Рішення № 28040358, 12.12.2012, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2/0828/556/2012

Справа № 0828/3767/2012

"12" грудня 2012 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.

при секретарі - Пономаренко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ФОП ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яка завдана порушенням трудового законодавства,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Якимівського районного суду Запорізької області суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ФОП ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яка завдана порушенням трудового законодавства, мотивуючи свої вимоги тим, що він - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 працював на шахті та його загальний підземний стаж складає 26,5 років. На пенсію він вийшов у 1988 році з шахти «Білицька», що є дочірнім підприємством державного підприємства «Добропіллявугілля». Відповідно до ст. 43 Гірничого закону України та ст. 12.10 та 12.12 Галузевої угода між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості) він має право на отримання пільгового палива на побутові потреби у розмірі 5,9 тон. У зв'язку з тим, що після виходу на пенсію він виїхав з вугільного регіону, то він має право на компенсацію вартості вугілля, компенсацію вартості вугілля здійснює підприємство з якого працівник вийшов на пенсію. Компенсація вартості побутового палива здійснюється підприємством з якого пенсіонер вийшов на пенсію, по рахунку виданого паливно-постачальним підприємством по заяві пенсіонера. Відповідно до ст. 43 Гірничого закону України Підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, так-їм категоріям осіб: працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах та мають загальний пільговий стаж на підземних роботах та/або роботах, пов'язаних з підземними умовами, та/або роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках, - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; інвалідам і ветеранам війни та праці, особам, нагородженим знаками ОСОБА_3 або ОСОБА_3 Доблесті трьох ступенів, особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності; членам сімей (вдовам) працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, а також померлих пенсіонерів, які за життя мали таке право. Відповідно до ст. 12.10 Галузевої угода між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості) безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Відповідно до ст. 12.12 Галузевої угода між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості) В випадку неможливості виділення пільгового палива в його товарному вигляді особам, що виїхали з вугільного регіону після виходу на пенсію і мають на новому місті проживання потребу в паливі, компенсується вартість вугілля за нормою, установленою колдоговором Підприємства. Компенсацію вартості пільгового вугілля здійснює Підприємство з якого працівник вийшов на пенсію, за рахунком, виданим паливно-постачальною організацією (в межах норми та ціни вугілля, діючої на Підприємствах згідно до колективних договорів), і заявою пенсіонера. У 2007 році він отримав рахунок у паливно-постачальному підприємстві (фізична особа-підприємець ОСОБА_2) на 5,9 тон вугілля та весь необхідний пакет документів направив до Державне підприємство «Добропіллявугілля». Вартість вугілля згідно рахунку номер 41 від 15 вересня 2007 року становила 4 189,00 гривень. Державне підприємство «Добропіллявугілля» компенсувала лише суму у розмірі 2 212,00 гривень, 1977,00 гривень він сплатив за власні кошти, тобто борг відповідача перед мною за 2007 рік складає 1977,00 гривень. У 2008 році він отримав рахунок номер 19 від 05 травня 2008 року на 5,9 тон вугілля на загальну суму 4779,00 гривень у паливно-постачальному підприємстві (фізична особа-підприємець ОСОБА_2) та разом з необхідним пакетом документів направив до Державного підприємства «Добропіллявугілля». Однак відповідачем було компенсовано лише 2433,00 гривень, суму у розмірі 2346,00 гривень сплатив за власні кошти. Тобто борг відповідача за 2008 рік складає 2345,00 гривень. У 2009 році позивач отримав рахунок у паливно-постачальному підприємстві (фізична особа-підприємець ОСОБА_2) на 5,970 тон побутового вугілля вартістю 5432,70 гривень (вартість 5,9 тон вугілля складає - 5369,00 гривень) та разом з необхідним пакетом документів направив до Державного підприємства «Добропіллявугілля». Однак відповідачем було компенсоване лише 2465,14 гривень, різницю у розмірі 2465,14 гривень позивач сплатив за власні кошти. Тобто борг відповідача за 2009 рік складає 2465,14 гривень. 