Рішення № 28046048, 13.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/4451-2012 13.12.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Бистрицький В'ячеслав Анатолійович

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Кудря Олена Миколаївна

про стягнення 4 552, 54 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Кірсанова К.О., довіреність №311-1-4/38 від 23.12.2011.

від відповідача - Піка М.Є., довіреність №704D/2012 від 15.11.2012.

від третьої особи-1 - не з'явилися;

від третьої особи-2 - не з'явилися.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4 552,54 грн. матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 14.02.2009.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/50/20/32 від 17.11.2008 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, а тому до позивача відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. При цьому, оскільки цивільно-правова відповідальність власника винного в ДТП транспортного засобу була застрахована відповідачем, саме останній є відповідальним за завдану шкоду перед позивачем відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2012 (суддя Дідиченко М.А.) порушено провадження справі № 5011-27/4451-2012, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бистрицького В'ячеслава Анатолійовича та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2012 (суддя Дідиченко М.А.) для визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, внаслідок його пошкодження при ДТП, призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2012 (суддя Дідиченко М.А.) провадження у справі № 5011-27/4451-2012 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Розпорядженням №04-1/724 від 17.07.2012 призначено повторний автоматичний розподіл справи у господарському суді міста Києва, справу № 5011-27/4451-2012 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

27.09.2012 Науково-дослідним інститутом судових експертиз супровідним листом № 7172/12-54 від 07.09.2012 за підписом директора інституту Рувіна О.Г. через відділ діловодства суду були повернуті матеріали справи № 5011-27/4451-2012 разом з висновком судової експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2012 справу № 5011-27/4451-2012 прийнято до провадження, поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, з урахуванням висновку судової експертизи, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що сума матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, внаслідок його пошкодження при ДТП, повинна бути зменшена на суму втрат товарної вартості, суму ПДВ та суму франшизи.

У судових засіданнях 29.10.2012, 01.11.2012, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Кудрю Олену Миколаївну та відкладено розгляд справи на 13.12.2012.

В судовому засіданні 13.12.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 13.12.2012 представник відповідача проти позовних вимог заперечив з огляду на викладені у відзиві обставини.

Третя особа-1 в судове засідання не з'являлася, причини неявки суду не повідомляла, хоча про час і місце судових засідань повідомлялася належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Третя особа-2 в судове засідання не з'явилася, втім 06.12.2012 через відділ діловодства суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, при цьому зазначила, що надати додаткових пояснень чи документації не має змоги, оскільки автомобіль нею було продано, документів не збереглося.

Згідно із п.3.9.2 вказаної постанови №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що треті особи-1, 2 в процесі розгляду справи так і не скористалися правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення за наявними матеріалами і неявка третіх осіб-1, 2 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 13.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», як страховиком, та Кудрею Оленою Миколаївною, як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/50/20/32 (надалі -договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобом «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, рік випуску 2007 (додаток № 2 до договору), вигодонабувачем є ВАТ «Кредитпромбанк».

Згідно із додатком № 2 до договору, до страхових випадків відноситься ДТП.

Строк дії зазначеного договору з 22.11.2008 по 21.11.2014.

14.02.2009 о 09 год. 20 хв. в місті Слов'янську на пров. Аеродромний сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Opel Astra»та автомобіля «ЗАЗ», а саме: Бистрицький В.А. керуючи автомобілем «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер АН 3365 ЕС, від двору будинку № 4 рухався заднім ходом не переконавшись, що це буде безпечним та скоїв зіткнення з автомобілем «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, під керуванням Кудрі А.В. в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Бистрицьким В'ячеславом Анатолійовичем п. 10.9 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ та постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27.02.2009, якою встановлено порушення Бистрицьким В.А. п. 10.9 Правил дорожнього руху України, визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Як зазначає позивач, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ становить 4 658,61 грн. та визначена на підставі протоколу огляду транспортного засобу № 31/09/9747, складеного Яценком К.П., та ремонтної калькуляції №498.

16.02.2009 власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивачем 14.04.2009 був складений та підписаний страховий акт № 31/09/9747, згідно з яким пошкодження автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком, визначено розмір страхового відшкодування в сумі 4552,54 грн.

На підставі складеного акту № 31/09/9747 ПАТ «СК «Універсальна» (позивач), виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/50/20/32 від 17.11.2008, сплатило своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 4552,54 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 589 від 27.04.2009.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «Універсальна»(позивача) перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер АН 3365 ЕС, яким спричинено ДТП, що потягло нанесення механічних пошкоджень автомобілю «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, належить Мітюшину Є.М.

Цивільно-правова відповідальність Мітюшина Євгена Миколайовича, як власника автомобіля «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер АН 3365 ЕС, застрахована ПАТ «УСК «Гарант Авто» (відповідач) згідно із полісом № ВВ/4346817 від 11.11.2008, зі строком дії з 12.11.2008 по 11.11.2009.

