморського РВ ОМУ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_3 у відповідності до вимог законодавства. В ході службового розслідування виявлено скоєння позивачем грубого порушення службової дисципліни, що виразилося в невиході на службу без поважних причин. Під час проведення службового розслідування та безпідставного невиходу на службу ОСОБА_3 в медичні заклади не звертався та лікарняні листи не надавав.

Крім того, в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції позивач не надав суду будь-які докази поважності його відсутності на службі 17.02.2012 року.

Судова колегія вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, що доказом поважності відсутності позивача на службі 17.02.2012 року є лист Управління Служби безпеки України в Одеській області від 13 червня 2012 року №65/20/2157ш, з якого вбачається, що згідно наявних обліків ОСОБА_3 відвідував адміністративну будівлю Управління Служби безпеки України в Одеській області 17 лютого 2012 року в період часу з 13 години 40 хвилин до 18 години 00 хвилин, оскільки відвідування адміністративної будівлі Управління Служби безпеки України в Одеській області не є підставою для самовільного невиконання службових обов'язків. Окрім цього, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до зазначеного листа позивач відвідував адміністративну будівлю Управління Служби безпеки України в Одеській області 17 лютого 2012 року лише в період часу з 13 години 40 хвилин до 18 години 00 хвилин.

При цьому, колегія суддів наголошує, що нормами Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ не регламентується визначення прогулу. Так, згідно п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, передбачено звільнення у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року за № 9 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Таким чином, відсутність працівника протягом більш ніж трьох годин на робочому місці є грубим порушенням службової дисципліни, за яку особа підлягає звільненню.

Як встановлено в ході службового розслідування, що не заперечується позивачем, 17.02.2012 року він був відсутній на службі, про своє місцезнаходження не повідомив, керівництву відділу рапортом не доповідав, в медичні заклади не звертався та лікарняні листи не надавав.

Також, колегія суддів вважає безпідставним висновок суд першої інстанції, що проведення службового розслідування в скорочені строки не дало можливості проведення повного, об'єктивного і всебічного розслідування обставин порушення, скоєного ОСОБА_3, виявлення причин і умов, що сприяли скоєнню цього порушення, оскільки чинним законодавством України не встановлено мінімальний строк протягом якого обов'язково необхідно звільнити співробітника міліції з ОВС України чи вирішити питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до п.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України №552 від 06.12.1991 року завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожних винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав.

Пунктом 7 зазначеної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є: заяви, скарги, листи громадян; повідомлення державних органів, громадських організацій, телебачення, радіо та інших засобів масової інформації; повідомлення органів дізнання, попереднього слідства, прокурора, суду; повідомлення працівників органів внутрішніх справ про допущені або виявлені порушення.

Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України службове розслідування проводять у місячний термін з дня надходження до органу внутрішніх справ заяви, скарги, інформації чи повідомлення про порушення.

Скорочений термін проведення службового розслідування не спростовує обставин порушення, виявлених під час службового розслідування.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що наказ про звільнення позивача з органів МВС України правомірний, виданий відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ та в межах наданих повноважень, оскільки позивач допустив порушення дисципліни, без поважних причин не виходив на службу, ухилився від виконання службових обов'язків при проходженні служби в органах внутрішніх справ України, проявив поведінку неповаги та дискредитації звання офіцерського складу органів внутрішніх справ.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова суду в порядку п.3 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року -задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зарахування вимушеного прогулу у стаж роботи -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зарахування вимушеного прогулу у стаж роботи залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/