Постанова № 28046582, 13.12.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2012 року Справа № 5013/1128/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого Прокопенко А.Є. -доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Черниш В.А. представник, довіреність №б/н від 01.08.12;

від відповідача: Голик О.В. директор, наказ №1 від 30.09.09;

від відповідача: Данільченко Ю.В. представник, довіреність №б/н від 21.08.12;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2012р. у справі №5013/1128/12

за позовом: фермерського господарства Зелінського Сергія Борисовича, Кіровоградська область, смт. Компаніївка

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", м. Кіровоград

про стягнення 136 645 грн. 71 коп.

У відповідності із ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувались перерви до 15.11.2012р., 13.12.2012р.

Фермерське господарство Зелінського Сергія Борисовича звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" збитків, понесених внаслідок поставки за фальсифікованими документами неякісного насіння соняшника НК Неома, в сумі 136645 грн. 71 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2012р. у справі №5013/1128/12 (суддя Тимошевська В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" на користь фермерського господарства Зелінського Сергія Борисовича 128 825 грн. 24 коп. збитків, а також судовий збір в сумі 2576 грн. 50 коп. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до перевірки правоохоронними органами обставин, викладених в заяві товариства з обмеженою відповідальністю «Агросила ЛТД»від 25.10.2012р., колегією суддів відхилено, оскільки ст. 79 Господарського процесуального кодексу України не передбачає зупинення провадження у справі за вказаних відповідачем підстав.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерським господарством Зелінського Сергія Борисовича подано позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" збитків, понесених внаслідок поставки за фальсифікованими документами неякісного насіння соняшника НК Неома, в сумі 136645 грн. 71 коп.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на поставку позивачу якісного насіння, підтвердженням чого є сертифікат №UА 24-21-2574 серії СР №152523 від 12.03.2012р. Також відповідач зазначив, що позивачем здійснено посів насіння соняшника після закінчення строку дії сертифікату; на вегетацію соняшника вплинули погодні умови; вина відповідача у заподіяні збитків відсутня (т. 1, а.с. 54-56, 90-92).

При розгляді справи господарським судом встановлено наступне.

09.12.2011р. товариством з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" виставлено позивачеві рахунок-фактуру №143 на оплату насіння соняшника НК Неома в кількості 200 посівних одиниць на суму 338100 грн. (т. 1, а.с. 17).

12.12.2011р. позивачем оплачено вказаний рахунок згідно платіжного доручення №1805 (т. 1, а.с. 16).

26.03.2012р. за накладною №16 відповідачем поставлено, а позивачем отримано зазначений в рахунку-фактурі №143 товар, а саме: насіння соняшника НК Неома в кількості 200 посівних одиниць на суму 338100 грн. (т. 1, а.с.15).

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Господарський кодекс України допускає укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181).

Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу покупця товариство з обмеженою відповідальністю «Агросила ЛТД»надало завірену своєю печаткою копію сертифікату на продане насіння №ІІА24-21-2574, бланк серії СР №152523, виданого 12.03.2012р. Черкаською обласною державною насіннєвою інспекцією на насіння, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Сингента».

У квітні 2012 року фермерським господарством Зелінського С.Б. було здійснено посів придбаного у відповідача насіння соняшника гібриду НК Неома, в тому числі було здійснено посів указаного насіння на полі №6, площею 75,8 га, розташованому на території Первозванівської сільської ради Кіровоградського району.

Густота сходів на зазначеному полі становила 67 тисяч рослин на 1 га.

У травні 2012 року позивачем на полі №6, згідно технологічних вимог, було здійснено обробку посівів соняшника гібриду НК Неома, який є стійким до дії гербіцидів, гербіцидом «Євро-Лайтинг».

Після обробку гербіцидом на площі 40 га загинуло 53 тисячі рослин на 1 га, що становить 79%.

На площі 35,8 га кількість загиблих рослин становила 30 тисяч на 1 га, що становить 45%.

Даний факт підтверджується актом комісії в складі начальника Державної інспекції захисту рослин Кіровоградського району, керуючого та двох агрономів фермерського господарства Зелінського С.Б., землевпорядника Первозванівської сільської ради Кіровоградського району, який погоджено начальником управління агропромислового розвитку Кіровоградського району від 23 травня 2012р. Вказана комісія рекомендувала списати посіви соняшника на площі 40 га, а вказану площу негайно задискувати і пересіяти іншим гібридом соняшника.

Після цього, згідно вищевказаних рекомендацій комісії, посіви соняшника на полі №6 на площі 40 га були списані, вказана площа 24-25 травня 2012р. була задискована і на ній 26-27 травня 2012р. було здійснено посів іншого гібриду сояшника.

Після виявлення пошкодження посівів позивачем 07.06.2012р. було здійснено запит до Черкаської обласної державної насіннєвої інспекції з приводу підтвердження дійсності наданого відповідачем позивачу сертифікату на насіння.

Згідно листа начальника Черкаської обласної державної насіннєвої інспекції від 11.06.2012р. №390/01-19, товариству з обмеженою відповідальністю «Сингента»на насіння соняшника НК Неома Черкаською обласною державною насіннєвою інспекцією видавався Сертифікат на насіння України №24-21-2574 від 18.12.2011р., бланк серії СР №93799.

