Рішення № 2804320, 13.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.09 р. Справа № 10/68

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Бабалік І.В. – довіреність;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою Служби автомобільних доріг у Донецькій області м. Донецьк

до відповідача: дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” – „Донецький облавтодор” м. Донецьк,

про стягнення 2 119,50грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернулась Служба автомобільних доріг у Донецькій області м. Донецьк з позовом до відповідача, відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” дочірнє підприємство „Донецький облавтодор” м. Донецьк, про стягнення в рахунок відшкодування шкоди в розмірі 2 119,50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаються на рішення Артемівського районного суду Донецької області від 25.04.2007р., платіжне доручення №057 від 05.02.2008р., Положення про Службу автомобільних доріг в Донецькій області, договір №2-134 від 01.06.2005р., положення ст. 228 Господарського кодексу України та ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем у зв’язку з надходженням довідки з управління статистики 17.06.2008 р. надано уточнення щодо найменування відповідача – дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” – „Донецький облавтодор” м. Донецьк (далі – Автодор).

Уточнення прийнято судом.

Відповідач у відзиві та у судових засіданнях позов не визнав, проти його задоволення заперечував, посилаючись при цьому на те, що позивачем не вказано який саме пункт договору №2-134 від 01.06.2005р. порушено.

В останнє судове засідання представник відповідача не з’явився, про час і місце слухання справи був належним чином повідомлений, поважної причини нез’явлення до суду не сповістив.

Справа надійшла до суду 14.05.2008 р. За клопотанням сторін термін розгляду справи неодноразово було продовжено.

На підставі положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір по справі № 10/67 має бути вирішений в строк до 14.01.2009 р.

Враховуючи викладене, на підставі положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за відсутності відповідача, рішення прийнято за наявними в ній матеріалами.

В судових засіданнях досліджувались матеріали цивільної справи №2-35/07 Артемівського районного суду Донецької області за позовом гр. Костюкова О. І. до Артемівського автодору про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Розглянув матеріали справи, додатково надані сторонами докази, заслухав пояснення позивача та відповідача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Рішенням Артемівського районного суду Донецької області від 25.04.2007р., що вступило у законну силу з 05.09.2007р., частково задоволено вимоги гр. Костюкова О. І. до Служби автомобільних доріг у Донецькій області та стягнено матеріальну шкоду в сумі 1560грн., моральну шкоду в сумі 500грн. та судові витрати в сумі 59,50грн., а всього – 2 119,50грн.

Вказаним встановлено наступні факти.

04.09.2005р. гр. Костюков О. І. рухався на своєму автомобілі Mercedes-Benz E270CD держномер 10472 АО з в напрямку м. Харкова приблизно о 04год. 00хв., на автодорозі Красноармійськ-Артемівськ-Михайлівка, в районі 96км, внаслідок аварійного стану дорожнього покриття потрапив у вибоїни і ями асфальтного покриття, в результаті чого автомобіль отримав пошкодження заднього лівого колеса. Ділянка автодороги Красноармійськ-Артемівськ-Михайлівка на 96км, на який сталась вказана подія, знаходиться у власності та на утриманні Донецького об’єднання „Облавтодор” – правонаступником якого стала Служба автомобільних доріг у Донецькій області (далі – Служба ).

Відповідно до Положення про Службу, затвердженого наказом Голови Державної служби автомобільних доріг України 17.12.2004р. №904, метою діяльності Служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, створення умов для безпечного руху на них. Предметом діяльності Служби, зокрема, є підготовка та організація виконання державних програм з питань забезпечення надійного і безпечного руху автомобільними дорогами загального користування на регіональному рівні та здійсненні функцій замовника з усього комплексу дорожніх робіт.

З метою покладених на неї функцій, між Службою (позивач по справі) та Автодором (відповідач по справі) було укладено договір №2-134 від 01.06.2005р. на виконання робіт з поточного ремонту автомобільних доріг місцевого значення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору №2-134 від 01.06.2005р., рішення суду по справі №2-35/07, на підставі якого ним сплачена гр.Костюкову О. І. сума у розмірі 2 119,50грн.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про дорожній рух” від 30.06.1993р., до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні події сталися з причини незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за вирішенням судових органів; проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше.

Згідно п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198 „Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони”, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані, зокрема, постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 01.06.2005р. між сторонами був укладений договір №2-134 згідно з яким замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) зобов’язується виконати визначені Замовником види і обсяги робіт з поточного ремонту автомобільних доріг місцевого значення у відповідності до діючих норм і стандартів.

Відповідно до п. 9.1 Договір діє до 31.12.2005р.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Дослідивши договір, з якого виникли права та обов’язки сторін, суд прийшов до висновку, що за своєю правовою природою та змістом це договір підряду, правовідносини за яким регулюються положеннями статей 837-891 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 3.2 Договору, виконання робі з поточного ремонту автомобільних доріг здійснюється підрядником після одержання ним в термін до 1-го числа наступного календарного місяця, щомісячно Завдання від замовника із зазначенням адреси, виду, обсягів і вартості робіт згідно кошторису.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на відсутність від позивача Завдання на проведення обслуговування дільниці дороги, на який трапилась пригода.

З вказаним запереченням відповідача суд не погоджується оскільки, як убачається з пункту 6.1.1 Договору сторони встановили, що підрядник (відповідач) несе відповідальність за своєчасне надання пропозиції щодо включення Замовником в Завдання необхідних для виконання робіт.

