Рішення № 28045731, 04.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.12 р. Справа № 5006/8/145/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Бокової Ю.В., при помічнику судді Несвіт О.О.

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка

до відповідача: Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в

Донецькій обл.

про стягнення заборгованості в сумі 5712,17 грн., пені в сумі 1875,26 грн., 3 % річних в сумі 426,77 грн., інфляційних в сумі 93,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Позняр С.В. - за довір. від 03.04.2012 № 59-12 «Д»

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК До?нецькобленерго", звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій обл. про стягнення заборгованості в сумі 5712,17 грн., пені в сумі 1875,26 грн., 3 % річних в сумі 426,77 грн., інфляційних в сумі 93,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 12/295 від 14.05.2003 р. з додатками до нього, рахунки за активну електроенергію № 12/295 за період лютий 2010 р. - серпень 2012 р., акти прийняття-передавання товарної продукції за період лютий 2010 р. - серпень 2012 р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України та п. 5.1. Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

14.05.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (Постачальник) та Управлінням Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій обл. (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії

№ 12/295, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити електричну енергію споживачу, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» № 514 - VI від 17.09.2008 р. та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2003 р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.5. Договору).

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1.1. постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно п. 2.2.2 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії відповідно до додатків «Порядок розрахунків за електроенергію» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». В свою чергу, згідно п. 3.1.1. постачальник електричної енергії має право вимагати від споживача виконання умов цього Договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" до Договору.

Пунктом 9 Додатка 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» передбачено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 10 операційних днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Факт надання послуг з електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема двосторонніми актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за спірний період (за лютий 2010 р. - серпень 2012 р.) та рахунками за спожиту активну електроенергію за спірний період з підписом і печаткою відповідача на них, на загальну суму 101797,53 грн.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії виконав частково, а саме на суму 96085,36 грн., про що свідчать додані позивачем до матеріалів справи копії банківських виписок про оплату заборгованості за спожиту електричну енергію, яка була сплачена до подачі позову до суду.

Посилаючись на ненал?ежне виконання відповідачем? своїх зобов'язань щодо сплат?и вартості активної електрое?нергії в лютому 2010 р. - серпні 2012 р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з У?правління Державної автомоб?ільної інспекції ГУМВС Украї?ни в Донецькій обл. заборгован?ість за активну електроенерг?ію в сумі 5712,17 грн., 3% річних в сумі 426,77 грн., інфляційні втрати в сумі 93,84 грн., пеню в сумі 1875,26 грн.

В ході розгляду спо?ру судом з'ясовано, що відпові?дач після подачі позову до суд?у сплатив суму основного борг?у за активну електроенергію в сумі 5712,17 грн. на користь позивача, що підтверджується матеріалами справи, а саме банківськими виписками від 31.11.2012 р.

Таким чином, предмет спору в частині вимог про стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 5712,17 грн. відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 426,77 грн. за період з 01.04.2010 р. по 31.08.2012 р. та інфляційні нарахування в сумі 93,84 грн. за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2012 р.

Судом встановлено, що за умовами Договору Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій обл. зобов'язане протягом 10 днів з дня отримання рахунку здійснити остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію.

Розрахунок 3% річних перевірено судом. Сума 3% річних нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, арифметично вірно, тому в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 426,77 грн.

Розрахунок інфляційних втрат перевірено судом. Сума інфляційних втрат нарахована позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства, тому в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 93,84 грн.

Відповідно до ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків за електроенергію", споживач сплачує постачальнику електричної енергії неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1875,26 грн. за період з 06.11.2011 р. по 31.08.2012 р.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, арифметично вірно, тому вимоги щодо стягнення пені в сумі 1875,26 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 530, 549, 610, 625, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N 28, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публі?чного акц?іонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій обл. про стягнення заборгованості в сумі 5712,17 грн., пені в сумі 1875,26 грн., 3 % річних в сумі 426,77 грн., інфляційних в сумі 93,84 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій обл. (83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10, ЄДРПОУ 23312222) на корис?ть Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11) 3% річних в сумі 426,77 грн., інфляційні в сумі 93,84 грн., пеню в сумі 1875,26 грн., судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Провадження по справі щодо стяг?нення заборговано?сті за активну електроенергію в сумі 5712,17 грн. припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 10.12.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.