ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.12.12 р. Справа № 5006/44/84/2012
Господарський суд Донецької області у складі
головуючого судді Кучерявої О.О.,
при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Колбіко», м. Макіївка, Донецька область
до товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м. Димитрів, Донецька область
про стягнення заборгованості в розмірі 21 052, 11 грн., з яких сума основного боргу 20 602, 85 грн., пеня у розмірі 449, 26 грн.,
за участю представників:
від позивача: Суязова Д.Ю., за довір. від 17.09.2012 р.,
від відповідача: не з'явився,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Колбіко» звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія» про стягнення заборгованості в розмірі 21 052, 11 грн., з яких сума основного боргу 20 602, 85 грн., пеня у розмірі 449, 26 грн.
Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 525, 526, 530, 549, 551, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 22 жовтня 2010 року №22/10-2010. Зазначив, що відповідачем не повністю сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується накладними. З урахуванням часткової сплати, сума заборгованості становить 20 602, 85 грн.
Відповідно до пункту 7.1 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 449, 26 грн.
Загальна сума заборгованості становить 21 052, 11 грн.
18 жовтня 2012 року через канцелярію господарського суду Донецької області представником позивача надана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Через канцелярію суду надав додаткові документи та письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але до суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою, про незнаходження за зазначеною адресою. Поштове відправлення надсилалось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 85327, Донецька область, м. Димитров, мкн. Світлий, 2. Заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень на позов не надійшло.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,
ВСТАНОВИВ:
22 жовтня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Колбіко» (Постачальник) укладений договір постачання товару № 22/10-2010 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується поставляти товар відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість (пункт 1.1 договору).
Умовами договору сторони визначили предмет, умови і термін постачання, умови приймання та повернення товару, права та обов'язки сторін, ціну товару та порядок розрахунків, відповідальність сторін та строк дії договору.
Згідно із пунктом 1.2 вищезазначеного договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Відповідно до пункту 2.1 договору Постачальник зобов'язується прийняти від Покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, вказаною в замовленні своїми транспортними засобами та за свій рахунок. Строк поставки товару встановлюється у Замовленні Покупця.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що ціна товару встановлюється виключно на підставі погодженої сторонами Специфікації (додаток №2). Документи, які містять ціну, що не відповідає погодженій Специфікації, не приймаються Покупцем, а Постачальник вважається таким, що зазначені в замовленні Покупця.
Представник позивача через канцелярію суду надав письмові пояснення (а.с.49), в яких зазначено наступне.
Стосовно замовлень на постачання товару пояснює, що з метою зручності, швидкості прийняття та обробки, замовлення приймалися безпосередньо представником (торговим менеджером) ТОВ фірма «Кобліко» в усній формі в магазині ТОВ «Імперія» від представника ТОВ «Імперія» і в присутності представника відповідача заносилися в кишеньковий персональний комп'ютер (КПК) та відправлялися на ТОВ фірма «Колбіко» для обробки і формування замовлення для постачання товару.
Відносно Специфікації пояснив, що задля швидкості обробки і формування замовлення Специфікація в одному примірнику підписувалася ТОВ фірма «Колбіко» та ТОВ «Імперія» та надавалися на ТОВ «Імперія». Другий примірник Специфікації, що на ТОВ фірми «Колбіко» формується та зберігається в електронному вигляді, оскільки замовлення надходять в електронному вигляді.
На підставі вищевикладеного, представником позивача були надані роздруковані Специфікації до договору (а.с.92-95, 96-99).
Відповідно до пункту 6.1 договору, загальну суму договору складає сума товару, отриманого по всім товарним накладним.
Ціна на товар визначається на підставі погодженій сторонами специфікації (прас-листів) та може бути змінена винятково по попередньому узгодженню з Покупцем не менш ніж за 10 робочих днів до зміни. Нова Специфікація (прас-листи) набирає чинності з дня її підписання обома сторонами, при цьому попередня втрачає силу виключно в частині, що суперечить новій Специфікації. У випадку, якщо супровідні документи на товар, товарні накладна або рахунки Постачальника містять вказівку на ціну товарів, що вище ціни, зазначеної в погодженій сторонами специфікації, то діє ціна, зазначена в погодженій специфікації (пункт 6.3 договору).
