Рішення № 28045834, 05.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.12 р. Справа № 5006/29/91/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «С.В.С.-2006», м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція», м.Курахове, Донецька область

про: зобов'язання виплатити по Договору №031234 від 03.03.2012 року у розмірі 31 513,72грн., пеню у сумі 802,18грн.

за участю:

від позивача: Макієнко О.Г. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «С.В.С.-2006», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція», м.Курахове, Донецька область (далі - Відповідач) про зобов'язання виплатити по Договору №031234 від 03.03.2012 року у розмірі 31 513,72грн., пеню у сумі 802,18грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №031234 від 03.03.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «С.В.С.-2006», договору купівлі-продажу №031234 від 03.03.2012р., листа №26/06-1 від 26.06.2012р., акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2013р. складає 31 513,72грн., листа від 06.07.2012р. №60, специфікацій до договору, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, податкових накладних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 20, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 611, 614, 621 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 32 Господарського процесуального кодексу України.

30.10.2012р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «С.В.С.-2006», листа від 26.06.2012р. №26/06-1 та довідку за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «С.В.С.-2006», яка свідчить про відсутність інших правовідносин між сторонами крім договору №031234 від 03.03.2012р.

Представник Позивача у судове засідання 05.12.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85612, м.Курахове, Промислова зона, 69

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «С.В.С.-2006» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №031234, відповідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього грошову суму встановлену даним Договором.

У розділі 7 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- Покупець здійснює з Продавцем розрахунок за продукцію протягом 2-х банківських днів з моменту (дати) підписання Додатку (специфікації) до даного Договору у порядку та строках поставки Товару до даного Договору шляхом перерахування 100% вартості Товару на поточний рахунок Продавця (п.7.1 Договору);

У пункті 8.1 договору Сторони встановили, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012р.

Згідно п.10.2 договору у випадку прострочення оплати продукції в порушення умов п.7.1 даного договору Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості переданого покупцю Товару за кожен день прострочення та не звільняється від виконання зобов'язань внатурі.

11 березня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору в якому визначили асортимент, кількість, суму яка склала 54 300,40грн., умови оплати - 100% передплата та строк поставки.

11 квітня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №2 до договору в якому визначили асортимент, кількість, суму яка склала 276 057,68грн., умови оплати - 100% передплата та строк поставки.

08 травня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №3 до договору вякому визначили асортимент, кількість, суму яка склала 200 331,36грн., умови оплати - 100% передплата та строк поставки.

26 червня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №4 до договору в якому визначили асортимент, кількість, суму яка склала 19 170,00грн., умови оплати - відстрочення платежу 7 банківських днів з моменту відвантаження та строк поставки.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку за специфікацією №1 від 11.03.2012р. на суму 54 300,40грн., що підтверджується видатковою накладною №84 від 11.03.2012р.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку за специфікацією №2 від 11.04.2012р. на суму 276 057,68грн., що підтверджується видатковою накладною №157 від 12.04.2012р., №155 від 11.04.2012р.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку за специфікацією №3 від 08.05.2012р. на суму 200 331,36грн., що підтверджується видатковою накладною №174 від 08.05.2012р., №181 від 15.05.2012р.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку за специфікацією №4 від 26.06.2012р. на суму 19 170,00грн., що підтверджується видатковою накладною №234 від 26.06.2012р.

Відтак Позивачем було здійснено поставку на загальну суму 549 859,44грн. Відповідачем товар отриманий на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

За твердженням Позивача, Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у розмірі 518 345,72грн., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 31 513,72грн. за видатковою накладною №181 від 15.05.2012р., №234 від 26.06.2012р.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №031234 від 03.03.2012р. Позивачем за специфікацією №4 від 26.06.2012р. було здійснено поставку на суму 19 170,00грн., що підтверджується видатковою накладною №234 від 26.06.2012р., проте Відповідачем не здійснено оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість за видатковою накладною №234 від 26.06.2012р. у сумі 19 170,00грн

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Також судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №031234 від 03.03.2012р. Позивачем було здійснено поставку за специфікацією №3 від 08.05.2012р. на суму 131 193,72грн., що підтверджується видатковою накладною №181 від 15.05.2012р. Строк оплати відповідно до специфікації - 100% передплата, Відповідачем не була здійснена передплата за поставлений товар, здійснено лише часткову оплату за товар поставлений відповідно до накладної №181 від 15.05.2012р. у сумі 118 844,00грн.

Оскільки, сторони своїми конклюдентними діями змінили умови Договору в частині строків проведення розрахунків, строк виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар визначається за приписами ст. 530 Цивільного кодексу України.

Листом №26/06-1 від 26.06.2012р. Відповідач гарантував здійснити оплату за поставлений товар у сумі 31 513,72грн. до 04.07.2012р.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 31 513,72грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 31 513,72грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.10.2 договору у випадку прострочення оплати продукції в порушення умов п.7.1 даного договору Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості переданого покупцю Товару за кожен день прострочення та не звільняється від виконання зобов'язань внатурі. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що Позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості. Так, Позивач визначає початок нарахування пені за накладною №234 від 26.06.2012р. з 28.06.2012р., що є невірним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку за специфікацією №4 від 26.06.2012р. на суму 19 170,00грн., що підтверджується видатковою накладною №234 від 26.06.2012р. Строк оплати за вказаною специфікацією - відстрочення платежу 7 банківських днів з моменту відвантаження. Отже відвантаження відбулось 26.06.2012р., про що свідчить видаткова накладна, відтак 26.06.2012р.+7 банківських днів. Відтак у Позивача виникло саме 07.07.2012 року право на стягнення оплати за поставлений товар.

Здійснивши самостійно розрахунок пені з 07.07.2012р. (момент виникнення заборгованості, встановлений судом) по 03.09.2012р. (кінцева дата нарахування, визначена Позивачем позовній заяві) суд дійшов висновку про задоволення пені у сумі заявленій Позивачем 386,02грн., оскільки судом при розрахунку отримано більшу суму ніж заявлена Позивачем до стягнення.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що Позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості. Так, Позивач визначає початок нарахування пені за накладною №181 від 15.05.2012р. з 12.05.2012р., що є невірним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку за специфікацією №3 від 08.05.2012р. на суму 131 193,72грн., що підтверджується видатковою накладною №181 від 15.05.2012р.

Листом №26/06-1 від 26.06.2012р. Відповідач гарантував здійснити оплату за поставлений товар у сумі 31 513,72грн. до 04.07.2012р. Отже у Позивача виникло саме 04.07.2012 року право на стягнення оплати за поставлений товар.

Здійснивши самостійно розрахунок пені з 04.07.2012р. (момент виникнення заборгованості, встановлений судом) по 03.09.2012р. (кінцева дата нарахування, визначена Позивачем у позовній заяві.) суд дійшов висновку про задоволення пені у сумі 313,80грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «С.В.С.-2006», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція», м.Курахове, Донецька область про зобов'язання виплатити по Договору №031234 від 03.03.2012 року у розмірі 31 513,72грн., пеню у сумі 802,18грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція» (85612, м.Курахове, Промислова зона №69, ЄДРПОУ 35560696, р/р 26007036100258 в ПАТ «Піреус Банк МКБ», м.Київ, МФО 300658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «С.В.С.-2006» (83080, м.Донецьк, вул.Шелгунова, 24, ЄДРПОУ 34583597, р/р 26004962489458 ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість у розмірі 31 513,72грн., пеню у розмірі 699,82грн., судовий збір у сумі 1604,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 05.12.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.12р.