Постанова № 2804124, 14.01.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.09

Справа №АС10/205-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді – Моїсеєнко В.М.

секретаря судового засідання – Данілова Т.А.

розглянувши справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Північ постач», м.Суми

До відповідача: Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2007 року № 0001002305/0/54598

за участю представників сторін:

від позивача Долгальова Л.В.

від відповідача не з’явився

Суть спору: позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 20.08.2007р.№000102305/0/54598 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 151072,00грн та застосування фінансових санкцій в сумі 75536,00 грн ., які були застосовані відповідачем на підставі акту № 5381/235/33078917/83 від 13.08.07р. “Про результати виїзної перевірки ТОВ “Торговий дім “Північпостач”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р.

Заявою від 12.05.2008р. позивач змінив та уточнив свої позовні вимоги, просить суд визнати незаконними і скасувати податкові повідомлення – рішення №0001002305/0/54598 від 20.08.2007 року щодо донарахування податку на додану вартість у сумі 151 072,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн. ; №0001002305/1/54598 від 26.10.2007 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 151 072,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн.; №0001002305/2/1861 від 08.01.2008 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 145 893,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн.; №0001002305/3/54598 від 18.03.2008 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 145 893,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн. , а також стягнути судові витрати по справі.

В судовому засіданні 24.04.2008р. відповідач подав клопотання зупинити провадження у справі, оскільки в провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа № АС 3/204-08 за позовом ТОВ “Торговий дім “Північпостач” про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2007р. № 0000992305/0/54597 про донарахування прибутку підприємств та за застосування фінансових санкцій. Як пояснив відповідач предмет спору у справі № АС 3/204 безпосередньо пов'язаний із предметом спору і результатом розгляду даної справи.

Позивач проти такого клопотання не заперечував, тому ухвалою господарського суду Сумської області від 24.04.2008 року провадження у справі АС10/205-08 було зупинено до розгляду справи № АС3/204-08.

13.11.2008р. позивач подав клопотання до суду про поновлення провадження у справі № АС10/205-08, в зв'язку з усуненням обставин, що сприяли зупиненню.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.11.2008р. провадження по справі № Ас10/205-08 поновлено, призначено її розгляд в судовому засіданні на 04.12.2008р.

Відповідач подав клопотання від 17.12.2008р. про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті справи № АС3/204-08. Зазначене клопотання суд залишив без задоволення , так як судове рішення по справі № АС3/204-08 вступило в законну силу згідно вимог ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2008р.

Відповідач проти позову заперечує, відповідні обґрунтування надані ним суду 23.12.2008р. , вважає що 226608 грн.00 коп. податку на додану вартість донараховано правомірно, тому просить відмовити позивачу в задоволенні його вимог.

В судове засідання 14.01.2009 року представник відповідача не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне :

З 16.07.2007р. по 07.08.2007р. на підприємстві позивача посадовими особами відповідача була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р.

За результатами перевірки було складено акт « Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Північпостач» від 13.08.2007р. № 5381/235/33078917/83.

На підставі вищевказаного акту відповідачем – Державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2007р. № 0001002305/0/54598 про донарахування податку на додану вартість в сумі 151072,00 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 75536 грн.00 коп.

Як свідчать матеріали справи з зазначеним податковим повідомленням рішенням позивач не погодився і у встановленому законом порядку 29.08.2007 року подав скаргу до Державної податкової інспекції м. Суми. 26.10.2007 року Державною податковою інспекцією в м. Суми була надана відповідь на скаргу і надіслане нове повідомлення – рішення №0001002305/1/54598 за результатами розгляду скарги про донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 151 072,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн.

09.11.2007 року позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації в Сумській області.

08.01.2008 року Державна податкова адміністрація в Сумській області надала відповідь на скаргу, і Державна податкова інспекція в м. Суми за результатами розгляду надіслала повідомлення – рішення №0001002305/2/1861 про донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 145 893,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн.

18.01.2008 року позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації України. 18.03.2008 року Державна податкова адміністрація України надала відповідь на скаргу, і Державна податкова інспекція в м. Суми за результатами розгляду надіслала повідомлення – рішення №0001002305/3/54598 про донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 145 893,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн.

Як свідчать матеріали справи,21.03.2006 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Північпостач» та Відкритим акціонерним товариством “Центролит” був укладений договір № 5 на постачання пічки ТермоГаз – ТО – 29.220.13/1000 – ИЗ і проведення шеф – монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Строк поставки Товару та проведення шеф – монтажних та пусконалагоджувальних робіт по цьому договору складає 280 календарних днів і відповідно до п.7.10.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» цей договір підпадає під термін «довгостроковий договір». 23.03.2006 року ВАТ «Центролит» провів попередню 100% оплату відповідно до умов зазначеного вище договору у сумі 3500 000 грн. в т.ч. ПДВ 583 333, 33 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий дім «Північпостач».