На виконання умов договору позивачем постачався товар, який отриманий відповідачем, що підтверджується накладними № 250747 від 25 липня 2012 року на суму 3 339, 10 грн., №260779 від 26 липня 2012 року на суму 2081, 92 грн., №2607145 від 26 липня 2012 року на суму 277, 76 грн., №270758 від 27 липня 2012 року на суму 1079, 63 грн., №280749 від 28 липня 2012 року на суму 799, 14 грн., №300770 від 30 липня 2012 року на суму 1083 грн., №3007174 від 30 липня 2012 року на суму 99,84 грн., №3107113 від 31 липня 2012 року на суму 1449,85 грн., №10859 від 01 серпня 2012 року на суму 1556,41грн., №20864 від 02 серпня 2012 року на суму 1526,32 грн., №208145 від 02 серпня 2012 року на суму 115,66 грн., №30844 від 03 серпня 2012 року на суму 784,39 грн., №40865 від 04 серпня 2012 року на суму 1789, 36 грн., №60846 від 06 серпня 2012 року на суму 1098,32, №70880 від 07 серпня 2012 року на суму 1217,25 грн., №80839 від 08 серпня 2012 року на суму 1037, 66 грн., №808134 від 08 серпня 2012 року на суму 65, 73 грн., №90851 від 09 серпня 2012 року на суму 1314,77 грн., №908146 від 09 серпня 2012 року на суму 110,57 грн., №100849 від 10 серпня 2012 року на суму 1507, 16 грн., №130888 від 13 серпня 2012 року на суму 784, 60 грн. на загальну суму 23118, 44 грн.
Зазначені накладні підписані та скріплені печатками підприємств без зауважень.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, в даному випадку, накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Пунктом 6.4 договору встановлено, що Покупець перераховує кожні 20 (двадцять) банківських днів на рахунок Постачальника грошові кошти за реалізований товар.
Відповідно до протоколу розбіжностей до договору від 22 жовтня 2010 року, пункт 6.4 викладений в наступній редакції: «Покупець перераховує кожні 7 календарних днів на рахунок Постачальника грошові кошти за отриманий товар» (а.с.11-14).
Також, представником позивача були надані накладні щодо часткового повернення товару, а саме: №100004721 від 12 липня 2012 року на суму 185, 04 грн., №200004427 від 12 липня 2012 року на суму 75, 47 грн., №100004748 від 17 липня 2012 року на суму 59, 10 грн., №100004748 від 26 липня 2012 року на суму 54, 92 грн., №100004793 від 31 липня 2012 року на суму 139, 27 грн. на загальну суму 513, 80 грн. (а.с.100,101,102,103,104).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково сплачена вартість товару на суму 2000 грн., що підтверджується банківською випискою від 07 серпня 2012 року (а.с.105).
З урахуванням повернення товару та часткової сплати відповідачем, сума заборгованості становить 20 604, 64 грн.
Таким чином, відповідач своїх договірних зобов'язань перед позивачем щодо оплати за товар не виконав, чим порушив умови договору.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за серпень 2012 року на суму 20 602, 85 грн. (а.с.16).
Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без заперечень.
Також, позивачем була складена претензія на суму 20 602, 85 грн. від 03 вересня 2012 року вих.№36/01-01 (а.с.84), але доказів надсилання вищевказаної претензії відповідачу до матеріалів справи не надано, але зважаючи на те, що відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, останньому було відомо про наявність заборгованості в розмірі 20 602, 85 грн.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає його невірним, оскільки позивачем були допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір заборгованості більший ніж заявлений позивачем, але суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 20 602, 85 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 449, 26 грн. необхідно зазначити наступне.
Відповідно до пункту 7.1 договору за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із розрахунком пені, наданого через канцелярію суду 04 грудня 2012 року представником позивача та долученого до матеріалів справи (а.с.90-91), сума пені складає 450, 31 грн.