28 січня 2010 року він отримав рахунок на поставку побутового вугілля у паливно-постачальному підприємстві (фізична особа-підприємець ОСОБА_2) 5,9 тон вугілля вартістю 5546,00 гривень. 20 лютого цінним листом відправ увесь необхідний пакет документів, лист був отриманий 03 березня 2010 року. У квітні 2010 року він отримав лист від відокремленого підприємства «Шахта «Білицька» державного підприємства «Добропіллявугілля» №1162 від 09 квітня 2010 року у якому було зазначено що копія паспорту, ідентифікаційного коду, пенсійного посвідчення, будинкової книги та інших особистих документів повинні бути нотаріально посвідчені, а копії документів постачальника (фізична особа-підприємець ОСОБА_2) повинні буди посвідчені самим постачальником. 06 травня 2010 року мною були надіслані всі необхідні документи засвідчені належним чином. Однак прочекав до жовтня 2010 року та не дочекавшись компенсації за побутове вугілля позивач був вимушений придбати 5,2 тон вугілля за власні кошти, що підтверджується копією квитанції номер 8 від 08 жовтня 2010 року. Вартість 5,2 тон вугілля станом на 08 жовтня 2010 року склала 7548,00 гривень. Копія квитанції номер 8 від 08 жовтня 2010 року ним була надіслана відповідачу однак станом на сьогоднішній день йому не була компенсована вартість побутового вугілля на яку я маю законне право. Додатково ним було затрачено 650 грн. які пов'язані з поїздкою до міста Київ, міста Донецьк, поштові відправлення. Також слід зазначити, що відповідачем були порушені норми Закону України « Про звернення громадян», а саме ст. 20 цього закону передбачено що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. Ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» передбачено що у разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом. Позивач вважає що відповідач грубо порушив його законні права чим наніс матеріальну шкоду у розмірі 14 786,14 гривень. Також відповідачем своїми діями та бездіяльністю відповідачем була завдана йому моральна шкода, яку позивач оцінює у 15 000,00 гривень. Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. 5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п.іч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача Державного підприємства «Добропіллявугілля» (код ЄДРГІОУ - 32186934) на його користь матеріальну шкоду у розмірі -14 786,14 гривень.; Стягнути з відповідача Державного підприємства «Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ - 32186934) на його користь моральну шкоду у розмірі 15 000,00 гривень. Відповідно до ст. 84 ЦПК України стягнути з відповідача - Державного підприємства «Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ -32186934) на його користь витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 600 грн.

До початку судового засідання позивач ОСОБА_1 надав уточнену позовну заяву, відповідно до якої зазначив, що в зв"язку з тим, що після виходу на пенсію він виїхав з вугільного регіону, він має право на компенсацію вартості вугілля. Компенсація вартості побутового палива здійснюється підприємством, з якого пенсіонер вийшов на пенсію, за рахунком, який було видано підприємством - постачальником палива за заявою пенсіонера. Окрім, викладеного в первісному позові, позивачем, за виною відповідача були понесені наступні витрати, які пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 600 гривен. Поїздки до Міністерства вугільної промисловості, пов'язані з оплатою вартості вугілля, в тому числі на шахту "Білицька" складають -686 гривен, комп"ютерна діагностика -100 гривень, поштові витрати -56 гривен, медикаменти та обстеження -1502 гривни, а всього на суму -2944 гривні. Позивач вважає, що відповідач грубо порушив його законні права, чим наніс йому матеріальну шкоду в розмірі 17719 гривен. За бездіяльність, приниження честі та гідності, нервових потрясінь, відповідач наніс моральної шкоди, який позивач оцінює в 20000 гривен. Таким чином позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача - на його користь матеріальну шкоду в розмірі 17719 гривен. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 20000,00 гривен. Стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 600 гривен.

