Постанова № 28046988, 13.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.12 Справа № 5015/3678/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:головуючого-суддіКравчук Н.М.суддівМирутенко О.Л. Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства

«Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району»(надалі

ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району»)

від 17.10.2012р. № 351/10

на рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2012р.

у справі № 5015/3678/12

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА

Страхування»(надалі ПАТ «СК «АХА Страхування»), м. Київ

до відповідача ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району»,

м.Львів

про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 19 715,60грн,

з участю представників :

від позивача: Литвин І.Л. -представник (довіреність від 01.02.2012р. за № ДЮ-0102/12);

від відповідача: не з`явився

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2012р. у справі № 5015/3678/12 (суддя Сухович Ю.О.) задоволено повністю позовні вимоги ПАТ «СК «АХА Страхування»до ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району»про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 19 715,60грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 19 715,60грн. Стягнуто з відповідача на користь ТзОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»1 609,50грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним та необґрунтованим, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, на думку скаржника, сума збитків, встановлена оцінщиком є значно завищена, товарознавчі дослідження по визначенні завданих збитків повинні проводитись не оцінщиком, а акредитованим судовим експертом товарознавцем. Скаржник зазначає, що не був належним чином повідомлений про час та місце проведення оцінки автомобіля «Toyota»д/н ВС4671ВХ. Також скаржник вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки у першому ж судовому засіданні було прийнято оспорюване рішення. Окрім того, вважає, що дані правовідносини регулюються ст..993 ЦК України (суброгація) , а не ст.. 1191 ЦК України (регрес).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2012р. Ухвалою суду від 15.11.2012р. розгляд справи відкладено на 13.12.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2012р. та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним, обгрунтованим та прийнятим з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання 13.12.2012р. не з`явився, проте в попередньому судовому засіданні 15.11.2012р. доводи, наведені в апеляційній скарзі підтримав та наполягав на її задоволенні.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" було перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування") (Страховик) та Барною Володимиром Петровичем (Страхувальник) 27.01.2009р. було укладено договір №31-а/09ЛВ (СХ) добровільного страхування наземного транспорту. Програма «Класік», предметом якого є страхування транспортного засобу марки TOYOTA CAMRY 2008 року випуску, державний реєстраційний номер ВС 4671 ВХ.

У відповідності до умов даного договору страхування, Страховик взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. Страховим випадком є, зокрема, дорожньо-транспортна пригода.

Як видно з матеріалів справи, 31.07.2009р. близько 14 год. 40 хв. по вул. Городоцькій у м.Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки TOYOTA CAMRY, державний реєстраційний номер ВС 4671 ВХ під керуванням Барни Володимира Петровича та транспортного засобу марки "УАЗ" державний реєстраційний номер 2932 ЛВВ під керуванням водія Дутко Михайла Петровича, підтвердженням чого є Довідка органу внутрішніх справ (а.с. 21-22).

Згідно з постановою Залізничного районного суду м. Львова від 04.09.2009р. у справі № 3-2166/09 винним у даній ДТП визнано Дутко Михайла Петровича та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 20).

14.09.2009р. для з'ясування завданих внаслідок ДТП пошкоджень застрахованого автомобіля проведено огляд застрахованого автомобіля, за наслідками якого складено Звіт №252/09 про оцінку автомобіля марки TOYOTA CAMRY державний номер ВС 4671 ВХ, згідно якого вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 19 715,60 грн. (а.с.47-53).

Вартість проведення дослідження застрахованого автомобіля в сумі 19 715,60 грн. оплачено Страховиком згідно рахунку №Д-00010464 від 17.09.2009р. та №Кл-0000206 від 17.09.2009р. (а.с. 30,31), що підтверджується платіжними дорученнями №15766 від 29.09.2009р. та №16040 від 01.10.2009р. (а.с. 35, 36).

На підставі заяви власника застрахованого автомобіля (Барни В.П.) про виплату страхового відшкодування від 04.08.2009р. (а.с. 27-29), Страховиком складено Страховий Акт №31-а/09 ЛВ (СХ)-3 від 24.09.2009р., яким дорожньо-транспортну пригоду, що трапилась із застрахованим автомобілем визнано страховим випадком та встановлено розмір страхового відшкодування в сумі 19 715,60 грн. (а.с. 33-34).

Слід також зазначити, що згідно Довідки ДАІ та Подорожнього листа вантажного автомобіля, транспортний засіб, «УАЗ», державний реєстраційний номер 2932 ЛВВ»з вини якого, як зазначалось вище, сталася дорожньо-транспортна пригода, належить відповідачу - ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району». Окрім того, як вбачається з Довідки № 337/11 від 30.11.2010р., Дутко Михайло Петрович на момент ДТП перебував з відповідачем у трудових відносинах (а.с. 41).

