Рішення № 28046191, 13.12.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2012 р.Справа № 5013/1535/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила"

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Капустянський граніт"

про стягнення 38 332,99 грн.,

представники сторін:

від позивача - Кравченко Д.М., представник за довіреністю від 04.02.2012;

від відповідача - не брав участі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" (скорочено ТОВ "Промислові мастила") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги стягнути з публічного акціонерного товариства "Капустянський граніт" (скорочено ПАТ "Капустянський граніт") 38332,99 грн. заборгованості за договором поставки №396/08-1 від 18.05.2010, з яких 33916,20 грн. - основний борг за поставлений товар, 3 678,99 грн. - пеня за прострочення платежу, 737,80 грн. - три проценти річних.

Ухвалою про порушення провадження в справі від 19.11.2012 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, сторін зобов'язано надіслати господарському суду витребувані матеріали в термін до 04.12.2012.

Ухвала надіслана на адресу сторін, а саме відповідачу за двома адресами: 1) 25006, Кіровоградська обл., Новоукраїнський район, с. Кам'яний міст; 2) 25011, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 11/32.

ПАТ "Капустянський граніт" належним чином завчасно повідомлене про дату, час та місце розгляду даної справи, що засвідчено повідомленнями № 0010309 5 і № 0010310 9 про вручення поштового відправлення з ухвалою від 19.11.2012, які відповідач отримав 21.11.2012, але відзиву на позовну заяву чи пояснення по суті позову господарському суду не надіслав.

До господарського суду 13.12.2012 надійшло клопотання ПАТ "Капустянський граніт" про відкладення розгляду справи у зв'язку з терміновим відрядженням керівника і його уповноваженого представника та їх неможливістю бути присутніми у судовому засіданні.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між ТОВ "Промислові мастила" (постачальник) та ЗАТ "Капустянський граніт" (покупець) укладено договір поставки № 396/08-1 від 18.05.2010 (далі - договір поставки).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та в повному обсязі оплатити цей товар. Товар - мастильні матеріали, технічні рідини та інша продукція, яка входить в асортиментний портфель компанії. Асортимент, номенклатура, маркування, одиниця виміру та її ціна, за бажанням покупця, зазначаються у специфікації (додаток № 1).

Покупець набуває права власності на товар і несе пов'язані з цим ризики (випадкова втрата, псування) з моменту отримання товару та підпису сторонами товарно-супровідних документів.

Оплата товару покупцем має здійснюватися не пізніше 17 календарних днів з моменту передачі товару покупцеві. Моментом здійснення оплати вважається надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Договір поставки вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін, строк дії договору встановлено до 31.12.2010.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору поставки ТОВ "Промислові мастила" здійснено поставку товару покупцеві, що підтверджується належними доказами:

накладною № 17-2202 від 18.10.2011 на суму 9 425,58 грн., строк сплати по 04.11.2011 та довіреністю № 186 від 18.10.2011, виданої на ім'я Король О.Л.;

видатковою накладною від 20.02.2012 № 3550000220 на суму 6 445,80 грн., строк сплати по 08.03.2012 та довіреністю № 11 від 20.02.2012, виданої на ім'я Король О.Л.;

видатковою накладною від 20.03.2012 № 3550000353 на суму 8 099,10 грн., строк сплати по 06.04.2012 та довіреністю № 22 від 20.03.2012, виданої на ім'я Король О.Л.;

видатковою накладною від 10.04.2012 № 3550000502 на суму 11 370,60 грн., строк сплати по 27.04.2012 та довіреністю № 34 від 10.04.2012, виданої на ім'я Король О.Л.

Загальна вартість поставленого за вказаними накладними товару, отриманого ПАТ "Капустянський граніт", становить 35 341,08 грн. (а.с.11-18).

Відповідно до норм частин 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Укладений сторонами договір за своє правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст.ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 526, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором поставки належним чином, але відповідач допустив порушення встановленого договором строку оплати товару, а також не розрахувався з позивачем за поставлений товар, оскільки оплатив лише частину отриманого товару по накладній № 3550000502 від 10.04.2012 в розмірі 1425,58 грн., що підтверджується випискою банку № 143 від 01.08.2012 (а.с.36).

Виходячи з умови п. 9.1 договору про те, що усі спори, що виникають з цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 59/12 від 20.09.2012 з вимогою протягом семи календарних днів з моменту її отримання сплатити суму заборгованості, яку відповідач отримав 02.10.2012, але залишив без відповіді на претензію та задоволення претензійних вимог (а.с. 19-20).