Відповідач по справі - представник ДП " Добропіллявугілля" надав заперечення на позовну заяву, в якій зазначив, що на ДП «Добропіллявугілля» надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 14786.14 гривень та моральної шкоди у розмірі 15000 гривень. З вимогами викладеними в позовній заяві ДП «Добропіллявугілля» не згодні та вважають їх не обгрунтованими з наступних підстав: 1. З метою грошової компенсації вартості вугілля на побутові потреби на виконання ст. 43 Гірничого Закону України, пп.12.10,12.12 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України та пункту 11.6 Колективного договору трудового колективу і адміністрації ВП «Шахта «Білицька» ДП «Добропіллявугілля» ОСОБА_1, як такому, що виїхав з вугільного регіону після виходу на пенсію і має на новому місті проживання потребу в паливі, шляхом перерахування грошової компенсації за рахунком, виданим паливно-постачальною організацією, а саме, ФЛП ОСОБА_2 В період з 2007 по 2009 роки. ДП «Добропіллявугілля» перерахувало грошову компенсацію ОСОБА_1 на підставі укладених договорів з ФЛП ОСОБА_2, який, в свою чергу, відпускав вугільну продукцію Позивачу. Так, Відповідачем з ФЛП ОСОБА_2 були укладені відповідні договори, а саме: договір № 94 від 24. 10.2007 року; додаткова угода від 23.07.2008 року №1 до договору № 94 від 24.10.2007 року. Договір № 18 від 18.02.2009 року. В свою чергу, до позовної заяви додані товарні чеки видані ФЛП ОСОБА_2 про продаж вугілля ОСОБА_1, але з доданих чеків не вбачається, що саме на підставі них ФЛП ОСОБА_2 відпускав вугілля ОСОБА_1 в рахунок перерахованої грошової компенсації вартості вугілля на побутові потреби ДП «Добропіллявугілля» для ОСОБА_1 за 2007-2009 роки. Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Таким чином, товарні чеки на підставі яких Позивачу відпускалася вугільна продукція, і як стверджує ОСОБА_1 в рахунок грошової компенсації вартості вугілля на побутові потреби за 2007-2009 роки, слід вважати неналежними доказами і тому немає підстав брати їх до уваги. 2. Згідно зі ст. 43 Гірничого Закону України від 06.10.1999 № 1 127-ХІУ (далі - Закон № 1127-ХІУ), підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб: працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах та мають загальний пільговий стаж на підземних роботах та/або роботах, пов'язаних з підземними умовами, та/або роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках, - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; інвалідам і ветеранам війни та праці, особам, нагородженим знаками ОСОБА_3 або ОСОБА_3 Доблесті трьох ступенів, особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності; членам сімей (вдовам) працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, а також померлих пенсіонерів, які за життя мали таке право. Так пунктом 12.12 Галузевої угоди... передбачено, що у випадку неможливості виділення палива в його товарному вигляді особам, що виїхали з вугільного басейну після виходу на пенсію і мають на новому місті проживання потребу в паливі, компенсується вартість вугілля за нормою, установленою колдоговором підприємства. Пунктом 11.6 Колективного договору трудового колективу і адміністрації ВП «Шахта «Білицька» ДП «Доброполлявугілля» затвердженого на конференції трудового колективу 19 квітня 2006 року передбачено, що в разі відсутності можливості виділення пільгового палива в його товарному вигляді особам, що виїхали з вугільного басейну після відходу на пенсію і що має потребу на новому місці проживання в паливі, їм компенсується вартість вугілля по нормі встановленої колдоговором. Також даним пунктом передбачено, що вартість однієї тонни вугілля визначається за вартістю однієї тонни вугілля за місяць, в якому працівник або пенсіонер звернулися за його здобуттям або компенсацією. Згідно договору №18 від 18.02.2009 року ДП «Добропіллявугілля» перерахувало ФОП ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості вугілля на побутові потреби ОСОБА_1 на 2009 рік у розмірі 2903,86 грн. Довідкою №79 від 14.01.2010 року вартість побутового палива на ВП «Шахта «Білицька» ДП «Добропіллявугілля» за 2009 рік становить 438,98 грн. 438,98 грн. (вартість 1 тн. вугілля) * 5,9 тн .= 2589,98тн. вугілля. Таким чином, підстав вважати, що Відповідач компенсував не в повному обсязі вартість вугілля на побутові потреби ОСОБА_1 у 2009 році є безпідставним. 