Ухвала суду № 28047967, 13.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6043/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представників позивача -Самиліної М.К., Яковенка Д.А.,

представника відповідача -Безсмертної М.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И В :

ПІІ «Лукойл-Україна»звернулось у суд з позовом до Бориспільської ОДПІ у Київській області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов'язання зі сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з огляду на те, що відповідачем не надано доказів офіційного оприлюднення рішення щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок органом місцевого самоврядування.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Судовою колегією встановлено, що 27 березня 2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з плати за землю за результатами якої складено акт від 27.03.2012 року №7/15-2/30603572.

У зв'язку з виявленням під час перевірки невірного застосування суб'єктом господарювання при визначенні сум орендної плати за землю державної та комунальної власності розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за 2012 рік на 73207,85 грн., у тому числі за січень місяць 2012 року на 6100,65 грн., податковим органом 12.04.2012 року винесено податкове повідомлення -рішення №0002291520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 6100,65 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1525,16 грн.

Обговорюючи правомірність рішення відповідача щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання, судова колегія зважає на таке.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень (ст. 116 ЗК України).

Відповідно до п. 3 ст. 125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Такими документами згідно зі статтею 126 Кодексу є Державний акт на право власності на земельну ділянку та Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України (далі - ПКУ), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі XIII слова "орендна плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" визначаються як "орендна плата".

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПКУ.

Пунктом 288.1 статті 288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПКУ).

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПКУ розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Разом з тим, статтею 271 ПКУ визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПКУ, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПКУ нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII ПКУ - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Отже, нормативна грошова оцінка земель прямо впливає на розмір плати за землю.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України «Про оцінку земель»від 11.12.2003 р. N 1378-IV з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту -Закон N 1378-IV).

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону N 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У той же час, стаття 7 цього Закону закріплює, що суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок.

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону N 1378-IV).

Згідно зі статтею 18 Закону N 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Відповідно до статті 23 Закону N 1378-IV технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У той же час, відповідно до приписів Бюджетного кодексу України платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному цим кодексом для плати за землю.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки землі є рішенням нормативно-правового характеру, а тому відповідно до положень пункту 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР з наступними змінами та доповненнями набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цього рішення у дію.

Аналогічна норма з 01 липня 2012 року з'явилась і у ПКУ, а саме статтю 271 доповнено пунктом 2, яким закріплено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).

З огляду на те, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів офіційного оприлюднення рішень Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про затвердження нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають в оренді у позивача, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність визнання податковим органом грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землі державної та комунальної власності за січень місяць 2012 року.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Повний текст ухвали складений 18 грудня 2012 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.