Договір обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/4346817 від 11.11.2008, віднесено до 1 типу (п. 15.1 Закону), а тому страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, поширюється на будь-яку особу, яка експлуатує його на законних підставах.

Як встановлено судом, автомобілем «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер АН 3365 ЕС, який відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застраховано в ПАТ «УСК «Гарант Авто», керував водій Бистрицький В.А., вина якого у скоєнні ДТП підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, водій Бистрицький В.А. є відповідальним за шкоду, завдану при ДТП.

Водночас, як встановлено судом, оскільки на Бистрицького В.А. поширювалася дія Договору обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/4346817), як особи, яка на законних підставах експлуатувала транспортний засіб, яким спричинено дорожньо-транспортну пригоду, оскільки зворотного суду не доведено, тому відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та вказаного договору відповідальність за завдану ним при ДТП шкоду несе ПАТ «УСК «Гарант Авто»(відповідач).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № ВВ/4346817) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25500,00 грн., франшиза -510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З метою повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2012 (суддя Дідиченко М.А.) для визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, внаслідок його пошкодження при ДТП, призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно із висновком судової автотоварознавчої експертизи № 7172/12-54 від 07.09.2012, складеним судовим експертом Ніколаєвим Б.К., вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ, внаслідок його пошкодження при ДТП складає 7376,65 грн., з яких: 4023,74 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу) + 3352,91 грн. (втрата товарної вартості).

Згідно із ч. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягає тільки шкода, яка є об'єктивним наслідком протиправної поведінки. Отже, стягнення шкоди за межами фактичних збитків не відповідає загальним підставам відповідальності за завдану майнову шкоду.

Системне тлумачення вищезазначених положень законодавства дає підстави дійти висновку, що страхова компанія, яка виплатила страхове відшкодування, в порядку регресу може вимагати стягнення з особи, відповідальної за заподіяний збиток, лише суму в межах прямого збитку, який згідно із висновком судової експертизи становить 4023,74 грн. При цьому, втрата товарної вартості виходить за межі поняття прямого збитку, а тому відповідальною за шкоду особою відшкодуванню не підлягає.

Водночас, суд враховує доводи відповідача щодо зменшення вартості відновлювального ремонту на суму ПДВ в розмірі 670,62 грн., оскільки відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пп. 3.2.3 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який був чинний на момент здійснення виплати страхового відшкодування), операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта), оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи зазначене, у разі якщо придбання послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта чи суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини, інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості і виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Як вбачається з додатку № 1 до висновку судової експертизи № 7172/12-54 від 07.09.2012 (ремонт-калькуляція) у вартість витрат, пов'язаних з ремонтом автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер АН 5151 СМ включено ПДВ в сумі 670,62 грн.

Втім, як зазначено вище, відповідно до пп. 3.2.3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(який був чинний на момент здійснення виплати страхового відшкодування) надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяється.

Згідно з пп. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VІ, також не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Дана правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду України при розгляді цивільних справ, що виникають з договорів страхування (лист ВСУ від 19.07.2011) та роз'яснення аналогічного змісту було надано в листах Державної податкової адміністрації України N 10143/5/16-1516 від 21.08.2009, № 7536/10/31-606 від 20.07.2011 та N 2573/К/15-3414-26 від 18.01.2012.

Відтак, визначена у додатку № 1 до висновку № 7172/12-54 від 07.09.2012 (ремонт-калькуляція) сума ПДВ, яка включена в суму вартості відновлювального ремонту, не підлягає стягненню з відповідача, оскільки матеріали справи не містять доказів, що ці кошти за проведення ремонтних робіт були сплачені організації, яка є платником податку на додану вартість чи запчастини придбані у організації, яка є платником податку на додану вартість, тому визначений у висновку судової експертизи розмір виплаченого страхового відшкодування є перевищенням розміру прямого збитку, який завдано страхувальнику.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, за виключенням включеної до відшкодування суми ПДВ, визначені полісом № ВВ/4346817 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 2843,12 грн. (7376,65 (матеріальний збиток згідно висновку судової експертизи) -3352,91 грн. (втрата товарної вартості) -670,62 грн. (ПДВ) -510,00 грн. (франшиза) = 2843,12 грн.).

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з висновку судової експертизи.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відтак, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 48а, ідентифікаційний код 20113829) суму страхового відшкодування у розмірі 2843 (дві тисячі вісімсот сорок три) грн. 12 коп., 1005 (одна тисяча п'ять) грн. 16 коп. судового збору та 1791 (одна тисяча сімсот дев'яносто одна) грн. 63 коп. витрат за проведення судової експертизи, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2012.

Суддя Т.В.Васильченко