Рішення № 28045811, 14.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.12р. Справа № 15/5005/9550/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське", м. Новомосковськ

про стягнення заборгованості за договором поставки товару в сумі 30 886,42 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" (далі - відповідач), про стягнення заборгованості за договором поставки товару в сумі 30 886, грн. 42 коп.

Сума заборгованості складається із заборгованості за поставлений товар - 26 186 грн. 02 коп., пені в розмірі 0,5 % від несплаченої в строк суми за кожен день прострочки платежу - 3 011 грн. 39 коп., пені в розмірі 20 % річних, згідно ст.536 Цивільного Кодексу України за весь час такої прострочки - 330 грн. 02 коп., 3 % річних за прострочку виконання грошового зобов'язання - 49 грн. 68 коп., штрафу за ухилення від сплати поставленого товару - 1 309грн. 31 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки товару № 0604-10 від 06.04.10р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 07.11.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 22.11.12р.

Ухвалою господарського суду від 22.11.12р. відкладено розгляд справи на 11.12.12р.

11.12.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про зменшення розміру позовних вимог, оскільки сума основного боргу відповідачем була погашена в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за час прострочки оплати товару в розмірі 3 011 грн. 39 коп., 20 % річних за несвоєчасну оплату поставленого товару в розмірі 330 грн. 02 коп., 3% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання в розмірі 49 грн. 68 коп., штраф за ухилення від сплати поставленого товару в розмірі 1 309 грн. 31 коп. Крім того, повноважний представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи: докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи; копії довіреностей на отримання цінностей; Акт звірки; заяву про зменшення розміру позовних вимог з доказами сплати суми основного боргу.

В свою чергу, повноважний представник відповідача відзив на позов не надав, але у судовому засіданні зазначив про те, що сума основного боргу погашена в повному обсязі. Крім того, повноважний представник відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи: Акт звірки взаєморозрахунків та докази погашення суми основного боргу.

11.12.12р. в судовому засіданні оголошено перерву до 14.12.12р.

14.12.12р. в судове засідання повноважні представники сторін не з'явилися. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджує протокол судового засідання від 11.12.12р.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.12.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.10р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №0604-10 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його в строк і на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кількість, асортимент та ціна кожної конкретної партії товару, який складає предмет даного Договору, вказуються у заявках - специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. Вищевказана кількість, асортимент та ціна кожної партії товару відображається у накладних на товар, які також є невід'ємною частиною Договору.

Як зазначено у п. 4.2. Договору, товар, зазначений в заявці - специфікації, повинен бути поставлений відповідачу протягом трьох днів з моменту її узгодження та підписання сторонами.

В п. 5.1. Договору зазначено про те, що відповідач оплачує поставлений позивачем товар по вартості, передбаченої в узгодженій сторонами заявці - специфікації на дану партію товару, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний провести розрахунок за поставлений товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару. Моментом поставки товару є день підписання сторонами накладної.

Згідно п. 6.2. Договору, розрахунок за поставлений товар проводиться в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

У разі несплати або часткової несплати відповідачем поставленого товару, позивач в праві не проводити наступні поставки товару, до повно розрахунку відповідачем за раніше поставлений товар (п.6.3. Договору).

Як вказано в п. 7.2. Договору, перехід права власності на товар наступає в момент передачі товару відповідачу.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань (п. 9.1. Договору).

Згідно з умовами п. 10.2. Договору, відповідач несе наступну відповідальність:

- за несвоєчасну сплату поставленого товару сплачує пеню у розмірі 0,5 % від несплаченої в строк суми за кожен день прострочки платежу, а також 20 % річних, згідно ст.536 Цивільного Кодексу України за весь час такої прострочки.

Так, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 36 186 грн. 02 коп., з них на суму 24 124 грн. 02 коп., згідно видаткової накладної № Д0709024 від 07.09.12р. (а.с.10) та на суму 12 062 грн. 00 коп., згідно видаткової накладної № Д1509031 від 15.09.12р. (а.с.11).