24.12.2011р. в порядку досудового врегулювання спору представник позивача згідно агентського договору № 86-08/1 від 11.04.2008р. -ТзОВ "Агенція по управлінню заборгованістю" звернулося до відповідача з претензійним листом вих. №РС4/31-а/09/1 про сплату 19 715,60 грн. страхового відшкодування (а.с. 15-18), який відповідачем отримано 05.01.2012р., підтвердженням чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 19). Проте, вказаний претензійний лист залишено останнім без відповіді та задоволення.

У заявлених вимогах позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 19 715,60грн.

При прийнятті постанови суд апеляційного інстанції виходить з наступного.

У відповідності до ст. 355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно з приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

У відповідності до ст.. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно п. 22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як зазначалось вище, факт настання 31.07.2009р. у м.Львові на вул. Городоцькій дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля "УАЗ" (державний номерний знак 2932 ЛВВ, власник Львівське комунальне підприємство "Шляхово ремонтне підприємство Залізничного району", яким керував водій Дутко Михайло Петрович) та автомобіля TOYOTA CAMRY (державний номерний знак ВС 4671 ВХ, власник Барна Володимир Петрович) підтверджується Довідкою ДАІ № 36/3735 ск від 05.08.2009р.

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 04.09.2009р. у справі №3-2166/09 встановлено, що ДТП сталася внаслідок вчинення водієм Дутко Михайлом Петровичем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КпАП.

Факт виплати страхового відшкодування в сумі 19 715,60 грн. підтверджується платіжними дорученнями №15766 від 29.09.2009р. та №16040 від 01.10.2009р.

У відповідності до ч.1 ст.1172 Цивільного Кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Власником автомобіля "УАЗ" (державний номерний знак 2932 ЛВВ є Львівське комунальне підприємство "Шляхово ремонтне підприємство Залізничного району", під час ДТП вказаним автомобілем керував водій Дутко Михайло Петрович, що перебував, як зазначалось вище, та як підтверджено матеріалами справи у трудових відносинах з ЛКП "Шляхово ремонтне підприємство Залізничного району.

Беручи до уваги все вищенаведене та виходячи з вищезазначених норм права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ПАТ "Страхова компанія «АХА Страхування", відшкодувавши своєму Страхувальнику -Барні Володимиру Петровичу збитки, завдані його автомобілю внаслідок ДТП, має право регресної вимоги до ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району», так як після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок та правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 715,60грн. страхового відшкодування.

Безпідставними, на думку суду апеляційної інстанції, є твердження скаржника стосовного того, що останній не був належним чином повідомлений про час та місце проведення оцінки автомобіля «Toyota»д/н ВС4671ВХ, та що товарознавчі дослідження по визначенні завданих збитків повинні проводитись не оцінщиком, а акредитованим судовим експертом товарознавцем, з огляду на наступне.

Звіт авто-товарознавчого дослідження № 252/09 від 14.09.2009 року, на підставі якого позивач виплатив Страхувальнику транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер «ВС 4671 ВХ»страхове відшкодування, було виконано ЗАТ УЦПЗ «ЕКСПЕРТ - СЕРВІС», який є суб'єктом оціночної діяльності (Сертифікат № 6843/08 виданий Фондом державного майна України 16 квітня 2008 року), та проведено оцінювачем Анісімовим Віктором Едуардовичем, який має вищу інженерну освіту, кваліфікацію аварійного комісара (Свідоцтво № 1064 від 08.06.2007 року), кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (№ 6087 від 07.06.2008 року) за напрямом «Оцінка об'єктів у матеріальній формі»та за спеціалізацією у межах напряму «Оцінка дорожньо-транспортних засобів», що зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів (Свідоцтво № 6701 від 25.07.2008 року) (дані документи долучено до матеріалів апеляційного провадження).

Копія телеграми № 108003 про виклик заінтересованих осіб на огляд пошкодженого транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер «ВС 4671 ВХ», а саме винної особи -Дутко М.П. знаходиться у матеріалах справи, що є доказом повідомлення про виклик належним чином (а.с. 46).

Також не заслуговують на увагу суду твердження скаржника, що дані правовідносини мають регулюватися (поняттям суброгація) та перебіг строку позовної давності у даних правовідносинах повинен починатися з моменту виникнення страхового випадку, з огляду на наступне.

Згідно із ст.. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.. 257 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

За таких обставин, саме з моменту виконання позивачем свого зобов`язання за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду.

Аналогічною є правова позиція Верховного суду України в постанові від 07.08.2012р. у справі № 12/207 заявою ПАТ «Страхова група «ТАС».

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, скаржниками всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовні заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2012р. у справі № 5015/3678/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.