Рішенням суду по цивільній справі №2-35/07 встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі підрядних робіт за вересень 2005р. за договором №2-134 від 01.06.2005р., укладеному між Службою і ДП „Донецький облавтодор”, на виконання поточного ремонту автодоріг місцевого значення були виконані наступні види робіт і витрат на автодорозі Красноармійськ-Артемівськ-Михайлівка: обрубування країв покриття при ямковому ремонті відбійним молотком під рухом, буксирування бітумного казана до місця виробництва робіт, ямковий ремонт асфальтобетонного покриття при площі ремонту 1кв.м. в одному місці без розламування старого покриття із застосуванням асфальтобетону з ущільнення катками. Були виконано 17,86кв.м. виду ямкового ремонту асфальтобетонного покриття.

Як вбачається з протоколу про адміністративні правопорушення, який було складено 30.09.2005р. Дзюбою І. В. відносно головного інженера філії Артемівського автодору Лактіонова В. В. утримував автомобільну дорогу в неналежному стані при значній ямковості, внаслідок чого автомобіль „Мерседес” під керуванням Котюкова О. І. отримав пошкодження. Постановою по справі про адміністративне правопорушення відносно Лактіонова, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 68грн. Постанова набула законної сили.

ДАЇ Артемівського району РВ УМВС України у Донецькій області від 05.09.2005р. за фактом виявлення недоліків в організації безпеки дорожнього руху на даній автодорозі було направлено припис для виконання заходів, вказаних у розпорядження на адресу Автодору.

Відповідно до положень п. 1.4.1 Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України П-Г.1-218-113-97 (далі –Правила), затверджених наказом Голови Української державної корпорації "Укравтодор" від 26 вересня 1997 р. N 190, завдання поточного ремонту доріг та інших дорожніх робіт полягає у підтриманні їх транспортно-експлуатаційних якостей шляхом усунення незначних пошкоджень, що виникли в процесі експлуатації, а також у постійному догляді за дорогою, шляховими спорудами та смугою відводу, утриманні їх у чистоті і порядку, виявленні перешкод дорожнього руху та забезпечення їх усунення.

Пунктом 1.4.4 Правил передбачено ліквідація вибоїн, усунення осідань, напливів, зсувів та інших деформацій і руйнувань, відновлення шорсткості поверхні вдосконалених покриттів на невеликих площах, залив тріщин на асфальтобетонному покритті, ремонт і заповнення швів у цементобетонних покриттях.

Згідно положень п. 4.1.3 Правил покриття проїзної частини не повинно мати просідань, вибоїв, напливів або деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів, з дозволеною Правилами дорожнього руху України швидкістю. Стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися постійно.

Пунктом 4.1.4 Правил встановлено граничні розміри окремих просідань, вибоїн, які для доріг І-ІІІ категорії не повинні перевищувати глибини 4см і 6см для інших категорій.

Рішенням суду по справі №2-35/07 встановлено, що 04.09.2005р. підставою пригоди, яка трапилась з гр. Костюковим О. І. є незадовільний стан дорожнього покриття – вибоїни і ямковість, при цьому, згідно зі схемою до протоколу, посередині вказаної дороги є дві ями: одна яма на відстані 2 метри 10 см від узбіччя дороги, завдовжки 180см, шириною 120см; на відстані 20м від першої ями посередині дороги розташована друга яма на відстані 2 мети 60см від узбіччя дороги, завдовжки 3 метри 20см, шириною 2 метри 30см.

Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Положеннями статей 173, 174 Господарського кодексу України, встановлено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характері на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Підставами виникнення господарських зобов’язань є зокрема господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі , які йому не суперечать.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання–відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, водночас обов’язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків, причинний зв’язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді накладання на нього обов’язку з відшкодування збитків.

Судом встановлено, що між сторонами існував договір № 2-134, за яким відповідач прийняв на себе зобов’язання з поточного ремонту автомобільних доріг місцевого значення, а також своєчасне розроблення та надання пропозицій для виконання цих робіт, які в подальшому позивач включав у замовлення.

Матеріалами цієї справи, а також за обставинами встановленими у рішенні Артемівського районного суду та ухвалі Апеляційного суду Донецької області по цивільній справі №2/35-07 встановлено, що підставою пригоди, яка сталась 04.09.2005р. стало неналежне утримання автодороги Красноармійськ-Артемівськ-Михайлівка в районі 96км.

Відповідач не надав суду будь-яких документів, які б підтвердили його належне виконання за договором № 2-134. Рішенням Добропільського місьрайсуду та ухвалою Апеляційного суду Донецької області по цивільній справі № 2/35-07 питання щодо належного виконання умов договору № 2-134 взагалі не розглядалось.

Відповідно до положень ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані.

Статтею 228 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третьої особи у порядку регресу.

Як убачається з платіжного доручення №057 від 05.02.2008р. позивач сплатив на користь гр. Костюкова О. І. за рішенням суду № 2/35-07 суму у розмірі 2 119,50грн.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З огляду на зазначене, враховуючи визнання відповідачем позову, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” керуючись статтями 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги Служби автомобільних доріг у Донецькій області м. Донецьк до відповідача, дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” – „Донецький облавтодор” м. Донецьк, про стягнення в рахунок відшкодування шкоди в розмірі 2 119,50грн.

2. Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” – „Донецький облавтодор” (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6-а, ЄДРПОУ 32001618) на користь Служби автомобільних доріг у Донецькій області (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6-а, ЄДРПОУ 25946285) 2 119,50грн.

3. Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” – „Донецький облавтодор” (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6-а, ЄДРПОУ 32001618) на користь Служби автомобільних доріг у Донецькій області (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6-а, ЄДРПОУ 25946285) витрати по сплаті державного вита в сумі 102грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в сумі 118грн.

Суддя

Надруковано 3 прим.:

прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1прим. – у справу.