Але, як зазначає позивач, станом на 30.09.12р. (тобто на п'ятнадцятий календарний день з моменту останньої поставки) відповідач розрахувався за отриманий товар лише частково, а саме на суму 10 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 26 186 грн. 02 коп.

На підставі п. 10.2. Договору, позивачем за несвоєчасну сплату поставленого товару була нарахована для сплати відповідачу пеня в розмірі 0,5 % від несплаченої в строк суми за кожен день прострочки платежу за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. у розмірі 3011 грн. 39 коп., а також 20% річних за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. у розмірі 330 грн. 02 коп.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3% річних за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. у розмірі 49 грн. 68 коп.

Крім того, відповідно до п. 57 Положення про поставку товарів народного використання, позивачем був нарахований до сплати відповідачу штраф у розмірі 5 % суми, яка не сплачена, а саме у розмірі 1 309, грн. 31 коп.

Але, 11.12.12р. позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог, оскільки сума основного боргу відповідачем була погашена в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за час прострочки оплати товару в розмірі 3 011грн. 39 коп., 20 % річних за несвоєчасну оплату поставленого товару в розмірі 330 грн. 02 коп., 3% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання в розмірі 49 грн. 68 коп., штраф за ухилення від сплати поставленого товару в розмірі 1 309 грн. 31 коп.

В свою чергу, відповідач надав суду лише докази погашення суми основного боргу в повному обсязі.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 10.2. Договору передбачено, що відповідач несе наступну відповідальність:

- за несвоєчасну сплату поставленого товару сплачує пеню у розмірі 0,5 % від несплаченої в строк суми за кожен день прострочки платежу, а також 20 % річних, згідно ст.536 Цивільного Кодексу України за весь час такої прострочки.

На підставі п. 10.2. Договору, позивачем за несвоєчасну сплату поставленого товару були нараховані для сплати відповідачу:

- пеня в розмірі 0,5 % від несплаченої в строк суми за кожен день прострочки платежу, а саме за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. у розмірі 3011 грн. 39 коп.;

- 20 % річних, згідно ст.536 Цивільного Кодексу України, за весь час такої прострочки, а саме за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. у розмірі 330 грн. 02 коп.

За наведених обставин, господарський суд прийшов до висновку, що розрахунок пені проведено невірно, оскільки згідно вимог чинного законодавства України розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства України, пеня за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. складає 246 грн. 84 коп.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 246 грн. 84 коп.

Розрахунок 20 % річних проведений позивачем судом також перевірений та визнаний таким, що зроблений вірно, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20% річних за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. у розмірі 330 грн. 02 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних, за період з 30.09.12р. по 22.10.12р., у розмірі 49 грн. 68 коп. задоволенню не підлягають, оскільки згідно з приписами статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 % суми, яка не сплачена, відповідно до п. 57 Положення про поставку товарів народного використання, у розмірі 1 309 грн. 31 коп. задоволенню також не підлягають, оскільки даний штраф не передбачений умовами Договору і в Договорі немає посилання на зазначені позивачем Положення.

Викладене є підставою для задоволення позову частково: стягненню підлягає пеня за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. у розмірі 246 грн. 84 коп. та 20 % річних за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. у розмірі 330 грн. 02 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" (51206, м. Новомосковськ, вул. Микити Головка, буд. 7; п/р 26008060006823 в КБ "ПриватБанк" м.Новомосковськ, МФО 306931, ЄДРПОУ 00377489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОВІРА" (юридична адреса: 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, буд. 45, к. 28; поштова адреса: 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артельна, буд.12; п/р 26009113774001 в ДРУ "ПриватБанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 30011928 ) пеню за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. у розмірі 246 грн. 84 коп. (двісті сорок шість грн. 84 коп.), 20 % річних за період з 30.09.12р. по 22.10.12р. у розмірі 330 грн. 02 коп. (триста тридцять грн. 02 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 197 грн. 53 коп. (сто дев'яносто сім грн. 53 коп.).

В решті позовних вимог -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 17.12.12р.