Рішення № 28045698, 18.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.12р. Справа № 27/5005/9605/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Україна»(м. Дніпропетровськ)

до Придніпровської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Білан О.В.

Представники:

від позивача -Воробей Г.М., дов. № 170 від 01.10.12р.

від відповідача -Щербина О.М., дов. № 01-4-9/175 від 12.10.12р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Україна»звернулось з позовом до Придніпровської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про стягнення заборгованості у розмірі 7882грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на ремонт та технічне обслуговування автомобілів № 391-ТО від 07.04.2010 щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 6660,60грн., пеня - 1121,40грн.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на відсутність акту виконаних робіт, що є підставою для здійснення розрахунків. Підпис особи, що отримувала автомобіль, на заказ-наряді не скріплений печаткою.

В судовому засіданні 11.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

07.04.2010 між ТОВ «Автоцентр-Україна»(Виконавець) та Придніпровською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (Замовник) було укладено договір на ремонт та технічне обслуговування автомобілів № 391 ТО.

Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по обслуговуванню та ремонту автомобілів замовника, згідно доданого до даного договору переліку (додаток № 1), із зазначенням в ньому номерів, типів та моделей технічних засобів замовника, який є невід'ємною частиною даного договору, на станціях технічного обслуговування автомобілів (СТОА) виконавця (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що виконання зобов'язань виконавцем може включати в себе:

- технічне обслуговування та проведення ремонтних робот автомобілів замовника, у відповідності з вимогами заводів -виробників за правилами проведення ремонту автомобілів;

- надання, за вимогою замовника, переліку робіт та розцінок на запасні частини по плановому регламентному обслуговуванню автомобілів замовника;

- неухильне дотримання виконавцем наданих замовнику розцінок на запасні частини та роботи по плановому регламентному технічному обслуговуванню автомобілів замовника.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору вартість робіт по ремонту автомобілів визначається, виходячи з нормативної трудомісткість тих чи інших робіт у відповідності з каталогами заводу-виробника та вартості одиниці трудомісткості, визначеної виконавцем на час виконання робіт. Вартість запасних частин та витратних матеріалів визначається діючими на час ремонту прайс-листами виконавця.

Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконаний ремонт, включаючи запасні частини та видаткові матеріали, не пізніше п'яти днів від дати закінчення ремонту (п. 4.3 договору).

Суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6162,92грн., заборгованості з урахуванням індексу інфляції -480,73грн., пені -560,83грн. з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначалось вище, між сторонами укладений договір на ремонт та технічне обслуговування автомобілів № 391 ТО від 07.04.2010.

Відповідно до умов вказаного договору позивачем були виконані роботи з ремонту та технічного обслуговування автомобілів на суму 6162,92грн. (заказ-наряд № Н000053781, відкритий 19.10.2010, закритий 20.10.2010).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що оплата вартості послуг по ремонту автомобілів (включаючи вартість запасних частин та видаткових матеріалів) здійснюється замовником протягом п'яти робочих днів з моменту здійснення ремонту та підтвердження такого ремонту або технічного обслуговування актом виконаних робіт.

Однак, відповідачем не виконані належним чином умови договору та не була сплачена вартість виконаних робіт в повному обсязі. Сума основного боргу становить 6162,92грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 ЦК України.

Відповідно до п. 5.4 договору за прострочку платежів замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки з дня передбаченого п. 3.3. Сплата пені не звільняє від виконання зобов'язань по даному договору та проведення кінцевих розрахунків.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням наведеного, належний до стягнення розмір пені за період з 28.10.2010 по 27.04.2011 складає 560,83грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з листопада 2010 року по вересень 2012 року складає 480,73грн.

В ході вирішення спору відповідачем не виконані вимоги ч. 1 ст. 33 ГПК України та не спростовано твердження позивача про те, що відповідні послуги були надані. Зміна керівника організації не є підставою для висновку про відсутність зобов'язань з оплати наданих послуг.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 6162,92грн., заборгованості з урахуванням індексу інфляції -480,73грн., пені -560,83грн.

Суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 560,57грн. та заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 16,95грн. з огляду на наступне.

Розрахунок пені здійснено позивачем без урахування наведених положень ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Також, позивачем при визначенні суми інфляційних втрат помилково застосовувався індекс інфляції до сум заборгованості з вже нарахованими інфляційними збитками.

З огляду на розмір задоволених позовних вимог та мінімальний розмір судового збору, встановлений Законом України «Про судовий збір», витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 49 ГПК України в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Придніпровської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (49124, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопаркова, буд. 4, код ЄДРПОУ 20293257) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Україна»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 22, код ЄДРПОУ 306966054) 6162,92грн. -основного боргу, 480,73грн. -заборгованості з урахування індексу інфляції, 560,83грн. -пені, 1609,50грн. -витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Придніпровської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Україна» пені в сумі 560,57грн. та заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 16,95грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.О. Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України -17.12.2012