3. Що стосується неотримання грошової компенсації вартості вугілля на побутові потреби ОСОБА_1 у 2010 році, то позивач не надав документів необхідних для отримання грошової компенсації, чим порушив Додатком № 8 до Колективного договору передбачений порядок видачі полива і виплати компенсації. Згідно з яким пенсіонеру необхідно звернутися з відповідною заявою і надати відповідні документи (копія паспорту і ідентифікаційного коду, копію пенсійного посвідчення, копію трудової книжки, довідки з місця проживання, довідки про склад сім'ї, довідок про те, що члени сім'ї пільгами по отриманню побутового палива не користуються та інші). Листом №1162 від 09.04.2010 року ДП «Добропіллявугілля» повідомило Позивача про необхідність надати завірені належним чином документи необхідні для отримання грошової компенсації вартості вугілля на побутові, але ОСОБА_1 так і не надав документів, у зв'язку із чим, був позбавлений права на отримання компенсації. 4. Також, не можна і погодитись з позивачем, щодо відшкодування витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги. Так, по перше мені разом з позовом була надана квитанція №112 про надання юридичних послуг. Так, відповідно до ст. 12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права. З зазначеної статті виходить, що правову допомогу надають лише адвокати або інші фахівці у галузі права. Однак, позивачем не надано підтвердження про те, чи є ОСОБА_4 взагалі адвокатом або фахівцем в галузі права. Не надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Не доданий договір, про надання правової допомоги, котрий є обов'язковим та передбачений не тільки цивільним законодавством, а й Правилами адвокатської етики від 01.10.99, а саме ст. ст. 16-17. Крім того, відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Згідно із ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги, затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ. ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» N 4191-VI, 20.12.2011. Так, відповідно до вказаного ЗУ, граничний розмір компенсації повинен не перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет на 2011 рік», станом на квітень, мінімальний розмір заробітної плати складає 884 грн. Тобто 1 години роботи має бути оплачена в сумі ( 884 / 100% * 40 *) 353 грн. 60 коп. У квитанції взагалі не зазначено, скільки годин ОСОБА_4 затратив на складання позовної заяви. Взагалі не зрозуміло, що вказану позовну заяву складав ОСОБА_4 Таким чином представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Добропіллявугілля» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 14786,14 гривень, моральної шкоди у розмірі 15000 гривень, послуг адвоката у розмірі 600 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав вимоги, які були заявлені ним за уточненою позовною заявою та просив їх задовольнити.

Відповідач по справі - представник ДП " Добропіллявугілля" в судове засідання не прибув, але надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та заяву про застосування строку позовної давності, в якій зазначив, що позивач ОСОБА_1 в позовній заяві посилається на порушення ДП «Добропіллявугілля» Гірничого закону України та Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості в частині компенсації не в повному обсязі вартості вугілля на побутові потреби починаючи з 2007 року по 2010 рік. Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Так, Позивачу стало відомо про порушення його права у 2007, 2008 році. Що стосується 2009 року, то на виконання ст. 43 Гірничого Закону України, пп.12.10, 12.12 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, ФЛП ОСОБА_2 як вуглепостачальній організації, ДП «Добропіллявугілля» перерахувало за 2009 рік грошову компенсацію ОСОБА_1 вартості вугілля на побутові потреби 19.09.2009 року на підставі платіжного доручення №319, що підтверджується листом Відповідача на адресу Позивача та Мінвуглепрому України від 04.09.2009 року. Отже, позивач пропустив встановлений законом строк звернення з позовом до суду, тому дана позовна заява повинна бути залишена без задоволення. Таким чином просить застосувати строк загальної позовної давності в три роки до позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ДП «Добропіллявугілля» на користь Позивача матеріальної шкоди за компенсацію не в повному обсязі вартості вугілля на побутові потреби за 2007, 2008 та 2009 рр. на загальну суму 6788,14 гривень. Окрім того представник ДП "Добропіллявугілля" надав доповнення до заперечень на позовну заяву, в якій зазначив, що просить розглянути дану справу за їх відсутності, а також зазначив, що ДП «Добропілллявугілля» вважає, що позовна заява ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме: Згідно позовної заяви ОСОБА_1, він не