Рішення № 28046539, 12.12.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. Справа № 5019/1701/12

За позовом: публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до: фізичної особи-підприємця Кедич Людмили Василівни

про стягнення 24 330, 38 грн. Суддя Гудзенко Я.О.

Представники сторін:

Від позивача: Дробот І.А. (дов. № 3228-О від 25.09.12 р.)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі-позивач, ПАТ КБ "Приватбанк") звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця Кедич Людмили Василівни (далі-відповідач, ФОП Кедич Л.В.) про стягнення заборгованості в сумі 24 330, 38 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.11.12 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5019/1701/12 розгляд якої призначено на 14.11.12 р.

Ухвалою господарського суду від 14.11.12 р. розгляд справи відкладено на 28.11.12 р. у зв`язку із неявкою представників сторін у судові засідання та необхідністю позивачу виконати вимоги ухвали суду від 05.11.12 р.

Ухвалою від 28.11.12 р. розгляд справи відкладено на 12.12.12 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання відповідача по справі.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позовну заяву, а також доказів погашення заборгованості до суду не подав, про причини неявки суд не повідомляв, поштові повідомлення про вручення поштових відправлень повернулись до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 57-61).

У відповідності з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач знаходиться за адресою: 34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, м-н Будівельників, буд. 3, кімната 169.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд вважає за можливе розглянути спір у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.12.12 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

6 липня 2011 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ФОП Кедич Л.В. було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складаюсь Договір банківського обслуговування б/н від 06.07.2011 року та прийняв на себе зобов"язання виконувати умови договору (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26003054707157 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано Умовами.

Згідно п. 3.18.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Пунктами 3.18.1.3 Умов сторони погодили, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди. Зазначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.

Підписавши угоду клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг".

Згідно п. 3.18.1.16 Умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк або у формі обміну паперовій або електронній інформацією або у будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.18.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебельтового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.18.4.1.2 Умов при необнулюванні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебельтове сальдо підлягало обнулюванню.

Пунктом 3.18.4.1.3 Умов сторони погодили, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебельтове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебельтове сальдо підлягало обнулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Як свідчить виписка по вищевказаному рахунку відповідача, за період з 05.01.2011 р. по 07.05.2012 р., свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кошти, в межах кредитного ліміту - 13 600 грн. (а.с. 50).

Однак, відповідач прийняті зобов'язання за Договором не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених в договорі, не погашав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 27.09.2012 р. складає 24 330, 38 грн., з яких заборгованість за кредитом - 13 600 грн.; за відсотками - 6 890, 67 грн., з комісії - 1 299, 81 грн., з пені - 2 539, 90 грн.(а.с. 49). Матеріали справи містять також претензію, яка була направлена позивачем на адресу відповідача 14.09.2012 року вих. № 05S про повернення кредитних коштів, однак вона була залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 54).

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі-ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на умови Договору строк повернення відсотків за користування кредитними коштами є таким, що настав. Відповідач на день прийняття рішення, доказів щодо повернення кредитних коштів та відсотків за їх користування суду не надав, доводів позивача щодо наявності боргу та його розміру не спростував.

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0, 1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Плата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

За приписами п. 3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь яких зобов'язань з оплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4., 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежа.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки (пені, штрафу).

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем на суму заборгованості за несвоєчасно оплачені відсотки нараховано пеню в розмірі 2 539, 90 грн. Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він є аріфметично вірним, відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, а тому є таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підсумовуючи зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не повернутий та розмір його підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредита в сумі 13 600, 00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 6 890, 67 грн., заборгованості з комісії в сумі 1 299, 81 грн. та заборгованості з пені за несвоєчасного виконання грошового зобов'язання з пені в розмірі 2 539, 90 грн. за договором є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи і відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 609, 50 грн. покладаються на відповідача. Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кедич Людмили Василівни (34400, Рівненська обл., м. Кузнецовськ, м-н Будівельників, 3, кв. 169 код 2686714189) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 6 890 (шість тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 67 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2 539 (дві тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) 90 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 1 299 (одна тисяча двісті дев`яносто дев`ять) грн. 81 коп. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 1 609 (одна тисяча шістсот дев`ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18.12.2012 року.

Суддя Гудзенко Я.О.