Рішення № 28045780, 28.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.12 р. Справа № 5006/29/103/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція», м.Курахове, Донецька область

про: стягнення 1 246 345,23грн.

за участю:

від позивача: Нощенко Л.Г. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція», м.Курахове, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення пені за несвоєчасну поставку та недопоставку товару у сумі 1 246 345,23грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки (купівлі-продажу) №15/563 від 13.04.2012р., щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки (купівлі-продажу) №15/563 від 13.04.2012р., специфікації №1 від 13.04.2012р. до договору, видаткових накладних, акту приймання матеріалів, платіжних доручень, претензії 17/1356-4758, правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 551 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54, 57, 64, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

12.11.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», рахунку-фактури №СФ-0000018 від 26.04.2012р. на суму 1 247 712,00грн., листа від 09.11.2012р. №17/1650-5668, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано з боку Позивача, платіжних доручень, податкових накладних.

Представник Позивача у судове засідання 28.11.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85612, м.Курахове, Промислова зона, 69.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) було укладено договір поставки (купівлі-продажу) №15/563, відповідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, встановлених даним договором, Постачальник передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує товар (продукцію), загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна ціна, виробник якого зазначені у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно п.2.2 договору приблизна сума договору на момент укладення складає 2 000 000,00грн. без ПДВ, ПДВ 400 000,00грн., усього з ПДВ - 2 400 000,00грн. Загальна сума договору є розміром, який складається з сум усіх специфікацій, оформлених до даного договору.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо умов поставки та транспортування:

- строки та умови поставки товару зазначаються у специфікаціях (п.5.1 Договору);

- датою поставки товару вважається дата його вручення Покупцем з додатком пакету документів, узгоджених у пункті 6.1 договору. Факт передачі товару та документів оформлюється актом приймання - передачі. У випадку не підписання сторонами даного акту Постачальник вважається таким, який не виконав свої зобов'язання поставки продукції, а Покупець має право не оплачувати поставлену Постачальником продукцію до дати підписання акту приймання-передачі. При цьому санкції за прострочення оплати продукції, встановлені даним Договором, у даний період Покупцю не застосовуються (п.5.2 Договору);

У пункті 9.3 договору встановлено, що умови оплати вказуються у специфікаціях.

За прострочення поставки або недопоставку продукції Постачальник оплачує Покупцю пеню у розмірі 1% вартості, непоставленої у строк продукції за кожен день прострочення поставки продукції (п.10.1 Договору). У випадку прострочення поставки товару більш ніж на 10 календарних днів понад строку, встановлених у договорі, Постачальник оплачує Покупцю пеню у розмірі 3% вартості, непоставленої у строк продукції за кожен день прострочення поставки продукції. Також, Покупець вправі відмовитись від подальшого приймання та оплати товару (продукції), а також вимагати повернення раніше оплачених за товар (продукцію) сум, які Постачальник зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення Покупця, яке вважається отриманим Постачальником протягом трьох робочих днів з моменту його відправлення Покупцем за адресою, зазначеною у даному Договорі. У випадку прострочення повернення грошових коштів Постачальник оплачує Покупцю за кожен день прострочення повернення пені у розмірі 0,5% від суми, яка підлягає поверненню (п.10.2 Договору).

Згідно п.13.2 договору строк дії договору до 31.12.2014р.

13 квітня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору де сторони визначили асортимент, кількість, сума якої склала 1 247 712,00грн., умови оплати: 3% передплата; 90% передплата по факту готовності до відвантаження; 7% оплата по факту поставки протягом 10 банківських днів; та визначили умови поставки - протягом 30 календарних днів з моменту здійснення 3% передплати відповідно п.2 даної специфікації.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено 3% передплати у сумі 37 431,36грн., що підтверджується платіжним дорученням №113 від 25.04.2012р.

Відтак відповідно здійсненої Позивачем передплати, 26.05.2012р. почалось прострочення поставки товару.

Також Позивачем було здійснено оплату за даним договором 18 травня 2012 року у розмірі 330 000,00грн., 24 травня 2012 року у сумі 441 880,40грн., що підтверджується платіжними дорученнями №214, №264.

Відповідачем було здійснено поставку на загальну суму 992 314,20грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-0000011 від 04.05.2012р. на суму 110 257,20грн., №РН-000013 від 16.05.2012р. на суму 110 257,20грн., №РН-000015 від 16.05.2012р. на суму 110 257,20грн., №РН-000020 від 28.05.2012р. на суму 110 257,20грн., №РН-000021 від 28.05.2012р. на суму 110 257,20грн., №РН-000022 від 28.05.2012р. на суму 110 257,20грн., №РН-000030 від 20.06.2012р. на суму 110 257,20грн., №РН-000031 від 20.06.2012р. на суму 110 257,20грн., №РН-000032 від 20.06.2012р. на суму 110 257,20грн.

Відтак, Відповідачем незважаючи на настання строків поставки, було здійснено поставку з пропуском встановленого строку поставки товару, а також недопоставлено товар на суму 255 397,20грн.

У зв'язку з несвоєчасною поставкою та недопоставкою товару, Позивачем було нараховано пеню за несвоєчасну поставку товару.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 12.09.2012р. №17/1356-4758 з вимогою здійснити оплату пені.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань з поставки товару Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №15/563 Відповідачем не була здійснена поставка у строки передбачені специфікацією.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання).

Згідно п.10.1 договору за прострочення поставки або недопоставку продукції Постачальник оплачує Покупцю пеню у розмірі 1% вартості, непоставленої у строк продукції за кожен день прострочення поставки продукції. Відповідно п.10.2 договору у випадку прострочення поставки товару більш ніж на 10 календарних днів понад строку, встановлених у договорі, Постачальник оплачує Покупцю пеню у розмірі 3% вартості, непоставленої у строк продукції за кожен день прострочення поставки продукції. Також, Покупець вправі відмовитись від подальшого приймання та оплати товару (продукції), а також вимагати повернення раніше оплачених за товар (продукцію) сум, які Постачальник зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення Покупця, яке вважається отриманим Постачальником протягом трьох робочих днів з моменту його відправлення Покупцем за адресою, зазначеною у даному Договорі. У випадку прострочення повернення грошових коштів Постачальник оплачує Покупцю за кожен день прострочення повернення пені у розмірі 0,5% від суми, яка підлягає поверненню.

Відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, а тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання не суперечить матеріальному праву України.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по поставці товару є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми пені, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у сумі 1 246 345,23грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція», м.Курахове, Донецька область про стягнення 1 246 345,23грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Конструкція» (85612, м.Курахове, Промислова зона, 69, ЄДРПОУ 35560696) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) пеню у сумі 1 246 345,23грн., судовий збір у розмірі 24 926,90грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28.11.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.12р.