В період з 27.03.2006 року до 23.02.2007 року позивач - ТОВ «Торговий дім «Північпостач» на підставі договору №13 – 06 від 01.03.2006 року з виробником пічки ТермоГаз – ТО – 29.220.13/1000 – ИЗ ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» проводив оплату її виготовлення. Сума договору – 2 395 020 грн. в т. ч. ПДВ 399 170 грн.

ТОВ «Торговий дім «Північпостач» та ВАТ «Центролит», своєю угодою від 11.03.2008 року розірвали договір №5 від 21.03.2006 року і припинили строк дії довгострокового договору.

25.03.2008 року позивач - ТОВ «Торговий дім «Північпостач» повернув на розрахунковий рахунок ВАТ «Центролит» 610 000 грн. – вартість шеф – монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Таким чином сума договору і відповідно прибуток позивача від операцій за договором №5 від 21.03.2006 року з ВАТ «Центролит» зменшився на згадану вище суму.

Відповідач у акті перевірки №5381/235/33078917/83 від 13.08.2007 року, складеному за результатами виїзної планової перевірки ТОВ «Торговий дім «Північпостач», на підставі якого було складені оспорювані позивачем податкові повідомлення – рішення ( стор. 30) не включив суму 610 000 грн. до складу витрат позивача зазначивши, що шеф – монтажні та пусконалагоджувальні роботи повинен проводити виробник товару ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування», але до складу шеф – монтажних та пусконалагоджувальних робіт, які повинен був проводити ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» відносяться тільки роботи, які зазначені у п.3 додатку №2 «Разделительная ведомость проведения работ по договору» до договору №13 – 06 від 01.03.2006 року між поставщиком пічки ТермоГаз – ТО – 29.220.13/1000 – ИЗ ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» та ТОВ «Торговий дім «Північпостач» та у п.3 Додатку №2 «Разделительная ведомость проведения работ по договору» до договору №5 від 21.03.2006 року між ТОВ «Торговий дім «Північпостач» та Відкритим акціонерним товариством «Центролит».

Шеф – монтажні роботи, які повинен був виконувати позивач зазначені у п.1 Додатку №2 «Разделительная ведомость проведения работ по договору» до договору №5 від 21.03.2006 року між ТОВ «Торговий дім «Північпостач» та Відкритим акціонерним товариством «Центролит», вони ж також зазначені у п.1 Додатку №2 «Разделительная ведомость проведения работ по договору» до договору №13 – 06 від 01.03.2006 року між поставщиком пічки ТермоГаз – ТО – 29.220.13/1000 – ИЗ ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування» та ТОВ «Торговий дім «Північпостач» .

Виконання цих шеф - монтажних та пусконалагоджувальних робіт на суму 610 000 грн. було також передбачене і Додатком №3 «Календарний план» до договору №5 від 21.03.2006 року між ТОВ «Торговий дім «Північпостач» та Відкритим акціонерним товариством «Центролит»,

Відповідно до п.7.10.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( далі Закон) платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Згідно з п. 7.10.2. Закону під терміном “довгостроковий договір (контракт)” слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов’язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу “інженіринг”, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Відповідно до п.7.10.3. Закону виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв’язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Відповідно до п. 7.10.4. Закону оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Відповідно до п.7.10.5.Заукону доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Відповідно до п. 7.10.6. Закону витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов’язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді.

Відповідно до п.7.10.7. Закону витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті.

Відповідно до п.7.10.8. Закону для цілей оподаткування суми авансів або передоплат, отриманих виконавцем довгострокового договору (контракту), відносяться до складу валового доходу такого виконавця виключно у межах сум, визначених згідно із підпунктом 7.10.5 цього пункту.

22.06.2006 року відповідач - Державна податкова інспекція в м. Суми проводила попередню перевірку за довгостроковим договором №5 від 21.03.2006 року і в Акті перевірки №4090/233/33078917/61 зазначила, що сума 3 500 000 грн. отримана за цим договором у складі валових доходів 1 кварталу 2006 року не врахована. Відповідач за результатами перевірки не робив донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість і не застосовував фінансових санкцій, таким чином він визнавав, що договір довгостроковий, виконання умов договору не завершене і строк остаточного розрахунку з бюджетом також не настав.

У акті перевірки №5381/235/33078917/83 від 13.08.2007 року, складеному за результатами виїзної планової перевірки позивача на підставі якого були складені оспорювані позивачем податкові повідомлення – рішення, зазначається ,що (стор.17) підприємство в наслідок невірного визначення доходів, нарахованих у зв’язку з виконанням довгострокового договору(контракту) занизило валовий дохід на суму – 378 750 грн., в т.ч. : у ІІ кварталі 2006 року – 846 417 грн., ІІІ кварталі 2006 року – 105 000 грн., та збільшило валовий дохід в ІV кварталі 2006 року – на 572 667 грн., також зазначено (стор.11), що календарний план робіт згідно угоди №5 від 21.03.2006 року з ВАТ «Центролит» на поставку печі, то ТОВ «ТД «Північпостач» станом на 31.03.2007 року не виконано на останньому етапі(виконання шеф – монтажних робіт) по договору.

Таким чином,відповідач визнає, що виконання умов договору на час проведення перевірки не завершене і цей довгостроковий договір не можна вважати завершеним.

Відповідно до п.7.10.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» після завершення довгострокового договору (контракту)виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов’язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контакту) як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об’єкта довгострокового договору (контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту).

У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов’язань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначене завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента, що дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати.

При цьому відлік строку позовної давності починається з податкового періоду, в якому завершується довгостроковий договір (контракт).

Зазначений вище Закон дає змогу підприємствам при виконанні двгострокових договорів повністю розрахуватися по податках після закінчення строку дії договору і штрафні санкції до підприємства не можеть застосовуваться.

Строк дії договору №5 від 21.03.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Північпостач» та Відкритим акціонерним товариством “Центролит” на постачання пічки ТермоГаз – ТО – 29.220.13/1000 – ИЗ і проведення шеф – монтажних та пусконалагоджувальних робіт був завершений укладенням додаткової угоди від 11 березня 2008 року, при цьому позивач повернув на розрахунковий рахунок ВАТ «Центролит» 610 000 грн. – вартість проведення шеф – монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Таким чином сума договору і відповідно прибуток позивача - ТОВ «Торговий дім «Північпостач» зменшився на згадану вище суму.

Отже, при визначенні складу валових витрат відповідач застосував положення п.5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який звичайно застосовується для визначення валових витрат і не взяв до уваги положення пп. 7.10.4, 7.10.5,7.10.9 цього ж закону, які застосовуються до витрат, які виникають при виконанні саме довгострокових договорів і ці витрати і доходи, оціночний коефіцієнт визначаються згідно п.п.7.10.3, 7.10.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», самостійно підприємством (а не контролюючим органом) за весь час звітного періоду у зв’язку з виконанням договору, відповідач визначив при перевірці оціночний коефіцієнт станом на початок виконання договору, п.7.10.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачає, що цей коефіцієнт визначається на час завершення довгострокового договору саме виконавцем договору .

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, у період дії договору – 03.08.2006 року позивач сплатив прибутковий податок у сумі 49 568,00 грн.

Відповідно до п.4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків повинен подати податкові декларації за базовий податковий період рівний календарному кварталу протягом 40 календарних днів, після останнього календарного дня звітного періоду, у нашому випадку Позивач повинен подати звіт про прибуток – за І квартал 2008 року (квартальний строк подання декларації передбачений п.16.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») до 09 травня 2008 року.

Відповідно до п.5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач повинен сплати прибутковий податок протягом 10 календарних днів, після надання податкової декларації. По зазначеному договору він становить - 54 167 гривень, відповідно до розрахунків, передбачених п.7.10.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і його потрібно сплатити до 19 травня 2008 року.

Відповідно до 7.3.7. Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов’язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту. Датою збільшення валового доходу у цьому випадку слід вважати дату завершення довгострокового контракту, а саме 11.03.2008 року, коли остаточно була визначена загальна сума виконаного договору і розмір прибутку позивача, і після цієї дати виникає зобов’язання по сплати ПДВ по цому договору.

Податок на додану вартість, по договору становить (20%) відповідно 10 833,40 грн.

Відповідно до п.4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк подання декларації 20 календарних днів після закінчення звітного місяця (місячний термін передбачений п.п.7.8.2 та 2.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість») , тобто до 20 квітня 2008 року. Отже ,сплатити вказану суму позивачу потрібно відповідно до п.5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до 30.04.2008 року, якщо податковий орган сам не визначив суму сплати і не видав податкового повідомлення – рішення.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України , обов’язок доведення правомірності спірного рішення покладено на відповідача.

З огляду на наведене не вбачається , що відповідач подав докази , які б спростовували доводи позивача.

Отже , оскільки рішення Державної податкової адміністрації України не скасувало раніше виданих відповідачем повідомлень – рішень №№0001002305/0/54598, 0001002305/1/54598, 0001002305/2/1861, зазначені податкові повідомлення – рішення, а також податкове повідомлення – рішення №0001002305/3/54598 від 18.03.2008 року суд вважає такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства України , атому підлягають скасуванню .

Таким чином, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. відшкодовуються з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Суми ( 40030, м.Суми, Червона площа,2) №0001002305/0/54598 від 20.08.2007 року щодо донарахування податку на додану вартість у сумі 151 072,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн. ; №0001002305/1/54598 від 26.10.2007 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 151 072,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн.; №0001002305/2/1861 від 08.01.2008 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 145 893,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн.; №0001002305/3/54598 від 18.03.2008 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 145 893,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75 536,00 грн.

3.Відшкодувати з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Північпостач» ( 40030, м.Суми, вул.. Харківська,40/1, кв.18, код 33078917) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили.

5. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В.М.МОЇСЕЄНКО

В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складений і підписаний 15.01.2009р