отримав компенсацію за вартість побутового палива за 2012 рік. Дійсно ДП "Добропіллявугілля" не сплатило позивачу компенсацію в 2012 році. В свою чергу, позивач, безпідставно вимагає стягнути з ДП "Добропіллявугілля" суму в розмірі 7548,00 гривень, яку він сплатив ОСОБА_2 в рахунок отриманого вугілля на свої побутові потреби та підтверджується квитанцією № 8 від 08.10.2012 року. Так, відповідно до пункту 12.12 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України передбачено, що у випадку відсутності можливості виділення побутового палива в товарному вигляді особам, які після виходу на пенсію, виїхали за межі вугільного басейну та за новим місцем мешкання мають потребу в побутовому паливі, їм компенсується вартість побутового палива, за нормами передбаченими Колективним договором підприємства. Компенсація вартості побутового палива проводиться по рахунку, який виданий теплопостачальної організацією та заявою пенсіонера. Пунктом 10.6 Колективного договору трудового колективу та адміністрацією ДП "Шахта" Білицька" ДП "Добропіллявугілля" затвердженого на конференції трудового колективу 19 квітня 2006 року передбачено, що у випадку відсутності можливості виділення пільгового палива в його товарному вигляді особам, які виїхали з вугільного басейну, після виходу на пенсію та які мають потребу на новому місці мешкання в паливі" їм компенсується вартість вугілля за нормою, встановленою колективним договором. Також даним пунктом передбачено, що вартість однієї тони вугілля ухвалюється вартості однієї тони вугілля за місяць, в якому робітник або пенсіонер звернулись за його отриманням або компенсацією. Пунктом 10.5 Колективного договору передбачено, що норма забезпечення побутовим паливом складає 5,9 тони. Заяву на забезпечення побутовим паливом ОСОБА_1 направив на адресу ДП " Добропіллявугілля" 26.01.2010 року. Відповідно до довідки ДП " Добропіллявугілля" №2-1/1289 від 23.11.2012 року передбачається, що вартість 1 тони вугілля в січні 2010 року складає 482,00 гривень, без НДС. Таким чином, компенсації за невикористане побутове паливо за 2010 рік ОСОБА_1 підлягає: 5,9 тонн * 482,00 гривень = 2843,80 гривень. Враховуючи, вищенаведене та керуючись ч. 2 ст. 31 ЦПК України, ДП «Добропіллявугілля» частково визнає позовні вимоги ОСОБА_1, а саме: в частині стягнення матеріальної шкоди, яка завдана шляхом не надання компенсації за невикористане побутове паливо за 2010 рік ОСОБА_1 в сумі 2843,80 грн. Проти інших позовних вимог ДП " Добропіллявугілля" заперечує та вважає їх безпідставними та просить відмовити в їх задоволенні, в підтвердження чого раніше надавав заперечення щодо позовної заяви ОСОБА_1 та заяву про застосування позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, за наступних підстав: Згідно зі ст. 43 Гірничого Закону України від 06.10.1999 № 1 127-ХІУ (далі - Закон № 1127-ХІУ), підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб: працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах. Так пунктом 12.12 Галузевої угоди... передбачено, що у випадку неможливості виділення палива в його товарному вигляді особам, що виїхали з вугільного басейну після виходу на пенсію і мають на новому місті проживання потребу в паливі, компенсується вартість вугілля за нормою, установленою колдоговором підприємства. Пунктом 11.6 Колективного договору трудового колективу і адміністрації ВП «Шахта «Білицька» ГП «Добропіллявугілля» затвердженого на конференції трудового колективу 19 квітня 2006 року передбачено, що в разі відсутності можливості виділення пільгового палива в його товарному вигляді особам, що виїхали з вугільного басейну після відходу на пенсію і що має потребу на новому місці проживання в паливі, їм компенсується вартість вугілля по нормі встановленої колдоговором. Також даним пунктом передбачено, що вартість однієї тонни вугілля визначається за вартістю однієї тонни вугілля за місяць, в якому працівник або пенсіонер звернулися за його здобуттям або компенсацією. Згідно договору №18 від 18.02.2009 року ДП «Добропіллявугілля» перерахувало ФОП ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості вугілля на побутові потреби ОСОБА_1 на 2009 рік у розмірі 2903,86 гривень (а.с.58). Довідкою № 79 від 14.01.2010 року (а.с.60) вартість побутового палива на ВП «Шахта «Білицька» ДП «Добропіллявугілля» за 2009 рік становить 438,98 грн. 438,98 грн. (вартість 1 тонни вугілля) * 5,9 тонни = 2589,98 тонни вугілля. Таким чином, підстав для стягнення з відповідача компенсації зазначеної ним в позові різниці в розмірі 2465,14 гривень не має.

Що стосується 2007 та 2008 років, то згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Так, Позивачу стало відомо про порушення його права у 2007, 2008 році. Відповідач просив застосувати строк загальної позовної давності в три роки до позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ДП «Добропіллявугілля» на користь Позивача матеріальної шкоди за компенсацію не в повному обсязі вартості вугілля на побутові потреби за 2007, 2008 та 2009 роки на загальну суму 6788,14 гривень. Отже, позивач пропустив встановлений законом строк звернення з позовом до суду, тому дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Статтею 267 ЦК України, передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Щодо стягнення коштів на поставку побутового вугілля позивачу ОСОБА_1 за 2010 рік, судом встановлено, та про що не заперечує відповідач, він не отримав компенсацію за вартість побутового палива за 2010 рік, дійсно ДП "Добропіллявугілля" не сплатило позивачу компенсацію в 2010 році. Заяву на забезпечення побутовим паливом ОСОБА_1 направив на адресу ДП " Добропіллявугілля" 26.01.2010 року. Відповідно до довідки ДП "Добропіллявугілля" №2-1/1289 від 23.11.2012 року (а.с.80) передбачається, що вартість 1 тони вугілля в січні 2010 року складає 482,00 гривень, без НДС. Таким чином, компенсації за невикористане побутове паливо за 2010 рік ОСОБА_1 підлягає: 5,9 тонн * 482,00 гривень = 2843,80 гривень. 06 травня 2010 року позивачем були надіслані всі необхідні документи, засвідчені належним чином для отримання компенсації за побутове вугілля, не дочекавшись компенсації за побутове вугілля позивач був вимушений придбати 5,2 тон вугілля за власні кошти, що підтверджується копією квитанції номер 8 від 08 жовтня 2010 року, та до теперішнього часу зазначена компенсація від відповідачів не перерахована та позивачем не отримана, тобто відповідач порушив його законні права, чим наніс матеріальну шкоду у розмірі 2843,80 гривень. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом. Також відповідачем своїми діями та бездіяльністю позивачу була завдана моральна шкода, яку залежно від глибини душевних страждань, а також з урахуванням тих обставин, що позивач є пенсіонером та кожен рік повинен отримувати компенсацію за побутове вугілля, при цьому виконує всі вимоги відповідача для отримання зазначеної компенсації, не отримав її з 2010 року та по теперішній час, що він вважає образливим для нього, як людини, яка працювала та на теперішній час є пенсіонером, який пропрацював на підприємстві з видобутку (переробки) вугілля, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 гривень. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Щодо відшкодування витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги, зазначені заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, так як позивачем надано квитанцію про сплату зазначених послуг (а.с.1), квитанція №112 про надання юридичних послуг. Також надано підтвердження про те, що ОСОБА_4 є адвокатом, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір, про надання правової допомоги, розрахунок суми гонорару (а.с.86-95). Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, витрати ОСОБА_1, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 600,00 гривень, що підтверджується копією квитанції № 112 від 23.08.2012 року, наданої до матеріалів справи, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому судовий збір на користь держави у розмірі 214,60 гривень підлягає стягненню з Державного підприємства «Добропіллявугілля».

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Понесені позивачем витрати на поїздку до Міністерства вугільної промисловості в м.Київ, на шахту «Білицька» та інші витрати, всього на суму 2994 гривні не підлягають задоволенню, так як вони документально не підтверджені та не містять інформацію щодо предмета доказування.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.ст. 43, 48 Гірничого кодексу України, ст.ст. 20, 25 Закону України «Про звернення громадян», ст.ст. 22, 23, 256, 257, 261, 263, 267 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ФОП ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яка завдана порушенням трудового законодавства - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» ( 85000, Донецька обл. м.Добропілля, пр.-т Шевченко, 2, р/р 26001301571068 в АК ПІБ м. Добропілля, МФО 334118 Код ЄДРПОУ № 32186934) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) матеріальну шкоду в розмірі 2843 (дві тисячі вісімсот сорок три) гривні 80 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» ( 85000, Донецька обл. м.Добропілля, пр.-т Шевченко, 2, р/р 26001301571068 в АК ПІБ м. Добропілля, МФО 334118 Код ЄДРПОУ № 32186934) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» ( 85000, Донецька обл. м.Добропілля, пр.-т Шевченко, 2, р/р 26001301571068 в АК ПІБ м. Добропілля, МФО 334118 Код ЄДРПОУ № 32186934) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 600,00 (шістсот) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» ( 85000, Донецька обл. м.Добропілля, пр.-т Шевченко, 2, р/р 26001301571068 в АК ПІБ м. Добропілля, МФО 334118 Код ЄДРПОУ № 32186934) судовий збір на користь держави у розмірі 214,60 гривень ( РЕКВІЗИТИ РАХУНКУ: отримувач коштів - Держбюджет Якимівського району, код ЄДРПОУ - 37997243; МФО банка - 813015; Код ЄДРПОУ суду - 37429279; УДК у Якимівському районі ГУДКУ у Запорізькій області; розрахунковий рахунок - 31212206700016; код класифікації доходів бюджету - 22030001).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Т. В. Нестеренко