Постанова № 28044651, 10.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 р. справа №2а-12169/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Нестеренко І.О.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янська дистанція електропостачання" до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янська дистанція електропостачання", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області №324 від 11.05.2012 року, №325 від 11.05.2012, №326 від 11.05.2012 року, № 327 від 11.05.2012 року, №328 від 11.05.2012 року, №329 від 11.05.2012 року, №330 від 11.05.2012 року, №331 від 11.05.2012 року, №332 від 11.05.2012 року, №333 від 11.05.2012 року, №334 від 11.05.2012 року.

Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заперечення проти задоволення адміністративного позову та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янська дистанція електропостачання", є відокремленим підрозділом державного підприємства "Південна залізниця" та зареєстроване в управління Пенсійного фонду у Куп'янському районі Харківської області як платник єдиного внеску з 11.02.1991 року, про що свідчить повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску, видане 14.06.2012 року.

Управлінням Пенсійного фонду України в Куп'янському районі прийняті рішення від 11.05.2012 року за №№351-365 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у томі числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відносно Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янська дистанція електропостачання".

Вказаним рішенням на підставі пункту 2 частини 9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янська дистанція електропостачання" накладено штраф у розмірі 10 % своєчасно несплачених сум. Одночасно на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нарахована пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів і розрахована за кожний день простроченого платежу.

Як вбачається з рішень Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області від 11.05.2012 року №324-334 зазначені штрафи і пені нараховані за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальинками або територіальними органами за вказані періоди

Представник відповідача не зміг відповісти в судовому засіданні, що заважало працівникам управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області на протязі багатьох років встановити факт несвоєчасності сплати страхових внесків позивачем, та як само були розраховані вказані в рішеннях суми штрафів та пені.

Необхідно зазначити, що механізм та підстави сплати страхових внесків встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в ст. 5 якого визначено, що Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 6 частиною 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, законодавець встановлює для страхувальників обов'язок щодо своєчасної сплати страхових внесків до територіальних органів Пенсійного фонду.

Оскаржувані позивачем рішення, як спосіб реалізації владних управлінських функцій, прийняті Управління Пенсійного фонду України на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте зазначену норма виключена Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 01.01.2011 року (розділ 8 "Прикінцеві та Перехідні положення").

Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідачем на момент застосування фінансових санкцій та пені, застосована неіснуюча норма Закону, що доводить безпідставність прийняття спірного рішення відповідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що згідно позиції Конституційного Суду України, наведеній у п. 2 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) № 1-7/99 від 09.02.99 р., викладеної стосовно дії загально-правового принципу норми права у часі, за якою, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Як зазначено в абз. 1 даного Рішення, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Виходячи з аналізу норми, покладеної в основу застосування санкцій, вона діяла з 01.01.2004 року до 01.01.2011 року, саме цей проміжок часу норма визначала склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Як зазначено в абз. 4 вказаного Рішення, відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. На момент прийняття спірного рішення норм, які встановлюють відповідальність за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, не існувало.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності, викладених в п. 1 ч. 1 ст. 9 КАС України.

Таким чином, у відповідача були відсутні можливості застосування норм права, які втратили чинність відповідно абз.6 п.7 розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якими за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережені повноваження застосування фінансових санкцій, якими вони були наділенні до набрання чинності даного Закону. Збережені функції застосування санкцій слід розуміти виключно тих, які існують на момент їх застосування, а не тих, які існували раніше. Тобто відповідачем безпідставно право на застосування санкцій (компетенція) прирівняне до підстав відповідальності.

Відповідно ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно абз. 5 та абз. 6 п. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011 року, передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року застав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Суд звертає увагу на те, що поняття застосування штрафних санкцій з їх стягненням розрізняється, оскільки право на стягнення вже визначеного боргу, в т.ч. по штрафним санкціям, у відповідача існує, але на застосування штрафних санкцій та пені за період, на який не розповсюджується положення абз. 5 та абз. 6 п. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у відповідача відсутнє.

Відповідно до Інструкції "про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.02.2003 року (далі Інструкція), нараховані за відповідний базовий період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього базового періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць (п.п.5.1.4 Інструкції).

На виконання вищезазначених нормативних актів позивач своєчасно перерахував пенсійні страхові внески.

Документами, що підтверджують погашення позивачем зобов'язань, є копії платіжних доручень з відміткою установи банку.

Така інформація, згідно вищезазначеної Інструкції, заноситься до особових рахунків платників не пізніше наступного робочого дня з моменту одержання документів, що підтверджують погашення зобов'язань.

Для забезпечення контролю за неправильністю рознесення до особових рахунків, позивач щомісяця надавав розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті у визначений базовий період, на яких мається підпис працівника органу пенсійного фонду і дата здійснення камеральної перевірки (копії приєднані до матеріалів справи).

Відповідно до вищевикладеного, згідно довідки перевірки від 15.03.2012 року №14 за період 2002-2012 років порушень щодо виконання зобов'язань не виявлено (копія довідки перевірки приєднана до матеріалів справи).

Крім того, щороку між позивачем та відповідачем проводились акти звірок взаємних розрахунків, якими також підтверджується, що зобов'язання щодо перерахунку обов'язкових платежів позивачем виконані (копії приєднані до матеріалів справи).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх доказів, не довів правомірності прийнятих ним рішень, щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до органів Пенсійного фонду України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведені норми, суд дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті рішень від 11.05.2012 року за №324-334 року застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до органів Пенсійного фонду України, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

В зв'язку з вищевикладеним, дії відповідача не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янська дистанція електропостачання" до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про скасування рішень - задовольнити.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області №324, №325, №326, №327, №328, №329, №330, №331, №332, №333, №334 від 11.05.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янська дистанція електропостачання" (63706, Харківська обл., вул. Постишева 2, смт. Куп'янськ-Вузловий, вул. Постишева, 2, р/р2600609357601 в Харківській філії АБ "Експрес-банку" МФО 350716, код ЄДРПОУ 01073805) судовий збір у розмірі 107.30 грн. (сто сім гривень тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 14 грудня 2012 року.

Суддя Котеньов О.Г.