Крім того позивач звернувся до Кіровоградської районної державної інспекції із заявою про експертне визначення якості насіння, придбаного у відповідача, яка йому відмовила у вказаному через невідповідність номера партії насіння соняшника, вказаного у Свідоцтві на гібридне насіння №17 від 07.06.2012р., виданого товариству з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", маркуванні на мішку з насінням (т. 1, а.с. 25).

Стаття 264 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

За вимогами ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів, остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Основні положення, що регулюють виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських та інших рослин, містяться в Законі України "Про насіння і садивний матеріал".

Відповідно ст. 21 названого Закону всі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості.

При цьому, вказаний Закон, а саме ст. 1, визначає сортові якості як сукупність показників, що характеризують належність насіння до відповідного сорту; а посівні якості - сукупність показників якості насіння, що характеризують його придатність до посіву.

Статтею 18 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" встановлено, що насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх визнання державними органами управління та контролю в насінництві та розсадництві, що підтверджується відповідними документами встановленої форми. Насіння і садивний матеріал вважаються визнаними, якщо вони:

- за сортовою чистотою і посівними якостями відповідають вимогам нормативного документа;

- належать до сорту, який занесено до Реєстру сортів рослин України, або за результатами державного випробовування сорту визнані перспективними, тобто показали значну перевагу щодо урожайності або за іншими цінними ознаками.

Згідно із ст. 21 зазначеного Закону у разі невідповідності якості посіву вимогам нормативних документів, він вилучається із числа насіннєвих, а одержане насіння переводиться в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає, і не може використовуватися на посівні цілі. Проведення сертифікації та видача сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, здійснюються державними насіннєвими інспекціями.

Як підтверджується матеріалами справи, продаж позивачеві насіння соняшника супроводжувався сертифікатом №UА 24-21-2574 серії СР №152523 від 12.03.2012р., виданим Черкаською обласною державною насіннєвою інспекцією (т. 1, а.с.18, 136, 137).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частина 3 ст. 678 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Пунктом 13.4.1. ДСТУ 4138-2002 "Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості" встановлено, що у разі перепродажу насіння посередник (перекупник) виписує нові супровідні документи на якість насіння (під свою відповідальність).

Таким чином, виписавши Свідоцтво на гібридне насіння №17 на основі сертифікату, який фактично не видавався, відповідач тим самим посвідчив якість такого насіння під свою відповідальність.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд правомірно дійшов до висновку про порушення відповідачем зобов'язання з поставки позивачеві насіння соняшника за обумовленими сторонами сортовими і посівними якостями. Сертифікат на насіння соняшника НК Неома за №24-21-2574 від 12.03.2012 р. на бланку серії СР №152523, який був наданий відповідачем при реалізації позивачеві насіння, відповідним компетентним органом не видавався.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки, що настають у разі порушення зобов'язання, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ учасника певних господарських відносин, що проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Таке зменшення наступає незалежно від волевиявлення сторін, а як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Господарський суд, врахувавши встановлені при розгляді справи обставини, обґрунтовано дійшов висновку про заподіяння позивачу збитків внаслідок поставки відповідачем насіння, на яке не підтверджено видачу сертифікату, а отже не підтверджено відповідність сортових і посівних якостей проданого насіння.

Позивачеві заподіяно збитки, що пов'язанні з посівом придбаного у відповідача насіння, включаючи вартість такого насіння, вартість внесених гербіцидів та проведених сільськогосподарських робіт, а також витрати, пов'язані з пересівом на відповідній площі насіння іншого гібриду.

Розрахунок понесених позивачем збитків (т. 1, а.с. 95-99) підтверджується матеріалами справи (т. 1, а.с. 26-47, 124-134, т. 2, а.с. 2-9).

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду, який задовольнив позовні вимоги частково в сумі 128825 грн. 24 коп., визнавши необґрунтованими заявлені до стягнення суми, включені позивачем до складу збитків: розміру заробітної плати в сумі 4254 грн. 88 коп., сплаченого єдиного соціального внеску в сумі 1582 грн. 39 коп., оскільки такі витрати не знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з діями відповідача. Також позивачем не підтверджено належними доказами витрати на амортизацію техніки, що використовувалась для виконання сільськогосподарських робіт, в сумі 1983 грн. 20 коп.

Доводи відповідача про те, що позивачем при посіві насіння не дотримано строку дії сертифікату №UA 24-21-2574 від 12.03.2012р., не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки в судовому засіданні встановлено, що зазначений сертифікат у встановленому порядку насіннєвою інспекцією не видавався і вся наявна в ньому інформація не відповідає дійсності.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про насіння і садивний матеріал»суб'єкт насінництва та розсадництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння та садивного матеріалу, зазначених у відповідних документах, і в разі їх порушення несе відповідальність згідно із законодавством України.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені всі підстави для стягнення з відповідача спричинених позивачу збитків.

Приймаючи до уваги викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2012р. у справі №5013/1128/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий А.Є.Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В. І. Крутовських

Постанова складена 17.12.2012р.