Однак, позивач в позовних вимогах просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язань пеню в розмірі 449, 26 грн., заяв про збільшення розміру пені до суду не надходило.
Перевіривши арифметичний розрахунок пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «розрахунок пені, річних та відсотків по вкладах», сума пені складає 449, 26 грн., а саме, за періоди з 01 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 3 339, 10 грн. - 75, 27 грн., з 02 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 2081, 92 грн. - 46, 08 грн., з 02 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 277,76 грн. - 6,15 грн., з 03 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1 079, 63 грн. - 23, 45 грн., з 04 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 799,14 грн. - 17,03 грн., з 06 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1083 грн. - 22,19 грн., з 06 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 99,84 грн. - 2,05 грн., з 07 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1449,85 грн. - 29,12 грн., з 08 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1556,41 грн. - 30,62 грн., з 09 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1526,32 грн. - 29,40 грн., з 09 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 115, 66 грн. - 2,23 грн., з 10 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 784, 39 грн. - 14,79 грн., з 11 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1789,36 грн. - 33 грн., з 13 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1098,32 грн. - 19,36 грн., з 14 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1217,25 грн. - 20,95 грн., з 15 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1037,66 грн. - 17,44 грн., з 15 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 65,73 грн. - 1,10 грн., з 16 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1314,77 грн. - 21,55 грн., з 16 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 110,57 грн. - 1,81 грн., з 17 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 1507,16 грн. - 24,09 грн., з 20 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року на суму заборгованості 784,60 грн. - 11,58 грн.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення пені у сумі 449, 26 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується заяви позивача про забезпечення позову, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами
майнового характеру є достатньо обґрунтоване, підтверджене доказами припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або
погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Підпунктом 3 пункту 2 частини другої статті 4 Закону передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову, проте позивачем, при подачі заяви про забезпечення позову не сплачено судовий збір.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012 р. N 01-06/704/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" Господарським процесуальним кодексом України не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі. Відтак господарський суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Про такий розподіл може бути зазначено в рішенні (постанові) господарського суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Дослідивши обставини справи та документи, надані в обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача. На думку суду, відмова в забезпеченні позову не спричинить неможливості захисту прав позивача та не ускладнить відновлення його прав без вжиття таких заходів.
На підставі вищевикладеного, заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Колбіко» до товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія» про стягнення заборгованості в розмірі 21 052, 11 грн., з яких сума основного боргу 20 602, 85 грн., пеня у розмірі 449, 26 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія» (85327, Донецька область, м. Димитров, м-н Світлий, 2, р/р 26007301625553 у філії відділення ПІБ м. Красноармійськ, МФО 334497, код ЄДРПОУ 30952756) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Колбіко» (86116, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лебедєва, 78, р/р 26005301748162 «Макіївське» безбалансове відділення на балансі філії «Головного управління ПАТ Промінвестбанк у Дон. обл.», МФО 334635, код ЄДРПОУ 24658276) заборгованість в розмірі 20 602 (двадцять тисяч шістсот дві) грн., 85 коп., пеню у розмірі 449 (чотириста сорок дев'ять) грн., 26 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія» (85327, Донецька область, м. Димитров, м-н Світлий, 2, р/р 26007301625553 у філії відділення ПІБ м. Красноармійськ, МФО 334497, код ЄДРПОУ 30952756) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Колбіко» (86116, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лебедєва, 78, р/р 26005301748162 «Макіївське» безбалансове відділення на балансі філії «Головного управління ПАТ Промінвестбанк у Дон. обл.», МФО 334635, код ЄДРПОУ 24658276) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Колбіко» (86116, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лебедєва, 78, р/р 26005301748162 «Макіївське» без балансове відділення на балансі філії «Головного управління ПАТ Промінвестбанк у Дон. обл.», МФО 334635, код ЄДРПОУ 24658276) на користь Державного бюджету судовий збір за подачу заяви про забезпечення позовних вимог у розмірі 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
У судовому засіданні 06 грудня 2012 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11 грудня 2012 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Кучерява О.О.
Судове рішення № 28045704, Господарський суд Донецької області було прийнято 06.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5006/44/84/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: