Постанова № 2804087, 23.12.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" грудня 2008 р. Справа № А18/176-08

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань № 205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районі

до Відкритого акціонерного товариства "Прометей"

про стягнення 4013,99 грн.

За участю представників:

Позивач - Омельченко Ю.М., Урванцева О.В.

Відповідач - Пінчук Ю.А.

Суть спору:

До господарського суду Київської області надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районі (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Прометей» (далі - відповідач) про стягнення 4013,99 грн.

Провадження в адміністративній справі було відкрите відповідно до ухвали від 24.03.2008 року.

В ході розгляду спору в судовому засіданні 08.07.2008 року позивач та відповідач дійшли згоди про необхідність проведення повторної перевірки відповідача, оскільки очевидні недоліки попередньої, що суттєво може вплинути на розмір позовних вимог. У зв’язку з чим за сумісним клопотанням сторін провадження у справі було зупинено з метою надання сторонам можливості провести повторну перевірку та з’ясувати фактичні обставини спору.

Провадження у справі було поновлене відповідно до ухвали від 08.12.2008 року за клопотанням позивача у зв’язку з проведенням повторної перевірки.

В ході розгляду спору позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»не в повному обсязі сплачував страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на своєчасну та в повному обсязі сплату сум страхових внесків, які необґрунтовано спрямовувались позивачем на погашення заборгованості, яка виникла у 2002 році і підлягала списанню у зв’язку з порушенням справи про банкрутство відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог статті 46 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 45 згаданого Закону, роботодавець як страхувальник зобов‘язаний своєчасно реєструватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Відповідач зареєстрований у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Станом на день звернення з позовом відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в сумі 4013,99 грн.

Заборгованість підтверджується наявними у матеріалах справи: актом перевірки №19 від 11.03.2008 року, актом співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами, копією розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2007 рік, яка підписана керівником та головним бухгалтером відповідача та самостійно подана позивачу.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на своєчасну та в повному обсязі сплату сум страхових внесків в період з 2004 по 2008 роки, які необґрунтовано спрямовувались позивачем на погашення заборгованості, яка виникла у 2002 році і підлягала списанню у зв’язку з порушенням справи про банкрутство відповідача.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

Як передбачено зазначеною статтею 47 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, що спірні суми були визначені страховиком до сплати у 2002 році, посилання відповідача на списання спірних сум у зв’язку з порушенням справи про банкрутство, не обґрунтоване.

В той же час, органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків, що і було здійснено позивачем 11.03.2008 року (акт № 19) та виявлено факт наявності належних до сплати сум страхових внесків.

Статтею 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»передбачено, що спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог, і відповідно позов підлягає задоволенню з огляду на вимоги пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, і відповідно позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Прометей»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, код 14314498) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Борипсільському районі Київської області (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, 6, кв. 3, код 25885672) 4013,99 (чотири тисячі тринадцять) грн. заборгованості.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Кошик А. Ю.