За розрахунком позивача заборгованість за поставлений товар становить 33 916,20 грн. Однак, за перерахунком господарського суду сума основного боргу відповідача становить 33 915,50 грн., оскільки позивач допустив арифметичну помилку при підрахунку боргу за накладною № 3550000502 від 10.04.2012.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3 678,99 грн. пені за прострочення платежу, 737,80 грн. трьох процентів річних господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з статтями 1, 3 цього Закону розмір пені за прострочення платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Відповідно до п. 7.2 договору поставки у випадку порушення порядку розрахунків, згідно п.4.5 договору, покупець оплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення оплати від суми, оплату від якої прострочено, за кожен день прострочення.

З огляду на те, що відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару перед позивачем не виконано своєчасно, то позивач правомірно вимагає від відповідача сплати пені та річних відсотків.

За розрахунком позивача сума пені обчислена у загальному розмірі 3 678,99 грн. за період з 04.11.2011 по 27.10.2012. Проте, позивач, обчислюючи пеню, не врахував вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Виходячи з зазначеної норми, у даному випадку обчислення пені як штрафної санкції за прострочення платежу припиняється через шість місяців від дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконане відповідачем.

За перерахунком господарського суду, сума пені, обчислена на суму боргу 9425,58 грн. за накладною № 17-2202 від 18.10.2011 за період з 05.11.2011 по 04.05.2011 становить 721,58 грн., на суму боргу 6445,80 грн. за накладною № 3550000220 від 20.02.2012 за період з 09.03.2012 по 08.09.2012 становить 487,31 грн., на суму боргу 8099,10 грн. за накладною № 3550000353 від 20.03.2012 за період з 07.04.2012 по 06.10.2012 становить 607,43 грн., на суму боргу 9945,02 грн. за накладною № 3550000502 від 10.04.2012 за період з 28.04.2012 по 27.10.2012 становить 745,88 грн., а всього - 2562,20 грн. пені, яка підлягає стягненню з відповідача за прострочення платежу.

Отже, вимогу про стягнення пені слід задовольнити частково на суму 2562,20 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 737,80 грн. трьох процентів річних.

За перерахунком господарського суду сума річних за період з 05.11.2011 по 14.11.2012 від суми заборгованості 9425,58 грн. становить 290,61 грн., від суми заборгованості 6445,80 грн. за період з 09.03.2012 по 14.11.2012 становить 132,61 грн., від суми заборгованості 8099,10 грн. за період з 07.04.2012 по 14.11.2012 становить 147,38 грн., від суми заборгованості 9945,72 грн. за період з 28.04.2012 по 14.11.2012 становить 163,84 грн.

Загальна сума трьох процентів річних за вказаний період прострочення платежу складає 734,44 грн., тому вимога про стягнення річних підлягає задоволенню частково на таку суму.

Докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні подав господарському суду довідку від 13.12.2012 про те, що з моменту подання позовної заяви про стягнення заборгованості кошти від ПАТ "Капустянський граніт" в рахунок погашення заборгованості не надходили, позовні вимоги підтримав.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково на суму 33915,50 грн. основного боргу, 2562,20 грн. пені за прострочення платежу, 734,44 грн. трьох процентів річних, у іншій частині позову слід відмовити.

До господарського суду 13.12.2012 надійшло клопотання ПАТ "Капустянський граніт" про відкладення розгляду даної справи, у зв'язку з терміновим відрядженням керівника та його уповноваженого представника та їх неможливістю бути присутніми у судовому засіданні 13.12.2012.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи господарським судом відхиляється, виходячи з наступного.

Відповідачем не подано господарському суду документи, що підтверджували б перебування керівника відповідача чи його представника у відрядженні.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 19.11.2012 зобов'язано сторін подати витребувані судом матеріали в термін до 04.12.2012, а у разі відсутності чи неможливості їх подання - повідомити суду причини з наданням підтверджуючих документів; явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалася. Проте, до вказаної дати, відповідачем витребувані судом матеріали не подано, про причини неподання суду не повідомлено. У відповідача було достатньо часу для надання суду пояснення щодо поданого позову чи інших матеріалів.

Крім того, господарський суд з урахуванням обставин справи не бере до уваги доводи відповідача - юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника з причин, пов'язаних з службовим відрядженням. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Проте відповідачем так і не було надіслано до суду пояснень по суті позову чи інших матеріалів, доказів сплати спірної суми заборгованості.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на судовий збір покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій відповідача, який претензію позивач залишив без відповіді та задоволення, суму основного боргу не сплатив.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Капустянський граніт" (27124, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам'яний міст, ідентифікаційний код 31652348) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 16, ідентифікаційний код 20601546): 33915,50 грн. основного боргу, 2562,20 грн. пені, 734,44 грн. трьох процентів річних, а також витрати на судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 17.12.2012

Суддя О.А. Змеул